УДК 616.886.7:15-074

Мета дослідження – оцінити зміни інтегральних гематологічних індексів у хворих на лептоспіроз в динаміці хвороби та визначити їх діагностичну цінність для клінічної практики. Пацієнти і методи. Здійснено математичний розрахунок інтегральних гематологічних маркерів активності запалення, індексів ендогенної інтоксикації, маркерів адаптації на основі отриманих в динаміці (при ушпиталенні та через 6-8 днів) результатів загальних аналізів крові у 56 пацієнтів із лептоспірозом, які лікувалися у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні (КНП ЛОР ЛОІКЛ)  протягом 2016-2019 рр. Статистичну обробку здійснено з використанням програми «Statistica 10.0».
Результати досліджень та їх обговорення. При поступленні у хворих на лептоспіроз більшість гематологічних індексів (індекс зрушення лейкоцитів – ІЗЛ, індекс співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів – ІСНЛ, лімфоцитарно-гранулоцитарний індекс – ЛіГі, лейкоцитарний індекс інтоксикації – ЛІІ, індекс адаптації – ІА, індекс реактивної відповіді нейтрофілів – ІРВН, індекс співвідношення лімфоцитів до моноцитів – ІСЛМ, індекс імунної реактивності – ІІР) суттєво відрізнялися від показників, визначених через 6-8 днів після госпіталізації (р<0,05). Також виявлено, що у першій часовій точці спостерігався односпрямований характер змін адаптаційних маркерів – зниження усіх показників (ІА, ЛіГі, ІІР), що відповідало реакції стресу. При повторному обстеженні виявлене істотне наближення значень вищевказаних показників до групи контролю, що відповідало реакції орієнтування. Високоінформативним для оцінки тяжкості лептоспірозу можна вважати ІЗЛ як маркер активності запалення, серед індексів ендогенної інтоксикації – ЛІІ, поміж маркерів адаптації – ІА, оскільки ці гематологічні індекси мали найістотніші відмінності в динаміці хвороби, а
також порівняно із контрольною групою.
Висновки. У хворих на лептоспіроз спостерігалося зниження адаптаційних маркерів на початку хвороби, що відповідало реакції стресу. В динаміці хвороби відзначено тенденцію до нормалізації зазначених параметрів, що відповідало реакції орієнтування. Ці зміни, очевидно, є результатом збільшення кількості гранулоцитів та зменшенням кількості лімфоцитів за умов токсемії. Незадовільний стан адаптації може розглядатись як фактор ризику тяжчого та ускладненого перебігу лептоспірозу.