УДК 614.274:338.2:35:615.1:303.62(477)

Питання фармацевтичної безпеки України знаходиться у центрі уваги багатьох дослідників. Водночас рівень впливу суб’єктів суспільних відносин на стан фармацевтичної безпеки держави залишається не розвіданим. Мета роботи – з’ясувати думку фармацевтичної спільноти про рівень відповідальності суб’єктів суспільних відносин за стан фармацевтичної безпеки України. Матеріали і методи. Предметом дослідження була роль 14 суб’єктів суспільних відносин. Використано методи: анкетного опитування за допомогою Google Forms, яке поєднане з експертною оцінкою, математичної статистики та узагальнення. В опитуванні взяли участь 166 науково-педагогічних, наукових та аптечних працівників. Результати. Серед 14 суб’єктів суспільних відносин найбільший рівень відповідальності за стан фармацевтичної безпеки України характерний для центральних органів виконавчої влади України у галузі охорони здоров'я (МОЗ України, Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Національної служби здоров’я України), а меншою мірою – для органів регіонального управління й місцевого самоврядування та нефармацевтичних громадських об’єднань. Найвагомішим пріоритетом Стратегії національної безпеки України для сприяння розвитку фармацевтичної безпеки майже чотири п’ятих експертів зазначили захист прав, свобод і законних інтересів громадян України. Висновки. Шляхом експертного оцінювання встановлено різний рівень відповідальності 14 суб’єктів суспільних відносин за стан фармацевтичної безпеки України. З’ясовано високий ступінь сприяння розвитку фармацевтичної безпеки п’яти пріоритетів Стратегії національної безпеки України.

За час пандемії COVID-19 кисень медичний став одним із основних препаратів при усуненні зниження оксигенації внаслідок цього захворювання. Зміни та корекція в протоколах лікування – корегування дози, регулювання та зволоження потоку кисню, призначення оксигентерапії при різних випадках
утруднення дихання призвели до набуття значного досвіду лікарями у застосуванні кисню медичного як
повноцінної складової фармакотерапії легеневої патології пацієнтів, які потребують додаткового кисню.
Метою роботи було визначення динаміки споживання кисню медичного у деяких лікувальнопрофілактичних закладах Західного регіону України, враховуючи динаміку показників поширеності
COVID-19 та тенденції в обсягах виробництва й реалізації кисню медичного за даними вітчизняного
виробника в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19).
Об’єктом дослідження були показники захворюваності на COVID-19 в деяких областях Західного
регіону України в період пандемії та протоколи надання медичної допомоги у разі цього захворювання.
Також вивчали динаміку обсягів виробництва та реалізації кисню медичного за даними ТзОВ Фірма
«Львівкисень» у досліджуваних областях за 2020–2022 рр.
Проаналізовано динаміку споживання кисню медичного у Волинській, Закарпатській, ІваноФранківській, Львівській, Рівненській, Хмельницькій областях Західного регіону України в період
2020–2022 рр. за даними ТзОВ Фірма «Львівкисень». Встановлено, що спостерігався ріст споживання
кисню в період 2020–2021 рр., що пов’язано зі значним збільшенням хворих з ускладненими формами COVID-19, які потребували додаткової оксигенації внаслідок ураження легень вірусом SARS-CoV-2
(штами (B.1.1.7) «Альфа», «Бета» (B.1.351)), для яких є характерним пошкодження легеневої тканини,
тому збільшується потреба у кисні медичному та відповідне обладнання ліжко-місць у лікувальних закладах.
Встановлено, що з 2022 р. уже спостерігалось зменшення споживання кисню медичного лікувальними закладами областей Західного регіону України внаслідок домінування штаму B.1.617.2 «Дельта»,
який переважно вражає верхні дихальні шляхи хворого, тому потреба в оксигенації є нижчою, відповідно потреба у забезпеченні киснем медичним зменшилась.
Досліджено, що зростання споживання обсягів кисню медичного корелює з показниками росту захворюваності на COVID-19 та розвитку його ускладнених форм.

УДК 614.274:615.225.2:616.12-088.331.1

В магістерській роботі систематизовано та узагальнено дані інформаційних потоків щодо епідеміології, класифікації та факторів ризику виникнення артеріальної гіпертензії. Проаналізовано алгоритм вибору стратегії та фармацевтичну складову надання медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію. Встановлено особливості державних гарантій отримання медичної та фармацевтичної допомоги в Україні, проведено ретроспективний аналіз програми реімбурсації для пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Досліджено динаміку продуктової та цінової кон’юнктури антигіпертензивних лікарських засобів, що відпускалися за програмою «Доступні ліки» упродовж 2017-2025 рр. та встановлено тенденції їх економічної доступності. 

УДК: 614.274:615.03

В магістерській роботі проаналізовано 177 реальних рецептів та проведено комплексне дослідження з порівняння лікопов’язаних проблем (DRPs), ідентифікованих у паперових і електронних рецептах за класифікацією PCNE v9.1. Досліджено проблемні питання, пов’язані з рецептурними лікарськими засобами на основі анкетного опитування фармацевтів і пацієнтів. Описано клініко-фармацевтичні кейси, на основі власного практичного досвіду фармацевта з виявлення DRPs, що виникали в процесі відпуску ліків за рецептом в умовах аптеки та потребували різних підходів до їх вирішення. Систематизовано і сформульовано елементи доказової фармацевтичної опіки при відпуску рецептурних ліків 3-х фармакотерапевтичних груп (антидепресанти, антипсихотичні та протиепілептичні) у розрізі показань, класів рекомендацій та рівнів доказів, які можуть бути використанні для розробки відповідних протоколів фармацевта. За результатами проведених досліджень опрацьовано клініко-фармацевтичну складову менеджменту рецептурних лікарських засобів, що включає 5 напрямків, впровадження яких дозволить вчасно вирішувати ідентифіковані лікопов’язані проблеми, уникати суперечливих ситуацій зі споживачами при відпуску ліків за рецептом, підвищити якість фармацевтичної опіки та покращити результати фармакотерапії.

УДК 614.274:338.2:35

З’ясовано, що трактування національної безпеки ґрунтується на двох концептуальних підходах людиноцентричному та ціннісно-орієнтованому. Визначено 20 складників національної безпеки, серед яких фармацевтична безпека. З’ясовано, що окремі науковці вважають фармацевтичну безпеку складником економічної безпеки та вітальної (медичної) безпеки. Обґрунтовано, що під фармацевтичною безпекою слід розуміти невіддільну частину національної безпеки, що характеризується таким станом розвитку фармації, у разі якого забезпечується задоволення потреб населення у рівному його доступі до якісної фармацевтичної допомоги. Визначено основні елементи фармацевтичної безпеки. Здійснено моделювання зв’язків фармацевтичної безпеки з економічною безпекою, людською безпекою, медичною безпекою, соціальною безпекою, гуманітарною безпекою, громадською безпекою та порядком, екологічною безпекою, інформаційною безпекою, кібербезпекою.
Ключові слова: національна безпека, складник національної безпеки, людська безпека, фармацевтична безпека