УДК 616.89-085.214.32-06:618.2-083-084

У статті представлено комплексний огляд складного взаємозв’язку між прийомом антидепресантів і нелікованою депресією під час вагітності. Вона заглиблюється в багатогранну природу цього питання, балансуючи між потенційними ризиками, пов’язаними з прийомом антидепресантів, і небезпечними наслідками нелікованої материнської депресії. В огляді систематизовано результати сучасних досліджень, клінічний протокол та думки експертів, щоб представити нюансоване розуміння цієї теми.Основні висновки вказують на те, що хоча антидепресанти, особливо селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, загалом вважаються безпечними для застосування під час вагітності, вони не позбавлені потенційних ризиків. Ці ризики, включно із занепокоєнням щодо неонатального абстинентного синдрому та незначним підвищенням ризику вроджених вад розвитку, необхідно порівнювати з добре задокументованими небезпеками нелікованої депресії. Нелікована материнська депресія пов’язана з несприятливими наслідками для матері: підвищеним ризиком недостатньої турботи про себе, зниження самообслуговування та післяпологової депресії; також великим ризиком для плоду, що розвивається, включно з передчасними пологами та проблемами з розвитком.У статті підкреслюється важливість індивідуалізованих підходів до лікування, як це передбачено клінічним протоколом, висвітлюється роль фармакологічних і нефармакологічних втручань у лікуванні депресії під час вагітності. Вона також визначає сфери, які потребують подальших досліджень, як-от довгострокові наслідки пренатального прийому антидепресантів, порівняльна ефективність різних методів лікування та вплив соціокультурних факторів на результати лікування. Насамкінець цей огляд підкреслює гостру потребу в збалансованому та обґрунтованому підході до лікування депресії під час вагітності. Він закликає медиків ретельно зважувати ризики та переваги застосування антидепресантів, приділяючи особливу увагу індивідуальному підходу, щоб забезпечити найкращі результати лікування як для матері, так і для дитини.

УДК 615.15:37:61:004

Мета роботи - вивчення потенціалу та ефективності автоматизованого моніторингу медичної та фармацевтичної літератури для потреб фармаконагляду. Оцінка впливу автоматизації на тривалість аналізу, точність виявлення релевантної інформації та зменшення навантаження на фахівців, на основі даних з моніторингу українських періодичних видань у 2024 році.

Матеріали і методи. Для аналізу відібрано 113 українських медичних і фармацевтичних періодичних видань у відкритому доступі, які активно публікувалися у 2024 році. Застосовано методи оптичного розпізнавання знаків (OCR) і текстового аналізу для автоматизованого виявлення згадок про лікарські засоби. Порівняно витрати часу на обробку даних при ручному та автоматизованому підходах.

Результати та   обговорення. Аналіз охопив 482 випуски журналів. Автоматизований підхід дозволив скоротити середній час обробки однієї статті з 11 до 1,5 хвилини, що зменшує витрати часу у 7 разів. Проаналізовано частоту виходу нових випусків українських журналів та порівняно періодичні видання з найбільшою та найменшою частотою публікації у 2024 році. Водночас підкреслено важливість збереження ролі фахівця для перевірки результатів і прийняття рішень. Визначено основні переваги автоматизації – підвищення оперативності, зниження ризику помилок та безперервність моніторингу.

Висновок. Дослідження показало, що автоматизація моніторингу медичної та фармацевтичної літератури за допомогою системи DrugCard суттєво (усемеро) скорочує витрати часу та зменшує ризик людських помилок. Надалі дослідження можуть бути зосереджені на оптимізації алгоритмів виявлення, удосконаленні обробки різноманітних форматів даних та інтеграції автоматизованих систем у загальні інформаційні системи фармацевтичних компаній.