УДК 615.1:628.47:330.31

Фармацевтичні відходи, зокрема непридатні лікарські засоби, є деструктивним чинником у системі фармацевтичної безпеки, що вимагає кардинальної трансформації підходів до їхнього управління.Мета – розроблення адаптивної моделі застосування принципів циркулярної економіки в управ-лінні фармацевтичними відходами, уточнення їхнього змісту відповідно до специфіки обігу лі-карських засобів, а також інтегрування цих принципів з інструментами зеленої хімії для форму-вання комплексної дорожньої карти управління фармацевтичними відходами.Матеріали та методи. Дослідження базується на аналізі публікацій із баз «PubMed» та «Google Scholar» за допомогою методів контент-аналізу, узагальнення та матричного моделювання.Результати та їхнє обговорення. У ході дослідження адаптовано ієрархію десяти принци-пів циркулярної економіки до фармацевтичної практики. Здійснено заміну класичних підходів, таких як Repair (ремонт і технічне обслуговування виробів) та Refurbish (відновлення застарілих продуктів), на галузевий принцип Renewal (оновлення). Останній деталізовано через вектори Recovery (відновлення активних фармацевтичних інгредієнтів) та Reformation (хімічне перетво-рення). Для забезпечення результативності системи обґрунтована роль наскрізного принципу Raise awareness (підвищити обізнаність). Сформована матриця (модель дорожньої карти), яка демонструє, що кожен управлінський принцип циркулярного циклу базується на конкретних технологічних інструментах зеленої хімії, що забезпечує парадигмальний перехід від лінійної до циркулярної моделі економіки.Висновки. Обґрунтовано, що раціональне управління фармацевтичними відходами є ключо-вим елементом системи фармацевтичної безпеки, який запобігає потраплянню активних фармацев-тичних інгредієнтів у біосферу та харчові ланцюги. Авторська адаптація принципів циркулярної економіки до фармацевтичної практики дозволила переформатувати стратегію управління фар-мацевтичними відходами з простої інсинерації на глибоке відновлення ресурсів. Упровадження наскрізного принципу Raise awareness (підвищення обізнаності) визначено фундаментом для за-безпечення результативності управління фармацевтичними відходами. Показано технологічну реалізованість процесів регенерації: імплементація зеленої хімії дозволяє ефективно відновити активні фармацевтичні інгредієнти та отримувати високоякісну хімічну сировину. З’ясовано, що синергія циркулярної економіки та зеленої хімії трансформує систему управління фармацевтич-ними відходами із витратної логістичної операції в екологічно-економічну модель регенерації активів, що гарантує фармацевтичну безпеку і сталий розвиток фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я.Ключові слова: відновлення активних фармацевтичних інгредієнтів; зелена хімія; сталий розвиток; управління фармацевтичними відходами; фармацевтична безпека; хімічна трансфор-мація; циркулярна економіка.

УДК 338.45:658 + 615.620

Вступ. Проблематика фармацевтичної безпеки (ФБ) у сучасному світі трансформувалася з вузькоспеціалізованого питання охорони здоров’я на ключовий складник національної та глобальної безпеки.

Мета роботи – обґрунтування та формування логічно вивіреної, внутрішньо узгодженої та пріоритезованої стратегії розвитку ФБ України.

Матеріали і методи. Матеріалами дослідження стали 16 елементів ФБ та 39 чинників зовнішнього та внутрішнього середовища ФБ України. Використано методи системного підходу, TOWS-аналізу, парних зіставлень, агрегації, моделювання, сценарного аналізу, пріоритезації, формалізації й узагальнення.

Результати й  обговорення. ФБ розглянуто як багаторівневу системну категорію, що охоплює сукупність взаємопов’язаних елементів і функціонує у трьох взаємопов’язаних площинах: «Безпека суб’єктів», «Держава та регулювання» та «Розвиток і суспільство». Сформовано 11 TOWS-стратегій, згрупованих у чотири логічні блоки (WT, WO, ST, SO), які агреговано у три комплексні стратегічні напрямки з різним рівнем пріоритетності: критичним, високим і середнім. Встановлено, що взаємозв’язок між елементами ФБ, TOWS-стратегіями та стратегічними напрямками підтверджує динамічний характер ФБ як системи, здатної до адаптації в умовах високої невизначеності. Запропоновано пріоритезовану модель стратегічного розвитку ФБ України, побудовану за логікою «виживання → зростання → удосконалення», що поєднує безпеку суб’єктів, інституційну регуляцію та стратегічний розвиток суспільства.

Висновок. Реалізація запропонованої стратегії розвитку ФБ сприятиме підвищенню стійкості фармацевтичної системи України у довгостроковій перспективі, її адаптивності до кризових загроз та формуванню передумов для сталого розвитку.

The aim: The purpose of the research is to study the understanding of student pharmaceutical youth the eating behavior in the context of the EBW and obesity.
Materials and methods: The material of the study was anonymous questionnaire survey the students of the pharmaceutical faculties from Ukraine.
Results: The results of the questionnaire were analyzed using methods of statistics, comparison and generalization. Almost 9 out of 10 respondents from both universities
consider the reason of obesity a sedentary lifestyle and poor nutrition, and the most effective way to treat it is physical activity, though only 36.3% and 28.4% of students of
the corresponding samples have it constantly.
Conclusions: The questionnaire showed a lack of eating behavior, of their knowledge of the basic issues of the EBW and obesity, as well as differences in personal perception
and the desire for the practical implementation of queries regarding the weight of their body that may further affect the professional ability of young specialists in influencing
the processes of formation and improving the quality of their lives and patients’ lives.