16 жовтня відбувся 9-й Міжнародний науковий симпозіум SMART LION 2025 – один із наймасштабніших щорічних наукових форумів для молодих науковців. Його організаторами стали Лікарська комісія НТШ (ЛК НТШ) та ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» (ЛНМУ). Наукова частина Симпозіуму охоплювала одне пленарне і 5 секційних засідань, тематикою яких були: «Медична освіта в Україні в час війни», «Наукові дослідження в Україні в час війни», «Медичні виклики, пов’язані з війною в Україні», «Біоетика під час війни» та «Виклики війни в Україні»
Цьогорічний SMART LION зібрав понад 400 учасників. Команду спікерів Симпозіуму склали провідні науковці українських та американських університетів, студенти і молоді науковці, військові та цивільні медики, очільники клінік та громадських організацій, фахівці в галузях громадського здоров’я, протезування, медичної реабілітації, судово-медичної експертизи та біоетики.
SMART LION вже традиційно є унікальною можливістю для спілкування студентів-медиків, молодих лікарів та науковців зі знаними європейськими та світовими експертами. І цього року захід знову поєднав цікаві лекції, дискусії, обговорення клінічних випадків та актуальних проблем медичної освіти і науки в умовах сучасних викликів. Міжнародний статус і широка географія Симпозіуму засвідчили високий рівень академічної інтеграції, адже учасники представили дослідження, виконані у тісній співпраці з іншими університетами та клінічними установами України. За результатами роботи наукового заходу видано збірник матеріалів SMART LION 2025. 

The fight against biological threats has been a key factor in humanity's survival throughout history. Taking into account the latest epidemiological, biotechnological, and geopolitical trends, this paper provides a comprehensive analysis of both natural and anthropogenic sources of biological hazards. Special attention is given to zoonotic infections, synthetic biology, biological weapons, bioterrorism, and global environmental factors that influence the epidemiological situation. International risk management strategies are summarized, the legal framework of biosafety is analyzed, and recommendations are proposed for improving systems for the prevention and response to biological threats.

Ми розпочали останній рік першої чверті 21-го століття, що назавжди увійде в історію людства катастрофічними викликами, пов’язаними з численними військовими конфліктами у світі та пандемією COVID-19. Медичні наслідки повномасштабної війни в Україні посилюють необхідність активної обізнаності світу з масштабами наявних проблем [1, 2]. Обговорення медико-соціальних аспектів цих викликів і шляхів їхнього вирішення стало пріоритетними темами часопису «Праці Наукового Товариства імені Шевченка. Медичні науки» (далі – Медичні науки) у період за 2021 – 2024 роки. Тож ми вирішили на сторінках часопису відверто поділитися результатами нашої роботи за цей відтинок часу і пояснити, чому важливо вже сьогодні думати, яким буде наше видання у 2026 році.
Редакційна команда часопису Медичні науки – це досвід, загартований традиціями, сповнений сучасними знаннями та інноваціями і помножений на щирий ентузіазм вчених і лікарів. Новітні революційні технологічні рішення та формат відкритого доступу дають змогу миттєво оприлюднювати контент часопису Медичні науки на наукових інформаційних онлайн платформах. Завдяки інструментам Scopus і CrossRef-індексування кожна публікація швидко потрапляє з однієї веб-сторінки на інші, що сприяє її блискавичному поширенню на світовій науковій мапі [3]. Наукометричні інструменти CiteScore metrics, SCImago Journal Rank (SJR) та Source Normalized Impact per Paper (SNIP) промовисто свідчать про глобальну авдиторію читачів Медичні науки, що удвічі зросла від 2019 року до тепер. Ба більше, прогресивні наукові та медичні спільноти світу згуртовані задля долучення українців до передових науково-технічних досягнень і радо співпрацюють з редакцією часопису Медичні науки. Географія наших авторів нині охоплює 27 країн світу. Дякуємо кожному з них, а передусім – авторам з України, що вони у надскладних умовах не тільки рятують життя людей, а й досліджують, лікують, випрацьовують і впроваджують на практиці набуті знання і досягнення, обираючи Медичні науки для оприлюднення своїх здобутків. Це свідчення того, що спільними зусиллями ми зможемо і далі розвивати наше видання.

We have entered the final year of the first quarter of the 21st century, which will be eternally marked by the catastrophic challenges linked to numerous global military conflicts and the COVID-19 pandemic. The medical effects of a full-scale war in Ukraine highlight the need for global awareness of the magnitude of the current issues [1, 2]. Discussing the medical and social aspects of these issues and their solutions became a priority topic in the Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences (Medical Sciences) from 2021 to 2024. I will share the outcomes of our work during this period and why it is crucial to consider today what our journal will look like in 2026.
The editorial team of the Medical Sciences journal combines experience shaped by time-tested traditions, contemporary knowledge, innovations, and the passion of scientists and doctors. The newest groundbreaking technological solutions and the open-access format enable the immediate publication of Medical Sciences’ content on online scientific information platforms. Using the Scopus and CrossRef indexing tools, each publication swiftly transitions from one web page to another, aiding in its fast dissemination across the global scientific map [3]. Scientometric tools like CiteScore metrics, SCImago Journal Rank (SJR), and Source Normalized Impact per Paper (SNIP) clearly show that the worldwide readership of Medical Sciences has doubled since 2019. Furthermore, forward-thinking scientific and medical communities worldwide are coming together to assist Ukrainians in making cutting-edge scientific and technological advancements. They are pleased to collaborate with the editorial team of the Medical Sciences. Our authors today span 25 countries worldwide. We express our gratitude to all our authors, especially those from Ukraine, who, under the most challenging circumstances, save lives, conduct research, provide treatment, develop and apply their knowledge and accomplishments in daily practice, and select Medical Sciences to share their achievements. This indicates that we can develop our journal through collaborative efforts.

UDC 611.842-076.1-08

The diabetes mellitus (DM) epidemic, which progresses every year, is usually combined with the obesity epidemic, which is one of the major public health crises facing both developed and developing countries [1, 2]. Of the two major forms of diabetes, type 2 diabetes significantly exceeds type 1 diabetes (DM1) in prevalence and poses a greater challenge to modern health care systems. DM1 is considered an autoimmune disease,possibly caused by a viral infection, with an acute onset that includes insulins and islet cell infiltration, but persists as a chronic disease [3, 4], whereas type 2 diabetes (DM2) is a chronic disease caused by metabolic dysfuncfunction and insulin resistance. Both conditions are characterized by hyperglycemia and dyslipidemia, which are considered major risk factors for the development of common macro- and microvascular complications [5, 6], as well as neurological dysfunction; in additoon, these two conditions can coexist [7, 8].

The effectiveness of methods for diagnosing and treating eyeball angiopathies in diabetes is based on an in-depth and detailed study of the morphological structure of the organ of vision. The results of morphometric research of the choroid of the rat eyeball can serve as a foundation for solving problems in clinical ophthalmology.

Згідно даних епідеміологічних досліджень, поширеність больової симптоматики (без урахування пацієнтів з онкологічними захворюваннями) становить не менше 40 % випадків серед дорослого населення та має тенденцію до неухильного зростання [1]. В ряді препаратів, що використовують для лікування сильного болю в західному світі є опіоїди [2]. Адже небагато лікарських засобів можуть конкурувати y силi знеболювальнoї дії з опіoїдними анальгeтиками і перспективнiсть їх використання нeможливо недooцінювати [3]. Завдяки своїм аналгезуючим властивостям в медичній практиці широко використовують напівсинтетичний опіоїдний анальгетик “Налбуфін” [4]. Препарат групи агоністів-антагоністів опіоїдних рецепторів фенантренового ряду [5]. Налбуфін, завдяки гемодинамічній стабільності та тривалості знеболення, застосовують в післяопераційний період, при інфаркті міокарда, ушкодженні м’яких тканин та переломах кісток [6]. Незважаючи на всі позитивні сторони налбуфіну, не слід забувати, що даний лікарський препарат належить до опіоїдів, терапевтична активність яких скомпрометована побічними ефектами, що включають седацію, фізичну залежність, пригнічення дихання та негативний вплив на органи шлунково-кишкового тракту [7,8]. Хоча до більшості побічних ефектів розвивається толерантність, проте небажані ефекти з боку шлунково-кишкового тракту залишаються постійною проблемою для більшості пацієнтів [9]. Тому, безумовно, актуальними є дослідження стінки ободової кишки на мікроструктурному рівні за впливу налбуфіну різної тривалості. Отримані дані допоможуть поглибити уявлення про вплив опіоїду, зокрема налбуфіну, на ободову кишку та розробити методи профілактики цих захворювань в гастроентерології.