УДК 616.853-039.13 

Напади, які виникають у тісному часовому зв’язку з ураженням головного мозку і не повторюються після усунення патологічного стану або усунення фактора, що спричинив напад, слід розглядати як
гострі симптоматичні напади. Гострі симптоматичні напади відрізняються від неспровокованих нападів
та епілепсії, оскільки ризик рецидиву нападу значно нижчий і немає тривалої схильності до подальших
нападів. Найважливішими причинами гострих симптоматичних нападів у дорослих є як захворювання, що
викликають структурні ураження мозку, як-от ішемічний інсульт, крововилив у мозок, травма головного
мозку або енцефаліт, так і фактори, які не впливають на структурну цілісність мозку, такі як метаболічні порушення та інтоксикації. Пацієнти з гострими симптоматичними нападами мають високий
ризик смертності в перші тижні після події. Пацієнтів із гострими симптоматичними нападами слід
лікувати протинападовими препаратами під час гострої фази основного захворювання, оскільки таке
лікування може запобігти подальшому виникненню гострих симптоматичних нападів. Лікування пацієнта повинно зосереджуватись на терапії його основного захворювання та корекції або усуненні умов або
факторів, що провокують напад. Довготривале лікування протинападовими препаратами, як правило, не
є необхідним, і протинападові препарати слід поступово відміняти протягом кількох тижнів або місяців
після гострого симптоматичного нападу.
Ключові слова: гострий симптоматичний напад; протинападові препарати; лікування