УДК 614.2:[616. 61-036. 22](477),,2014-2023”

Мета: обґрунтувати епідеміологічний складник сучасного стану та тенденцій поширення хвороб сечостатевої системи в процесі пошуку та опрацювання шляхів і методів покращення якості медичної допомоги, зокрема для пацієнтів з патологією сечостатевої системи. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз показників госпіталізованої захворюваності та інвалідності через хвороби сечостатевої системи серед населення України за період 2014–2023 років. Використано статистичні дані Державної служби статистики та Міністерства охорони здоров’я України. У роботі застосовано методи системного підходу, структурно-логічного й медико-статистичного аналізу. Результати й обговорення. За 10-річний аналізований період (2014–2023 роки) абсолютні показники та рівні захворюваності на хвороби сечостатевої системи в Україні й більшості її областей мали тенденцію до зниження з 2016 до 2020 року з поступовим зростанням їх кількості з 2021 до 2023 року. Різке зниження госпіталізацій (на понад 30%) через хвороби сечостатевої системи у 2020 році по всіх областях України можна пояснити впливом пандемії COVID-19. Показники первинної інвалідності, спричиненої хворобами сечостатевої системи серед населення України, мали тенденцію до зниження у 2014–2017 та 2019–2020 роках, а до підвищення у 2018 та 2021–2023 роках, водночас рівень інвалідності у 2023 році був удвічі вищим за аналогічний рівень у 2014 році. Висновки. Результати епідеміологічного аналізу захворювань сечостатевої системи можуть, на нашу думку, бути використані в процесі покращення якості надання урологічної допомоги. За збереженої потужності закладів охорони здоров’я за пацієнта зростає конкуренція, одне з вирішальних значень у ній матиме правдоподібно підвищення якості медичної допомоги та рівня задоволеності пацієнта.

In the context of developing a system of psychological support based on chaplaincy service, particular attention must be paid to the socio-demographic and religious characteristics of both chaplains and recipients of their services.

Objective. To analyze similarities and differences between chaplains and users of psychological support, with the aim of improving interaction formats and models of care delivery.

Methods. A survey was conducted among both groups, followed by quantitative and qualitative analysis of variables such as gender, age, religious identity, preferred format of support provision/receipt, resource needs, and tolerance toward differences.

Results. The majority of chaplains were male (80%) aged 26–65, while most service users were female (78%) aged 35–45. Both groups predominantly identified as Christians—87% and 92% respectively, mainly of the Orthodox tradition. Support formats were flexible: 88% of chaplains and 78% of users favored hybrid formats; readiness for crisis intervention was high (81% and 61%). Educational resources were in high demand: 98% of chaplains and 85% of users valued access to libraries of videos, books, and articles; 94% and 92%, respectively, indicated interest in thematic updates. Most respondents did not consider religious, gender, or regional alignment critical for interaction (93–95%).

Conclusions. The findings indicate strong sociocultural affinity between chaplains and service users, high tolerance toward diversity, a pronounced need for educational resources, and substantial readiness to provide or receive urgent psychological support. These features should inform the development of effective strategies for chaplaincy-based mental health care.

Background
Multiple sclerosis (MS) affects the health-related quality of life (HR-QoL) of patients. Constantly changing living and functioning conditions and patient expectations force continuous monitoring of HR-QoL.

Objective or hypothesis
The main aim of the study was to analyze HR-QoL among MS patients (MS), compared to a control group of healthy people (HG). Another aim was indication of the spheres in the SF-36 that were assessed the worst by patients.

Methods
The study was conducted in a group of 78 patients with MS and on 106 healthy individuals (HG). The SF-36 questionnaire was used to assess QoL. The analysis used Kruskal Wallis test, U-Mann Whitney’s test, student’s t-test, ANOVA, and a correlation coefficient.

Results
The biggest significant differences in the average level of HR-QoL between MS and HG were noted in the physical functioning. Men in this area, both with MS (34.4±22.9) and in HG (97.6±4.7), indicated a higher HR-QoL compared to women (29.7±24.4; 95.5±13.5, respectively). The analysis of the impact of disease symptoms on HR-QoL indicated a significant influence of fatigue and visual impairment on MCS, PCS, and ILQ. Motor coordination disorders and decreased well-being significantly reduced the HR-QoL in MCS. Sexual dysfunction significantly reduces HR-QoL in PCS (p=0.002) and ILQ (p=0.008). Motor coordination disorders significantly worsened HR-QoL in ILQ (p=0.040).

Conclusions
The greatest difference in HR-QoL between MS and HG was noted in the case of physical functioning. Including aspects aimed at minimizing chronic fatigue and improving visual function in the treatment strategy and rehabilitation program for patients will improve the quality of life of these patients, increase satisfaction with treatment, and maintain an appropriate level of compliance with pharmacotherapy.

The aim of the study was to ascertain the current state of surgical care as resulting from the reformation of medicine and education in Ukraine and to recommend ways of advancing it. The research included the processing and analysis of the annual reports of the Urology department of the Municipal City Clinical Emergency Hospital in Lviv during 2010-2019. The main statistical indicators of rendering the surgical aid (surgical activity, the structure of surgical interventions, mortality and structure of mortality, which are used in quantitative assessment of quality of medical aid and submitted in the annual reports) were analyzed in this work.
The study has identified the main problems of surgical work of the healthcare facilities in the section of the Urology department of the Clinical Emergency Hospital in Lviv, the most important of which are the low indicator of surgical activity and the presence of postoperative mortality. The main mortality reasons of the patients of the Urology department of this hospital are neglected oncopathology or other concomitant pathology, multiple organ failure, septic condition. 
The key points towards resolving these problems are the further development of the material-technical base of the hospital and improvement of the overall quality of medical staff training, both during the undergraduate and postgraduate training of specialists, which will allow the improvement of the quality of rendering medical aid nationwide.

УДК 614.2: 519.2

Мета: проведення першого етапу КА – «Діагностика проблеми», у хворих урологічного профілю.
Матеріали і методи. Проведено опитування 405 респондентів – пацієнтів урологічних відділень лікарень міста Львова.
У роботі застосовано соціологічний метод, методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу.
Результати. У результаті проведеного першого етапу клінічного аудиту – «Діагностика проблеми», у пацієнтів урологічного профілю встановлено, що майже 10 % пацієнтів не задоволені наданими медичними послугами: недостатній комплекс лабораторних та інструментальних досліджень (9,14 %), не отримали вичерпної інформації про результати виконаних їм досліджень (4,69 %), не були залучені до ухвалення рішення щодо призначеного їм лікування (7,16 %), отримане лікування не усунуло основної причини звернення по медичну допомогу (2,72 %), у 3,95 % хворих не було відчуття довіри до лікаря-куратора, впевненості в його діях.
Висновки. Результати першого етапу клінічного аудиту дали змогу виокремити та сформувати фокус-групи незадоволених пацієнтів з більш детальним дослідженням моральних, етичних і фінансових аспектів медичного обслуговування. Передбачається, що такий підхід допоможе підвищити якість медичної допомоги з урахуванням персоніфікації під час її надання виокремленій групі хворих.
Ключові слова: клінічний аудит, якість медичної допомоги, фокус-група, анкетування, задоволеність.