Стан організації відпуску ліків з аптеки: погляд фармацевтичних фахівців

УДК 614.27:615.11

Мета роботи. Дослідження особливостей сучасного стану відпуску лікарських засобів з аптек та їхніх структурних підрозділів на підставі опитування фармацевтичних фахівців західних областей України.

Матеріали і методи. Нормативне забезпечення відпуску лікарських засобів з аптек та їхніх структурних підрозділів в Україні. Анкета, на яку дали відповідь 141 фармацевтичний фахівець з Івано-Франківської (36,2 %), Львівської (22,0 %), Тернопільської (21,3 %), Закарпатської (7,8 %), Волинської (7,1 %) та Чернівецької (5,6 %) областей. Методи – узагальнення, систематизація, анкетне опитування.

Результати й обговорення. В Україні затверджено 36 протоколів провізора (фармацевта) (протоколи фармацевтичної опіки), більшість (22) – для симптоматичного лікування захворювань. 71 % опитаних фармацевтичних фахівців застосовують у своїй роботі протоколи фармацевтичної опіки частково, 19 % опитаних – повністю, 10 % – не застосовують взагалі. Для 13 із 22 протоколів при симптоматичному лікуванні захворювань опитані фармацевтичні фахівці вважають самостійне встановлення діагнозу пацієнтом проблематичним, найчастіше вказували на протоколи фармацевтичної опіки при порушенні функції жовчного міхура і жовчовивідних шляхів та ферментативній недостатності підшлункової залози (по 34 % респондентів). 80 % опитаних фармацевтичних фахівців відпускають рецептурні лікарські засоби без рецепта, мотивуючи це відсутністю усталеної практики виписування рецептів лікарями (60,2 %), залежністю розміру власної заробітної плати від обсягу продажів (23,0 %), відсутністю чіткого механізму контролю за відпуском рецептурних лікарських засобів (15,0 %). Умови, які б змусили респондентів дотримуватись законодавства в даній сфері, це наявність дієвого контролю за рецептурним відпуском із боку Держлікслужби України або інших органів (80,9 %), загроза звільнення з роботи (39 %), санкції (34 %), відсутність залежності розміру заробітної плати від обсягу продаж (24,1 %), запровадження електронних рецептів на рецептурні лікарські засоби (21,9 %).

Висновок. На основі проведеного опитування 141 фармацевтичного працівника 6 західних областей України встановлено низький рівень знання критеріїв віднесення ЛЗ до таких, що відпускаються без рецепта з аптек; неналежний ступінь ознайомлення респондентів із протоколами фармацевтичної опіки та використання їх у практичній діяльності; проблематичність самостійного встановлення пацієнтом ряду діагнозів, для яких передбачено протоколи симптоматичного лікування; недотримання умов рецептурного відпуску більшістю опитаних.

Докладніше

Ситуаційний аналіз діяльності регіональної аптечної мережі в умовах російської агресії проти України

УДК 614.27:339
Мета роботи. Дослідження стану та перспектив діяльності регіональної аптечної мережі (АМ) в умовах російської агресії проти України (на прикладі мережі аптек «Аптека Пульс»).
Матеріали і методи.Предметом дослідження була діяльність АМ «Аптека Пульс», яка станом на 01.03.2024 р. налічувала 114 аптечних закладів у Львові та Львівській області, один – у Тернопільській.
Використано методи: спостереження, анкетного опитування, математичної статистики, мозкового штурму, комплексного TOWS-аналізу, порівняння та узагальнення.
Результати й обговорення. Шляхом якісного TOWS-аналізу сформовано та обґрунтовано сукупність із 54 чинників, які мають чи можуть мати вплив на стан і перспективи діяльності АМ «Аптека Пульс». На підставі кількісного TOWS-аналізу, участь в якому взяли 43 фармацевтичні фахівці (ФФ) АМ «Аптека Пульс», з’ясовано, що серед 15 загроз високі бали отримали зниження платоспроможності населення, повномасштабна російська агресія проти України, монополізація роздрібного фармацевтичного ринку п’ятьма компаніями та знецінення фармацевтичного фаху, серед 12 можливостей – високий попит на фармацевтичні послуги, внесення урядом фармацевтичної промисловості до переліку пріоритетних галузей економіки та програма державних гарантій медичного обслуговування населення, серед 11 слабких сторін – рівень заробітної плати ФФ не має відчутної різниці, порівняно з іншими АМ, зростання робочого навантаження на ФФ АМ через їх нестачу та недостатньо конкурентна цінова політика, серед 16 сильних сторін – своєчасна виплата заробітної плати, оплата відпусток та листів тимчасової непрацездатності, зручне розташування аптечних закладів, ширина та глибина асортименту, участь АМ в урядовій програмі «Доступні ліки» та налагоджені тривалі зв’язки з постачальниками. Баланс кількісного TOWS-аналізу є позитивним, що вказує на можливість покращення діяльності досліджуваної АМ. За допомогою перехресного аналізу чинників зовнішнього і внутрішнього середовищ виявлено ризики, виклики та порівняльні переваги перспектив розвитку АМ «Аптека Пульс».
Висновки. На підставі результатів проведеного ситуаційного аналізу діяльності АМ «Аптека Пульс» з’ясовано, що найбільш імовірним є реалістичний сценарій її розвитку, який полягає у використанні поєднання тих можливостей та сильних сторін, які швидше за все можуть бути реалізовані, незалежно від змоги реакції з боку загроз і слабких сторін.
Докладніше

СУЧАСНИЙ СТАН СТРУКТУРИ АПТЕЧНИХ ЗАКЛАДІВ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ У КОМУНАЛЬНІЙ ВЛАСНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД МІСТ, У КОНТЕКСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ

УДК 614.27:332.144+332.025.2):615.1:005:364-785:006.4

Серед ключових питань фармацевтичної безпеки важливою є підтримка належного рівня фармацевтичного забезпечення та якості фармацевтичної допомоги в умовах надзвичайних станів. Стаття містить аналіз структури аптечних закладів (АЗ), що перебувають у комунальній власності територіальних громад великих, крупних та найкрупніших міст та обласних центрів України, з подальшим визначенням їх потенціалу по створенню резервів фармацевтичної продукції в умовах прогнозованого дефіциту місцевих бюджетів.

Матеріалом дослідження слугували листи-відповіді, що були отримані на інформаційні запити стосовно структури АЗ, які перебувають на підконтрольній уряду України території у комунальній власності територіальних громад міст. Кількість листів-відповідей (30) значно перевищила кількість запитів (22), позаяк кожен орган місцевого самоврядування має власну структуру, що обумовило необхідність перенаправлення запиту до належних розпорядників інформації. Окрім цього, задля реалізації мети роботи використано загальнонаукові методи дослідження: системного підходу, контент-аналізу, порівняння та узагальнення.

Встановлено, що у комунальній власності більшості (54,5%) територіальних громад великих, крупних та найкрупніших міст України АЗ відсутні. У власності решти десяти досліджуваних територіальних громад  перебуває 87 АЗ, з них один аптечний склад, 23 аптеки та 63 аптечні пункти. При цьому на одну аптеку припадає три аптечні пункти. Слід зазначити, що майже дві третіх АЗ (62,0%) перебуває у комунальній власності трьох міст (Кривий Ріг, Одеса та Запоріжжя). Варто зауважити, що лише одна з 23 аптек, а саме - «Муніципальна аптека міста Харкова», звільнена від орендної плати під час дії воєнного стану.

Визначено необхідність обґрунтування доцільності перебування АЗ у комунальній власності територіальних громад міст в умовах прогнозованого дефіциту обласних та міських бюджетів, а також неспроможність цих АЗ з погляду фармацевтичної безпеки бути якісною основою для створення резервів фармацевтичної продукції для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. 

Докладніше