БАР'ЄРИ, МОЖЛИВОСТІ ТА ПОТЕНЦІЙНІ ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СКРИНІНГУ КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ: СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЕД ФАХІВЦІВ ІЗ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ'Я"

616.345-006.6-07:303.4:614.2(477)

 У 2022 р. в Україні стандартизована захворюваність становила 20,0 на 100 000 жінок і 31,2 на 100 000 чоловіків. Програма скринінгу перебуває на етапі становлення, що разом із низьким рівнем охоплення пов'язано з індивідуальними (страх, низька обізнаність) та системними бар'єрами (інфраструктурні обмеження, відсутність чіткої стратегії реалізації).

Мета. Виявити бар'єри та шляхи покращення скринінгу КРР за даними опитування спеціалістів із "Організації та управління охороною здоров'я" трьох західних областей.

Матеріал і методи. У 2024 р. проведено добровільне анонімне опитування 279 фахівців за спеціальністю "Організація та управління охороною здоров'я". Дані опрацьовано з використанням описової статистики, 95% ДІ, кореляцій Спірмена та регіонального порівняння.

Результати й обговорення. Із боку пацієнтів ключовими бар'єрами є страх перед колоноскопією - 91,04±1,71% (n=254; 95% ДІ: 87,41-94,10%), страх виявлення раку - 85,30±2,12% (n=238; 95% ДІ: 80,92-89,21%), низька обізнаність - 82,44±2,38% (n=230; 95% ДІ: 77,76-86,67%). Системними бар'єрами визначено:  відсутність інформкампаній - 84,23±2,18% (n=235; 95% ДІ: 79,73-88,26%), недієвість алгоритму - 79,57±2,41% (n=222; 95% ДІ: 74,65-84,08%), слабка інфраструктура - 69,53±2,76% (n=194; 95% ДІ: 64,01-74,79%), міжвідомчі проблеми - 62,37±2,90% (n=174; 95% ДІ: 56,61-67,95%), недостатня поінформованість ЛЗП-СЛ - 55,56±2,97% (n=155; 95% ДІ: 49,70-61,33%). Переважна більшість респондентів (98,92±0,62%; n=276; 95% ДІ: 97,38-99,80%) акцентує на ролі первинної ланки. Підтримано впровадження ФІТ-наборів - 88,17±1,96% (n=246; 95% ДІ: 84,13-91,69%), push-нагадувань - 84,23±2,18% (n=235; 95% ДІ: 80,12-88,58%). Усне пояснення ЛЗП-СЛ визнано найефективнішим - 80,65±2,37% (n=225; 95% ДІ: 75,81-85,06%).

Висновки. Опитування засвідчило необхідність оновлення стратегії скринінгу КРР із залученням первинної ланки, цифрових технологій та посиленням та міжсекторальної взаємодії.

Abstract

Colorectal cancer (CRC) ranks third in mortality among cancers in the population aged over 45, following lung and breast cancer. In 2022, the standardized incidence rate in Ukraine was 20.0 per 100,000 women and 31.2 per 100,000 men. The national screening program remains in its formative stage, and low coverage rates are associated with both individual (fear, low awareness) and systemic barriers (infrastructural limitations, lack of a clear implementation strategy).

Aim. To identify barriers and potential pathways for improving CRC screening based on a survey of specialists in "Health Care Organization and Management" from three western regions of Ukraine.

Materials and Methods. In 2024, a voluntary anonymous survey was conducted among 279 specialists in the field of "Health Care Organization and Management".The data were analyzed using descriptive statistics, 95% confidence intervals (CI), Spearman correlations, and regional comparisons.

Results and Discussion. The key patient-related barriers were fear of colonoscopy - 91.04±1.71% (n=254; 95% CI: 87.41-94.10%), fear of being diagnosed with cancer - 85.30±2.12% (n=238; 95% CI: 80.92-89.21%), and low awareness - 82.44±2.38% (n=230; 95% CI: 77.76-86.67%). The main systemic barriers identified were: lack of information campaigns - 84.23±2.18% (n=235; 95% CI: 79.73-88.26%), inefficiency of the screening algorithm - 79.57±2.41% (n=222; 95% CI: 74.65-84.08%), poor infrastructure - 69.53±2.76% (n=194; 95% CI: 64.01-74.79%), interagency issues - 62.37±2.90% (n=174; 95% CI: 56.61-67.95%), and insufficient awareness among general practitioners-family doctors (GP-FDs) - 55.56±2.97% (n=155; 95% CI: 49.70-61.33%). The vast majority of respondents (98.92±0.62%; n=276; 95% CI: 97.38-99.80%) emphasized the pivotal role of primary care. The introduction of FIT kits was supported by 88.17±1.96% (n=246; 95% CI: 84.13-91.69%), and push reminders - by 84.23±2.18% (n=235; 95% CI: 80.12-88.58%). Verbal explanations provided by GP-FDs were considered the most effective approach - 80.65±2.37% (n=225; 95% CI: 75.81-85.06%).

Conclusions. The survey confirmed the need to update Ukraine's CRC screening strategy by strengthening the role of primary care, integrating digital technologies, and enhancing intersectoral collaboration.


Докладніше

Experience in implementing effective programs of colorectal cancer screening for the development of an appropriate model in Ukraine - a literature review

Aim: To explore the potential for preventing cancer development through CRC screening programmes.
Materials and Methods: A number of foreign articles, international guidelines were analysed using PubMed, Google Scholar, Web of Science, and information
from national government websites about the aspects of CRC screening programmes in countries with high rates of participation of the average-risk population
as well as the stages of their implementation for national colorectal cancer screening program development in Ukraine.
Conclusions: The final goal of CRC screening is to decrease mortality by detecting disease at an early stage, which increases treatment effectiveness and provides a better prognosis, as well as reducing incidence in the long term. This decrease in CRC incidence is the result of massive detection of early asymptomatic
cases before they progress to later stages.
KEY WORDS: model, public health, colorectal cancer, screening, cancer prevention, fecal immunochemical test

Докладніше

ЗНАННЯ ТА ПІДХОДИ ЛІКАРІВ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ ЩОДО СКРИНІНГУ КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ: АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

УДК: 614.25:616.35-006.6-036-084

Вступ. Лікарі загальної практики - сімейні лікарі (ЛЗП-СЛ) відіграють ключову роль у скринінгу колоректального раку (КРР), оскільки є першою контактною ланкою для пацієнтів. Дотримання рекомендацій щодо скринінгу напряму впливає на ефективність виявлення захворювання. Важливість обізнаності ЛЗП-СЛ щодо скринінгу КРР підтверджується дослідженнями, які вказують на значний вплив лікарів на участь пацієнтів у профілактичних обстеженнях.

Мета. Оцінити рівень обізнаності ЛЗП-СЛ щодо КРР та його скринінгу, а також визначити основні бар'єри та фактори, що впливають на впровадження профілактичних заходів у практиці первинної медичної допомоги.

Матеріал і методи. Проведено соціологічне опитування 343 ЛЗП-СЛ у трьох областях західного регіону України. Опитування включало 21 запитання щодо симптомів, факторів ризику та методів скринінгу КРР. Використано методи системного аналізу, соціологічного дослідження та статистичного аналізу даних.

Результати й обговорення. Аналіз відповідей показав, що 71,14±2,45% лікарів (n=244, 95% ДІ: 66,23-75,81%) отримують запити від пацієнтів щодо скринінгу КРР. Основними факторами, що впливають на рекомендації лікарів, є вік пацієнта (88,63±1,71% респондентів: n=304, 95% ДІ: 85,06-91,77%), родинний анамнез (87,46±1,79% респондентів: n=300, 95% ДІ: 83,76-90,75%) та анамнез пацієнта (83,38±2,01% респондентів: n=286, 95% ДІ: 79,26-87,13%). Основною стратегією скринінгу за думкою ЛЗП-СЛ є комбінація аналізу калу на приховану кров та колоноскопії (90,67±1,57% респондентів: n=311, 95% ДІ: 87,37-93,52%). Оптимальною частотою скринінгу більшість лікарів вважають проведення обстеження раз на 2 роки.

Висновки. Результати дослідження підтверджують достатній рівень обізнаності ЛЗП-СЛ щодо скринінгу КРР та важливість їхньої ролі у підвищенні участі населення у профілактичних заходах. Разом з тим, виявлено необхідність удосконалення системи інформування лікарів щодо сучасних методів скринінгу та їх ефективності. Майбутні зусилля мають бути спрямовані на покращення професійних знань ЛЗП-СЛ та модернізувати систему надання медичної допомоги шляхом усунення організаційних бар'єрів.


Abstract

Introduction. General practitioners - family doctors play a crucial role in colorectal cancer (CRC) screening as they are the first line of contact for patients. Adherence to screening recommendations has a direct impact on the effectiveness of disease detection. The importance of awareness about CRC screening among GPs-FDs is confirmed by studies that demonstrate a significant impact of GPs-FDs on patient participation in preventive examinations.

Aim. To assess the level of GPs-FDs' awareness regarding CRC and its screening, as well as to identify the primary barriers and factors affecting the implementation of preventive measures in primary healthcare practice.

Materials and Methods. A sociological survey was conducted among 343 GPs-FDs in three regions (oblasts) of Western Ukraine. The survey included 21 questions concerning symptoms, risk factors, and methods of CRC screening. Methods of systematic analysis, sociological research, and statistical data analysis were used.

Results and Discussion. Analysis of responses showed that 71.14±2.45% of doctors (n=244, 95% CI: 66.23-75.81%) received patient questions about CRC screening. The main factors influencing physicians' recommendations included patient age (88.63±1.71% of respondents: n=304, 95% CI: 85.06-91.77%), family anamnesis (87.46±1.79% of respondents: n=300, 95% CI: 83.76-90.75%), and personal anamnesis (83.38±2.01% of respondents: n=286, 95% CI: 79.26-87.13%). The main screening strategy, according to the opinion of the GPs-FDs, is a combination of faecal occult blood test and colonoscopy (90.67±1.57% of respondents: n=311, 95% CI: 87.37-93.52%). The majority of doctors consider screening to be performed every 2 years as the optimal screening frequency (47.23±2.70% of respondents: n=162, 95% CI: 41.97-52.52%).

Conclusions. The research results confirm a sufficient level of awareness of CRC screening among GPs-FDs and the importance of their role in promoting the population's participation in preventive measures. At the same time, the necessity of improving the system of informing GPs-FDs about modern screening methods and their effectiveness was identified. Future efforts should be directed to improve the professional knowledge of the GPs-FDs and to modernise the healthcare services by removing organisational barriers.

Докладніше

НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗОВАНОЇ МОДЕЛІ СКРИНІНГУ КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ В МЕЖАХ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УДК:616.345-006.6-07:614.2
Колоректальний рак залишається одним із провідних чинників смертності населення. В умовах старіння населення України, зростання захворюваності серед осіб молодшого віку та обмежених ресурсів охорони здоров’я, особливої актуальності набуває впровадження ефективної популяційної моделі скринінгу. Міжнародний досвід підтверджує ефективність застосування фекального імунохімічного тесту у домашніх умовах у поєднанні з цифровими рішеннями для автоматизованої маршрутизації пацієнтів.
Мета. Наукове обґрунтування та розробка оптимізованої моделі програми скринінгу колоректального раку в Україні з використанням цифрових інструментів, логістичних рішень і фокусом на первинну медичну допомогу.
Матеріали та методи. Дослідження базується на аналізі чинного законодавства, Програми медичних гарантій, даних Електронної системи охорони здоров’я, результатів соціологічного опитування населення та міжнародного досвіду. Застосовано системний, соціологічний, бібліосемантичний методи, концептуального моделювання та статистичного аналізу.
Результати. Електронна система охорони здоров’я може ідентифікувати цільову групу 45-75 років, забезпечує електронні скерування, контроль результатів та інформування. Запропонована модель передбачає розсилку наборів фекального імунохімічного тесту поштою із запрошенням та інформованою згодою, автоматичне формування скерувань на колоноскопію у випадку позитивного результату, а також фіксацію результатів в уніфікованому форматі. Соціологічні дані засвідчують готовність до використання наборів фекального імунохімічного тесту (70,24%) та ключову роль лікарів загальної практики‒сімейних лікарів у комунікації (71,14%). Іноземний досвід підтверджує ефективність автоматизованої розсилки, централізованої логістики, цифрового супроводу пацієнта та зменшення навантаження на лікарів первинної медичної допомоги.
Висновки.
Запропонована модель скринінгу колоректального раку в Україні ґрунтується на сучасних цифрових підходах, передбачає автоматизацію процесів і централізовану логістику, що забезпечує широке охоплення та зменшує бар’єри доступу до обстежень і підвищує ефективність програми. Реалізація вимагає адаптації нормативної бази, логістичного забезпечення, розвитку лабораторної мережі та активної участі первинної ланки медицини.
Ключові слова:
злоякісні пухлини, реформа охорони здоров’я, модель, цифровізація медицини, система охорони здоров’я, організація медичної допомоги, якість життя, менеджмент

SCIENTIFIC JUSTIFICATION OF AN OPTIMIZED MODEL FOR COLORECTAL CANCER SCREENING WITHIN THE UKRAINIAN HEALTHCARE SYSTEM
Andrii A. Koval, Yaroslav L. Hrzhybovskyy
State non-profit enterprise «Danylo Halytsky Lviv National Medical University», Lviv, Ukraine
Introduction.
Colorectal cancer remains one of the leading causes of mortality worldwide. In the context of Ukraine’s aging population, the increasing incidence among younger individuals, and limited healthcare resources, the implementation of an effective population-based screening model has become particularly relevant. International experience confirms the effectiveness of using a home-based fecal immunochemical test in combination with digital solutions for automated patient routing.
Aim.
To provide scientific justification and develop an optimized model of a colorectal cancer screening program in Ukraine using digital tools, logistical solutions, and with a focus on primary healthcare.
Materials and methods.
The study is based on an analysis of current legislation, the Medical Guarantees Program, data from the Electronic Health System, results of a sociological population survey, and international experience. Systemic, sociological, bibliosemantic, conceptual modeling, and statistical analysis methods were applied.
Results.
The Electronic Health System can identify the target group aged 45-75 years, provide electronic referrals, monitor results, and ensure patient notification. The proposed model involves mailing fecal immunochemical test kits along with invitations and informed consent forms, automatic generation of colonoscopy referrals in the event of a positive test result, and standardized recording of outcomes. Sociological data indicate a high readiness to use fecal immunochemical test kits (70.24%) and highlight the key role of general practitioners–family doctors in communication (71.14%). International experience supports the effectiveness of automated mailing, centralized logistics, digital patient support, and reduction of workload for primary care physicians.
Conclusions.
The proposed colorectal cancer screening model for Ukraine is based on modern digital approaches, providing process automation and centralized logistics. This ensures broad population coverage, reduces access barriers to screening, and enhances the overall effectiveness of the program. Implementation requires adaptation of the regulatory framework, establishment of logistical infrastructure, development of a laboratory network, and active
involvement of the primary healthcare sector.
Keywords: malignant neoplasms, healthcare reform, model, digitalization of medicine, healthcare system, organization of medical care, quality of life, management
Докладніше