UDC: 618.19-091.8-06:616-089.843
One of the current vectors of modern reconstructive and cosmetic surgery is augmentation mammoplasty - an operation to enlarge the mammary glands. The breast implant is well tolerated by the body, as the immunogenicity of its material is extremely low. At the same time, the silicone gel of the implant is a foreign object and the surrounding breast tissues give a stereotypical response in the form of growth of the connective tissue stroma with the formation of a capsule around the implant and the appearance of focal cellular infiltrates. Modern breast implants, unlike implants of previous decades, are more sophisticated in their structure, and the level of protection against damage is much higher. A complication associated with the long-term use (up to 20 years) of implants, where low-quality silicone or industrial silicone was used as a filler, is the penetration of low-molecular-weight particles of the implant through its shell to the surrounding tissues with the subsequent formation of silicone granules. In the vast majority, such changes develop after mechanical traumatization of the implant. The purpose of the study is to establish the morphological criteria of the reaction of breast tissue after silicone implant damage. The material for research was histological micropreparations of breast tissue from the archive of the "Grace Clinic" (Kyiv), with the mutual consent of patients who applied for repeated mammoplasty. The duration of the implants in the breast gland was from 6 to 20 years. The age range of the women was from 36 to 53 years. On preparations stained with hematoxylin and eosin, tissue biopsies of the glands of 9 patients with a diagnosis of deformation of silicone implants and violation of the integrity of their wall were presented. The micropreparations were visualized using a UlabXSP-137TLED light microscope at various magnifications and photographed with an XCAM 1080P camera. The study of histological preparations of soft tissues of the breast glands, from which silicone implants were removed, established changes in stromal-cellular elements, namely: decorated fibrous structures accumulated in the form of dense capsules with elements of local contractures; from the side of cellular elements, the most demonstrative were cellular infiltrates, which included macrophages, lymphocytes, and plasma cells, which indicated a high probability of a chronic inflammatory process. A large number of giant multinucleated cells of foreign bodies were present in practically all examined sections, which indicated the impossibility of macrophages to complete phagocytosis with lysis of the phagocytosed material, which by its chemical composition is the silicone of the implant. All the described phenomena can be interpreted as a natural reaction of the tissues to the implant, the contents of which got into the soft tissues of the breast. Thus, the presence of numerous giant multinucleated cells of foreign bodies, dense capsules with elements of local contractures, and a significant predominance of macrophages, lymphocytes, and plasma cells in cellular infiltrates over other cellular elements can be considered a morphological criterion for the reaction of breast tissue to silicone implant damage. Keywords: mammary/breast gland, breast implant, breast silicone implant damage, aesthetic surgery, microscopy, histopathological diagnosis, implant-associated fibrotic changes.

УДК 618.19-076.5

Важливою перевагою променевих методів обстеження є їх здатність виявляти в тканинах вогнища кальцифікації, навіть у вигляді мікрокальцинатів, розміром до 1 мм, які утворюються під впливом різних чинників і є важливими діагностичними критеріями низки нозологій. Мікрокальцинати, виявлені при мамографічному обстеженні, вважають надійними маркерами раку молочної залози. Класифікація мікрокальцинатів молочної залози побудована на їх рентгенологічних і гістологічних характеристиках, оцінка яких здійснюється в процесі діагностики для ідентифікації патології молочної залози.
Мета дослідження - з’ясування частоти виявлення кальцинатів у молочних залозах шляхом мамографічного обстеження та верифікація їх значення як діагностичних критеріїв раку молочної залози.
Матеріал і методи. У процесі дослідження опрацьовано рандомізовану вибірку архівних анонімізованих мамограм 100 жінок зрілого і літнього віку, що проходили скринінговий або профілактичний огляд у кабінеті мамографії КНП "6-та міська поліклініка м. Львова". Обстеження виконані на апараті Fujifilm Amulet Innоvality (Японія) у прямій (СС) та медіально-латеральній косій (MLO) проєкціях. Гістологічне дослідження проведене на архівних препаратах кафедри гістології, цитології та ембріології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та анонімізовних архівних препаратах ТОВ «ДОБРА ДІАГНОСТИКА». Препарати вивчали під мікроскопом UlabXSP-137TLED при різних збільшеннях та фотографували камерою XCAM 1080P.
Результати дослідження. Встановлено, що частота виявлення кальцинатів при проведенні скринінгових/профілактичних оглядів жінок зрілого і літнього віку становила 69% від загальної кількості обстежених, більше половини з них – білатерально. Виявлені кальцинати мали різну локалізацію, форму, розміри та кількість.Проведений аналіз джерел наукової літератури засвідчує існування різних точок зору на наявність кальцинатів у тканинах молочної залози – різні автори розглядають їх як характерну рентгенологічну ознаку раку молочної залози, інші стверджують, що частота злоякісних новоутворень зростає, у тому числі, і при кальцифікації тканин залози. Результати вивчення гістологічних препаратів молочної залози жінок зрілого і літнього віку засвідчили, що кальцинати можуть візуалізуватись на тлі вікових змін у стромі або паренхімі органа, який не має морфологічних ознак розвитку новоутворів і можуть бути проявом вікової інволюції, сформованими, імовірно, внаслідок кальцифікації заблокованого секрету.
Висновок. Наявність кальцинатів не може бути однозначним діагностичним критерієм раку молочної залози. Остаточна верифікація діагнозу можлива лише після проведення гістологічного дослідження.

An important advantage of radiological imaging methods is their ability to detect areas of calcification in tissues, even in the form of microcalcifications, measuring up to 1 mm. These microcalcifications are formed under the influence of various factors and serve as important diagnostic criteria for a number of pathologies. Microcalcifications, detected during mammographic examination, are considered reliable markers of breast cancer.The classification of breast microcalcifications is based on their radiological and histological characteristics, which are evaluated during the diagnostic process to identify breast pathology.
The aim of the study is to determine the frequency of detecting calcifications in the breast through mammographic examination and verify their significance as diagnostic criteria for breast cancer.
Materials and methods. The study utilized a processed randomized sample of anonymized archival mammograms from 100 women of mature and elderly age who underwent screening or preventive examinations at the mammography room of the CNE "6th city polyclinic of Lviv". The examinations were conducted using the Fujifilm Amulet Innоvality machine (Japan) in the craniocaudal (CC) and mediolateral oblique (MLO) projections. Histological slides from the archives of the Histology, Cytology, and Embryology Department of Danylo Halytsky Lviv National Medical University and anonymized archival preparations of DOBRA DIAGNOSTYKA LLC were used for the study.The slides were examined under a UlabXSP-137TLED microscope at various magnifications and photographed using an XCAM 1080P camera.
Results. It has been established that the frequency of detecting calcifications during screening/preventive examinations of mature and elderly women was 69% of the total number of subjects examined, more than half of them bilaterally. The detected calcifications had different localization, shape, size, and quantity. The analysis of scientific literature sources indicates the existence of different views on the presence of calcifications in breast tissue - some authors consider them to be a characteristic radiological sign of the breast, while others assert that the frequency of malignant neoplasms increases, including in cases of calcification of the glandular tissue. The results of mammary glands histological studying in mature and elderly women indicate that calcifications can be visualized in the context of age-related changes in the stroma or parenchyma of the organ, which don`t exhibit morphological signs of neoplastic development. These calcifications can be manifestations of age-related involution and are possibly formed as a result of calcification of blocked secretions.
Conclusion. The presence of calcifications can`t be considered a definitive diagnostic criterion for breast cancer. The final verification of the diagnosis can only be made after conducting a histological examination.

УДК 618.19-005.98-085.322+615.322

Кісти  яєчників  часто  діагностують  у  молодих  жінок  репродуктивного  віку.  Вважається,  що  майже  у  7%  жінок  у всьому  світі  виявляють  симптомну  кісту  протягом  життя.  Функціональні  кісти  яєчників  (ФКЯ)  посідають  одне  з провідних  місць  у  структурі  гінекологічних  захворювань  (45–55%)  у  жінок  репродуктивного  віку.  Функціональні кісти не є справжніми новоутвореннями і розглядаються як варіант нормального фізіологічного процесу. Ретенційні  утворення  яєчників  виявляють  у  7,8%  клінічно  здорових  жінок  та  у  кожної  другої  (52,3%)  пацієнтки  з болем  унизу  живота  або  з  порушеннями  менструального  циклу.  Дослідження  ФКЯ  стосувались  переважно  кіст, що виникли після індукції овуляції; дослідження спонтанних фолікулярних кіст є обмеженими, також дискутується питання щодо впливу ФКЯ на фертильність та оваріальний резерв.

Мета дослідження: аналіз менеджменту пацієнток з ФКЯ у реальній клінічній практиці.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективне когортне дослідження «випадок–контроль» за участю 350 жінок віком від 19 до 39 років, у яких у період з 2020 р. по 2022 р. були виявлені новоутворення яєчників. Аналізували скарги, дані анамнезу, застосовувані методи діагностики та лікування новоутворень.

Результати. За клінічними даними пацієнтки були розподілені на три групи. До І групи увійшли 122 (34,9%) жінки, у яких вперше за відсутності симптомів і скарг новоутворення яєчника були виявлені під час проведення УЗД органів  малого  таза.  До  ІІ  групи  включено  116  (33,1%)  пацієнток,  які  вперше  звернулись  по  медичну  допомогу  зі скаргами на періодичний односторонній біль різного характеру, відчуття дискомфорту у нижній частині живота. До третьої групи увійшли 112 (32,0%) жінок, які були госпіталізовані ургентно зі скаргами на гострий біль і відчуття тиску у нижніх відділах живота, здуття, слабкість, запаморочення. Серед пацієнток цієї групи у 53 (47,3%) жінок наявність новоутворень в яєчниках було діагностовано раніше (в межах 2,6±0,7 року).У  досліджуваній  когорті  серед  виявлених  новоутворень  у  253  (72,3%)  жінок  за  даними  УЗД  були  верифіковані функціональні (фолікулярна кіста і кіста жовтого тіла) кісти яєчника.

Висновки.  Поширеність  функціональних  кіст  яєчників  у  жінок,  що  не  мають  клінічних  проявів,  як  ультразвукових знахідок становить 78,7%, серед них переважають фолікулярні кісти (66,4%). У 23,8% безсимптомних жінок з функціональними кістами яєчника діагностували безплідність. У 34,5% жінок з функціональними кістами яєчника, які мають клінічну симптоматику, переважають порушення менструального циклу.

Ovarian cysts are common in young women of reproductive age. It is estimated that around 7% of women worldwide expe-rience  a  symptomatic  cyst  during  their  lifetime.  Functional  ovarian  cysts  (FOCs)  occupy  one  of  the  leading  places  in  the structure of gynecological diseases (45-55%) in women of reproductive age. Functional cysts are not true neoplasms and are considered as a variant of a normal physiological process.Ovarian  retention  formations  are  found  in  7.8%  of  clinically  healthy  women  and  in  every  second  (52.3%)  patient  with  lower abdominal pain or menstrual cycle disorders. Studies of FOCs have mainly concerned cysts that arose after ovulation induction, studies of spontaneous follicular cysts are limited, the question of the effect of FOCs on fertility and ovarian reserve is debated.

The objective: to analyze the management of patients with FOCs in real clinical practice.

Materials and methods. A retrospective case-control cohort study was conducted with the participation of 350 women aged 19 to 39 years who were diagnosed with ovarian neoplasms between 2020 and 2022. Complaints, anamnesis data, applied meth-ods of diagnosis and treatment of neoplasms were analyzed.

Results. According to clinical data, the cases were divided into 3 groups. The I group included 122 (34.9%) women in whom, in the absence of symptoms and complaints, ovarian neoplasms were detected for the first time during pelvic ultrasound.The II group consisted of 116 (33.1%) female patients, who for the first time applied for an examination due to complaints of periodic unilateral pain of various nature, a feeling of discomfort in the lower abdomen.The III group included 112 (32.0%) women who were urgently hospitalized with complaints of acute pain and pressure in the lower  abdomen,  bloating,  weakness,  dizziness.  Among  the  patients  of  this  group,  53  (47.3%)  women  had  ovarian  neoplasms diagnosed earlier (within 2.6±0.7 years).Among the studied cohort, according to ultrasound data, functional (follicular cysts and corpus luteum cysts) ovarian cysts were verified among the detected neoplasms in 253 (72.3%) women.

Conclusions. The prevalence of functional ovarian cysts in women that do not have clinical manifestations as ultrasound findings is 78.7%, among them follicular cysts predominate (66.4%). Infertility occurs in 23.8% of asymptomatic women with functional ovarian cysts. In 34.5% of women with functional ovarian cysts who have clinical symptoms, menstrual cycle disorders prevail.

UDC: 618.19-009.7-085

More than 82 % of women of reproductive age note pain in the mammary gland. Every fifth woman feels severe pain (mastalgia) and swelling (mastodynia) in the mammary gland. Cyclic mastalgia is combined with hyperprolactinemia. Hyperprolactinemia occurs when dopamine does not suppress pituitary function enough to reduce prolactin release. Agni casti fructus, known for its dopaminergic activity, relieves pain and discomfort in the mammary glands. 50 patients were under observation. Only 10 % of patients felt mild pain, 32 % experienced moderate pain, 50 % assessed it as severe, and 8 % experienced extreme pain. After the treatment, the complete absence of pain was noted by 76 % of patients. The results of the conducted studies indicate a high efficiency of 76 % and the safety of using Agni casti fructus in treating mastalgia and mastodynia. The high efficiency in the treatment of mastalgia and mastodynia with the herbal medicine Agni casti fructus without the additional use of hormonal drugs can be explained by the fact that this drug normalizes the hormonal balance of a woman

УДК: 618.19-008.846.9:347.121.2 (477+100)

Резюме
Грудне молоко – еталон дитячого харчування, що сприймається в усьому світі як оптимальне перше джерело їжі, а грудне вигодовування –ідеальний спосіб вигодовування дітей, який повноцінно задовольняє всі потреби дитини. Особливої цінності набуває грудне молоко для передчасно народжених дітей, які з перших секунд життя і впродовж тривалого часу потребують спеціалізованої медичної допомоги та для хворих новонароджених дітей, що народились вчасно. Діти, які народились передчасно або хворі доношені новонароджені найбільш схильні до захворювань, специфічних для перинатального періоду, та мають високу ймовірність смерті і, саме, найбільший ризик не отримати рятівних переваг грудного молока. Як першу альтернативу для вигодовування передчасно народжених дітей незалежно від гестаційного віку, у тому числі глибоко недоношених (<32 тижнів вагітності) або дітей з дуже низькою масою тіла (<1500 г) у сучасному світі, Всесвітня організація охорони здоров’я та Американська академія педіатрії рекомендують використовувати донорське грудне молоко з банку людського молока, якщо власне молоко матері недоступне. Дослідження демонструють, що у дітей, що не мають можливостей отримувати материнське молоко, годування грудним молоком, навіть часткове, знижує ризик некротизуючого ентероколіту та пізнього неонатального сепсису, ретинопатії недоношених, раптової смерті немовлят і покращує когнітивні результати у недоношених дітей, сприяє встановленню оптимального функціонування травної системи і процесів ентерального травлення. У багатьох країнах світу цілеспрямована підтримка грудного вигодовування у відділах інтенсивної терапії новонароджених, зокрема ентеральне харчування хворих та передчасно народжених дітей забезпечується донорським людським грудним молоком, що концентрується ізберігається у створеній та функціонуючій мережі Банків грудного молока. Банк грудного молока – установа, метою діяльності якої є забір грудного молока від матерів, які виробляють його більше, ніж потрібно їхнім дітям, забезпечує обробку та зберігання грудного молока для годування немовлят, які з медичних або інших причин не можуть тимчасово або тривало його отримувати. З метою сприяння діяльності банків та налагодження міжнародної співпраці між банками грудного молока в світі створено міжнародні асоціації банків грудного молока. Європейська асоціація банків молока (EMBA) була офіційно започаткована 15 жовтня 2010 року. Нині в 31 країні Європі нараховується 282 банки, які активно працюють і 18 банків, які розпочинають свою роботу. У 2009 році була створена Асоціація банків молока Південної Африки (HMBASA). HMBASA координує діяльність мережі банків молока по всій країні. Асоціація банків молока Північної Америки (HMBANA) заснована в 1985 році і об’єднує 30 некомерційних банків грудного молока США та Канади. Відзначається позитивна тенденція у створенні нових банків жіночого молока в усіх країнах світу. Нині їх нараховується біля 500 у 37 країнах світу. Світовим лідером у сфері діяльності банків грудного молока є Бразилія, там працює 222 банки жіночого молока, а також ще 217 центрів збору молока. Перший Банк донорського жіночого молока в Україні було створено в 2019 р. у м. Києві на базі Перинатального центру, де народжується близько 80 % усіх недоношених дітей міста. Високотехнологічний банк грудного молока на базі Львівського обласного клінічного перинатального центру було відкрито в грудні 2022 р., коли країна перебувала у стані війни. Це другий банк донорського грудного молока, який успішно функціонує в Україні на базі перинатальних центрів. Діяльність Банку грудного молока у Львівському обласному клінічному перинатальному центрі – один із багатьох сучасних високотехнологічних напрямів роботи закладу охорони здоров’я. Банк грудного молока оснащений усім необхідним обладнанням, яке відповідає найвищим сучасним світовим стандартам. Активна, щоденна командна робота лікарів- акушерів, неонатологів, консультантів з грудного вигодовування, матерів дозволила з моменту роботи Банку
залучити до здачі грудного молока 32 донори та зібрати понад 380 л донорського молока. Першу порція донорського грудного молока було отримано 12 січня 2023 р. Сприяння створенню мережі Банків грудного молока в Україні на державному рівні допоможе зробити вагомий
внесок у збереження повноцінності здорового розвитку новонароджених і немовлят в нашій державі, що набуло особливої актуальності в часи воєнного сьогодення в Україні.