Актуальність. Нейропатичний постампутаційний біль кукси, спричинений термінальними невромами, є великою проблемою для поранених з ампутаціями. Традиційні методи хірургічного лікування болісних невром, ймовірно, не запобігають їхньому повторному формуванню, що зумовлює високий рівень повторних оперативних втручань. Тоді як повторні операції на куксі можуть значно відтерміновувати протезування та реабілітацію таких пацієнтів. Мета. Дослідити випадки рецидивів симптомних термінальних невром серед військовослужбовців після травматичної ампутації внаслідок вибухових поранень. Матеріали і методи. Це клінічне проспективне дослідження. Задля оцінки повторних хірургічних втручань з приводу рецидиву симптомних термінальних невром обстежені тридцять чотири військовослужбовці. До остаточного аналізу були залучені вісім пацієнтів із рецидивом нейропатичного постампутаційного болю кукси після резекції невром. Цим пацієнтам проведене повторне оперативне втручання з видалення термінальних невром, формування регенеративного інтерфейсу периферичних нервів (RPNI) у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону (ВМКЦ ЗР) упродовж 2022 – 2024 років. Результати. Це дослідження показує, що немає різниці в термінах появи первинного постампутаційного болю та рецидиву нейропатичного болю кукси після простих резекцій невром (Pα=0.8) – 5.5 (3.4) і 5.1 (1.7) місяців відповідно. У пацієнтів діагностовано три (2; 3.5) рецидивних симптомних невроми і 0.6 (0; 1.5) болючих невром, які раніше були асимптомними. Середній рівень болю становив 7.6 (1.8) за шкалою DVPRS. У ВМКЦ ЗР усім пацієнтам виконали регенеративний інтерфейс периферичного нерва (RPNI) через рецидивні симптоми невром. На відміну від простих резекцій симптомних термінальних неврином, після застосування методики RPNI середня інтенсивність нейропатичного болю резидуальної кінцівки клінічно значно зменшилася (до 3.3 (0.8), рівень Р<0.001 балів) на шостому місяці спостереження та залишалася на такому рівні протягом 12 місяців. Висновки. Результати цього дослідження свідчать, що проста резекція невроми, яка широко використовується в Україні, не впливає на профілактику формування болючих невром. При виборі хірургічної методики для лікування симптомних термінальних невром автори рекомендують методику RPNI, оскільки в цьому дослідженні виявлено її позитивні результати зі стійким і тривалим ефектом. При повторних операціях, зумовлених рецидивом симптомних невром, варто знаходити та видаляти всі термінальні невроми, зокрема асимптомні, задля запобігання швидкого відновлення болю. Ключові слова: повторні оперативні втручання, рецидив постампутаційного болю, симптомна неврома, резекція невром, RPNI, регенеративний інтерфейс периферичних нервів.

Найбільшими нейрохірургічними стаціонарами у Львові є «Перше територіальне медичне об’єднання Львова», Військово-медичний клінічний центр Західного регіону. На базі цих шпиталів з 2017 року розпочалася співпраця з Фундацією Razom For Ukraine. У 2023 році у Львові відбулися дві місії Ukrainian-American NeuroFriendship (UANF2023), які розширили свої межі у 2024 році (UANF2024) і відбулися не тільки у Львові, а й у Дніпрі, Києві, Ужгороді та Вінниці. Лікарі зі США: Пітер Кім Нельсон та Максим Шапіро з New York University Langone Health Center та New York City Health + Hospitals/Bellevue; Люк Томич з Dell Children’s Medical Center, New Jersey; Джон Форбс з Vanderbilt University Medical Center, Cincinnati; Rocco Armonda з Walter Reed National Military Medical Center and MedStar Washington Hospital Center разом із українськими лікарями спланували та виконали у Львові понад 60 комплексних невідкладних і планових мікронейрохірургічних операцій, ендоваскулярних процедур дорослим і діткам. Проведення операцій не припиняли ні в умовах спокою, ні під час повітряних тривог. Американські фахівці були вражені тим поєднанням цивільних і пов’язаних з війною умов, за яких доводиться працювати в Україні лікарям, виконуючи надскладні оперативні втручання. Успіх місій UANF2023 і UANF2024 CO-PILOT Neuro полягав у реальній підтримці колегами зі США складних випадків, виконаних в умовах технічних обмежень. Наші лікарі безмежно вдячні американським фахівцям за мужність і надану підтримку.
Ключові слова: російсько-українська війна, нейрохірургія в Україні, гуманітарна місія.

Вступ. Трансплантація органів є усталеною формою лікування, яка в даний час визнана кращою і часто - єдиною життєзберігаючою терапією для кінцевої заміни органу. Зростання кількості і якості пересадки органів і тканин дає підстави вважати, що трансплантація займе в майбутньому чільне місце у рутинній клінічній практиці.

Докази отримання інформації. Проведено аналіз літературних джерел за останні 15 років із застосуванням медичних баз MEDLINE, Google scholar, Researchgate, присвячених діагностиці смерті мозку та врегулюванню пересадки органів і опрацьовано власні дані у вигляді наведеного клінічного випадку.

Синтез доказів. Імплементація нормативних документів та настанов у клінічну практику дозволяє чітко і злагоджено проводити всі медичні та юридичні процедури, які мають на меті прижиттєвий чи посмертний забір і трансплантацію органів людини. Констатація смерті мозку є мультидисциплінарною процедурою, від правильного проведення якої залежать як медичні результати забору і трансплантації органів, так і їх етичні аспекти та юридичні наслідки. У Львові за 6 місяців проведено 7 констатацій смерті мозку, з них у 2 донорів здійснено мультиорганний забір та трансплантацію: 2 серця, 4 нирки та 1 підшлункова залоза (летальний наслідок), плюс 2 нирки від родинних донорів. Всього в Україні зроблено пересадку 5 сердець, з яких 4 - під керівництвом теперішнього очільника КНП «КЛШМД м. Львова» Олега Самчука.

Висновки. Проведення трансплантації органів можливе у багатопрофільних лікарнях загального профілю за умови чіткої організації процесу, ретельного дотримання вимог діючого законодавства і нормативних документів.

SARS-CoV-2 та побічні реакції на вакцинацію SARS-CoV-2 демонструють тропізм до структур нервової системи. Неврологічні побічні ефекти з боку центральної та периферичної нервової систем спостерігалися досить рідко після вакцинації проти COVID-19 у порівнянні з великою кількістю вакцинованих осіб. У статті наведено клінічний випадок одночасного ураження центральної та периферичної нервової систем у вигляді гострої аутоімунної запальної енцефаломієлополірадикулоневропатії, що виникла після отримання першої дози мРНК вакцини BNT162b2. Тяжкий перебіг енцефаломієлополірадикулоневропатії з периферійною тетраплегією, чутливими порушеннями, бульбарним синдромом, дизавтономією, з наступним виникненням пневмонії, вторинного бактерійного менінгоенцефаліту, потреба в тривалій штучній вентиляції легень призвели до виникнення пневматораксу та поліорганної недостатності, що спричинило летальний наслідок хворого через півтора місяці інтенсивної терапії.
Таким чином, гостру аутоімунну запальну енцефаломієлополірадикулоневропатію можна розглядати як ймовірне рідкісне неврологічне ускладнення внаслідок щеплення щодо SARS-CoV-2 вакцинами на основі мРНК. Енцефаломієлополірадикулоневропатія може мати тяжкий перебіг, що супроводжується множинними ускладненнями та призводить до летального наслідку. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків виникнення рідкісних патологічних станів з боку нервової системи близьких в часовому співвідношенні з проведенням щепленням щодо SARS-CoV-2 вакцинами на основі мРНК потребує додаткових подальших досліджень.
Ключові слова: SARS-CoV-2, вакцина BNT162b2, гостра аутоімунна запальна енцефаломієлополірадикулоневропатія.