УДК 616.24-089.87-02: 616.149-008.341.1]-092.9
   Топологічні і хронологічні особливості у здійсненні провідних реакцій енергообміну в кардіоміоцитах, механізми взаємодії між різними метаболічними циклами на етапах онтогенетичного розвитку, а також формування чіткого метаболічного гетерогенітету кардіоміоцитів на цей час остаточно не з’ясовані. Метоюданого дослідження було гістохімічне визначення онтогенетичних змін активності ключових ферментів енергетичного метаболізму кардіоміоцитів в різних локалізаціях серця щурів у станах систоли і діастоли. Методи.Проведено гістоензимологічне визначення активності фосфоф-руктокінази, лактатдегідрогенази, сукцинатдегідрогенази, ізоцитратдегідрогенази, глюкозо-6-фосфатдегі-дрогенази в кріостатних зрізах міокарда шлуночків, передсердь і перегородок серця щурів у стані систоли та діастоли починаючи від 14-ї доби пренатального періоду до статевої зрілості.
Результати та підсумок. Типові кардіоміоцити зрілого міокарда щурів перебувають у трьох неоднакових метаболічних станах. У першому стані їх саркоплазма має низьку інтенсивність гліколізу в діастолі й високу його інтенсивність у систолі на тлі стабільно активного циклу трикарбонових кислот і низької активності пентозо-фосфатних реакцій в обох фазах серцевого скорочення. У другому стані типові кардіоміоцити мають низьку активність гліколізу, пентозофосфатного шунта, циклу трикарбонових кислот у систолі та діастолі. У третьому стані, що властивий для поодиноко розташованих серцевих міоцитів, спостерігається висока інтенсивність циклу трикарбонових кислот і низька активність гліколітичних та пентозо-фосфатних реакцій незалежно від фази серцевого скорочення. Утворення метаболічного гетерогенітету типових кардіоміоцитів упро-довж кардіогенезу ґрунтується на обмеженні анаеробних гліколітичних реакцій та інтенсифікації окислю-вального фосфорилювання. Темпи енергетичних перетворень найбільш активні в інтрамуральній і субепікардіальній зонах обох шлуночків, найменш активні у передсердях і міжпередсердній перегородці.
Ключові слова:міокард, онтогенез, щури, метаболізм, систола, діастола, гістохімія ферментів.

УДК 616.24-002.5:615.015.8]-022.16-085.281-039.71-053.2/.6 

Анотація. Метою роботи було встановлення ефективності лікування новими ПТП на підставі імунологічних методів дослідження.
Матеріали  і  методи.  Порівняльний  когортний  аналіз  ефективності  лікування  із  застосуванням  нових  ПТП,  таких  як  бедаквілін  (Bdq)  і  деламанід (Dlm)  (40  хворих  дитячого  віку,  основна  група)  і  без  цих  препаратів  (контрольна група ‒ 27 хворих дитячого віку,) проведений у дітей та підлітків, хворих  
МР/РИФ-ТБЛ.  Визначення  популяційного  і  субпопуляційного  складу  лімфоцитів  крові  (CD3+,  CD3+CD56+,  CD3+HLA–DR+,  CD3+CD4+,  CD4+45RA+, CD3+CD8+,  CD4+/CD8+,  CD19+,  CD16/56+,  CD16/56+CD8+)  проведено  у в медичній лабораторії «ДІЛА», шляхом прямого методу імунофлюоресценції 
з використанням анти-СD-моноклональних антитіл з подальшою ідентифікацією поверхневих структур лімфоцитів на проточному цитофлуориметрі FACScan  BD Bioscience, США.
Результати та обговорення. На етапі завершення інтенсивної фази лікування усунення порушень в системі імунного захисту протікало активніше у пацієнтів, у режимах лікування яких був Bdq і Dlm. Сумарно, нормалізацію імунологічних показників відмічали у (29,6 ± 2,8) % в контрольній групі та у (43,4 ± 4,5) % осіб 
основної групи, р<0,05. Вірогідну різницю між групами отримано з боку показників ІРІ СD3+СD4+/СD3+СD8+, ІgМ та ЦІК.
Висновки.  Позитивну  динаміку  імунологічних  зрушень  виявляли  в  1,5  разів частіше у дітей та підлітків основної групи, що вказувало на зменшення явищ туберкульозної інтоксикації та антигенного навантаження в системі імунітету й кращу результативність лікування.
Ключові слова: туберкульоз, імунологічні критерії, ефективність, нові протитуберкульозні препарати. 

УДК 616.24-002.5:615.015.8]-022.16-085.281-039.71-053.2/.6

Анотація. Метою роботи було встановлення ефективності лікування новими ПТП на підставі імунологічних методів дослідження.
Матеріали  і  методи.  Порівняльний  когортний  аналіз  ефективності  лікування  із застосуванням  нових  ПТП,  таких  як  бедаквілін  (Bdq)  і деламанід (Dlm)  (40  хворих  дитячого  віку,  основна  група)  і  без  цих  препаратів  (контрольна група ‒ 27 хворих дитячого віку,) проведений у дітей та підлітків, хворих  МР/РИФ-ТБЛ.  Визначення  популяційного  і  субпопуляційного  складу  лімфоцитів  крові  (CD3+,  CD3+CD56+,  CD3+HLA–DR+,  CD3+CD4+,  CD4+45RA+, CD3+CD8+,  CD4+/CD8+,  CD19+,  CD16/56+,  CD16/56+CD8+)  проведено  у в медичній лабораторії «ДІЛА», шляхом прямого методу імунофлюоресценції з використанням анти-СD-моноклональних антитіл з подальшою ідентифікацією поверхневих структур лімфоцитів на проточному цитофлуориметрі FACScan  BD Bioscience, США.
Результати та обговорення. На етапі завершення інтенсивної фази лікування усунення порушень в системі імунного захисту протікало активніше у пацієнтів, у режимах лікування яких був Bdq і Dlm. Сумарно, нормалізацію імунологічних показників відмічали у (29,6 ± 2,8) % в контрольній групі та у (43,4 ± 4,5) % осіб основної групи, р<0,05. Вірогідну різницю між групами отримано з боку показників ІРІ СD3+СD4+/СD3+СD8+, ІgМ та ЦІК.
Висновки.  Позитивну  динаміку  імунологічних  зрушень  виявляли  в  1,5  разів частіше у дітей та підлітків основної групи, що вказувало на зменшення явищ туберкульозної інтоксикації та антигенного навантаження в системі імунітету й кращу результативність лікування.
Ключові слова: туберкульоз, імунологічні критерії, ефективність, нові протитуберкульозні препарати

УДК 616.24-002-053.2:578.834](0.083.96)

Objective —    to    determine    the    features    of    pathogenesis    in    patients    with    the    pulmonary  form    of    SARS-CoV-2.    To     establish,     based     on     clinical     examination     data     and     electron     microscopy,     that     vasculitis     of     the     respiratory    
system    is    the    main    pathophysiological    and    pathomorphological    factor    in    lung    tissue    damage    in    COVID-19.
Materials and methods.    A    total    of    692    patients    aged    18    to    73    years    with    severe    SARS-CoV-2    were    examined.    The    control    group    consisted    of    50    patients    (25    women    and    25    men)    aged    25—70    years    with    a    moderately    severe    clinical     course     of     SARS-CoV-2.     58     patients     underwent     immunological     tests,     which     included     the     study    of    O-lymphocytes    and    D-lymphocytes,    circulating    small    and    large    immune    complexes.    A  group    of    30    people    who    died     of     COVID-19     pneumonia     underwent     a     pathohistological     examination     of     tissue     samples.     A     group     of    10    people    who    died    of    COVID-19    pneumonia    underwent    electron    microscopic    examination    of    tissue    samples.
Results and discussion. Immunological    examination    revealed    an    increase    in    the    number    of    O-lymphocytes    (53.3    ±    1.3),    an    increase    in    the    number    of    D-lymphocytes    (4.9    ±    0.7),   which    highlights    the    impairment    of   T-cells    of    immunity;    the    predominance    of    the  total   mass    of    an    increased    level    of    small    CICs    (71.3    ±    2.5),    which    indicates    a    particularly    «malignant»    autoimmune    component    with    damage    to    the    connective    tissue    structure,    primarily    the    vessels    of    the    lungs,    and    therefore    the    vessels    of    epithelial    organs,    and    an    increase    in    the    number    of    large    CICs,    which    explains    the    material    basis    of    allergic    complications    that    accompany    the    severe    course    of    
SARS.    Ultrastructural    electron    microscopic    examination    of    the    respiratory    tract    of    patients    who    died    from    respiratory     failure     in     COVID-19     revealed     the     development     of     degenerative     changes     in     the     capillaries     and    endothelium,     characterised     by     the     expansion     of     the     tubules     of     the     granular     endoplasmic     reticulum,     the    destruction     of     ribosomes,     the     appearance     of     vacuoles     in     the     cytoplasm     surrounded     by     a    double-contour    membrane    and    containing    small    virion-like    bodies,    the    basement    membrane  of    haemocapillaries    was    hetero-geneously    thickened.    The    development    of    venulitis    was  recorded,    which    is    characterised    by    the    accumulation    of    neutrophils    in    the    vessel    wall,  pronounced    degenerative    changes    in    the    endothelium,    accompanied    by    the    
destruction    of    cytoplasmic    organelles,    vacuolisation    of    the    cytoplasm    and    its   heterogeneous   osmophilia,    the    appearance     of     heterogeneous     microvilli     on     the     lumenal    surface     of     the     endothelium,     and     heterogeneous    thickening    of    the    cytoplasmic    membrane.    Ultrastructural    changes    in    the    vascular    endothelium    in    COVID-19    indicate    the   primary    occurrence    of    acute    vasculitis    as    a    pathogenetic    dominant    in    COVID-19    pneumonia. Conclusions.     Clinical     manifestations     and     ultrastructural     pathomorphological     studies    conducted     by     us    reliably    indicate    that    the    primary    pathogenetic    basis    of    atypical    pneumonia    in    COVID-19    syndrome    is    the    occurrence     of     acute     vasculitis     with     predominant     damage     to     the     vessels     of     the     pulmonary     system.     The    
«malignant»     course     of     COVID-19     syndrome     involves     the     transformation     of     acute     vasculitis     into     systemic    vasculitis     with     subsequent     unpredictable     damage     to     a     number     of     systems     (respiratory,     cardiovascular,    hepatobiliary,    genitourinary).

Keywords SARS-CoV-2, COVID-19, vasculitis, pneumonia, pulmonary system, coronavirus infection, pathomorphology, electron microscopic changes, fatalities, forensic medicine. 

 УДК 616.24-008.444+616.8-009.836]-07-08
Анотація. Актуальність проблеми хропіння та обструктивного апное уві сні (ОАС) зумовлена тим, що ці патологічні стани є важливими факторами 
ризику розвитку серцево-судинних і метаболічних захворювань, а також мають значний вплив на якість життя пацієнтів.  Хропіння та обструктивне апное уві сні є не лише медичною, а й значною соціальною проблемою, що потребує комплексного підходу. Для ефективного вирішення проблеми хропіння та обструктивного апное уві сні має бути налагоджена співпраця медичних закладів, уряду і громадськості, що забезпечить доступ до інноваційних технологій діагностики і лікування цих патологічних станів та підвищить рівень обізнаності населення про можливі 
ризики й наслідки хропіння та обструктивного апное уві сні. Основними етіологічними факторами хропіння та ОАС є анатомічні особливості верхніх дихальних шляхів, надмірна вага та ожиріння, вік хворих, гормональні особливості й розлади та шкідливі звички. Ці фактори виникають 
унаслідок анатомічної обструкції верхніх дихальних шляхів, зниження тонусу м’язів язика і м’якого піднебіння під час сну, порушень з боку дихального центру головного мозку, рефлекторної гіпокапнії і гіпоксії та гіпоксичного й оксидативного стресу. Основними клінічними проявами, що дозволяють вчасно виявити хропіння  та ОАС, є гучне, переривчасте та нерівномірне хропіння, періодичні зупинки дихання під час сну, головний біль вранці, денна сонливість і підвищена втома, нестабільність психоемоційного стану, часті пробудження вночі через сухість у роті та підвищення артеріального тиску. Вкрай важливим у вирішенні проблеми хропіння та ОАС є використання сучасних діагностичних методів (полісомнографії, домашніх апное-скринін-гів, респіраторного моніторингу та інноваційних мобільних технологій для моніторингу якості сну) і лікування (CPAP-терапії, хірургічних втручань, використання внутрішньоротових апаратів і новітніх методів поведінкової терапії). Ефективність медичної допомоги хворим із хропінням та ОАС і покращення якості їх життя потребує міждисциплінарного та комплексного підходу. 


MODERN METHODS OF DIAGNOSTIC AND TREATMENT OF SNORING AND OBSTRUCTIVE SLEEP APNEA 
 
Abstract.   The relevance of the problem of snoring  and obstructive sleep apnoea (OSA) is because these pathological conditions are important risk factors for the development of cardiovascular and metabolic diseases and also have a significant impact on the quality of life of patients.  Snoring and obstructive sleep apnoea are not only a medical problem but also a significant social problem that requires a comprehensive approach. To effectively 
address the problem of snoring and obstructive sleep apnoea, cooperation between medical institutions, the government, and the public should be established to ensure access to innovative technologies for the diagnosis and treatment of these pathological conditions and to raise public awareness of the possible risks and consequences of snoring and obstructive sleep apnoea. The main etiological factors of snoring and OSA are the anatomical features 
of the upper respiratory tract, overweight and obesity, age of patients, hormonal characteristics and disorders, and bad habits. These factors arise due to anatomical obstruction of the upper airway, decreased tongue and soft palate muscle tone during sleep, disorders of the brain's respiratory centre, reflex hypocapnia and hypoxia, and hypoxic and oxidative stress. The main clinical manifestations that allow timely detection of snoring and OSA are loud, intermittent and uneven snoring; periodic respiratory arrests during sleep; headache in the morning, daytime drowsiness and increased fatigue; instability of the psycho-emotional state; frequent awakenings at night due to  to to dry mouth and increased blood pressure. The use of modern diagnostic methods (polysomnography, home apnoea screenings, respiratory monitoring and innovative mobile technologies for monitoring sleep quality) and 
treatment (CPAP therapy, surgery, intraoral devices and the latest behavioural therapy methods) is crucial in solving the problem of snoring and OSA. The 
effectiveness of medical care for patients with snoring and OSA and improving their quality of life requires an interdisciplinary and comprehensive approach. 
Keywords:  snoring, sleep, breathing, upper respiratory tract, obstructive sleep apnoea, polysomnography, pulse oximetry, CPAP therapy.