УДК 614.21:615.015.8:616.15:616.62:616-089:616.24:616.234:616.33/34]-022

Анотація. В статті проаналізовано джерела збудників, фактори передачі та прояви епідемічного процесу внутрішньолікарняних інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги. Зниженню виникнення випадків інфікування пацієнтів сприяє впровадження програми інфекційного контролю.

Abstract. The article analyzes the sources of pathogens, transmission factors and manifestations of the epidemic process of nosocomial infections associated with the provision of medical care. The implementation of the infection control program contributes to the reduction of cases of patient infection

UDK 614.21:615.035/.036(477)

The purpose of the work – summarizing the scientific conception of epochal way of establishing evidence-based medicine and substantiation of the methodological motive of the world successful medical practice for the doctor and the patient in the process of optimizing medical care in the conditions of transformation of the health care system of Ukraine to market principles.

Material and methods of research – it was performed flow, passive, retrospective, continuous research with the application of historical, bibliographic, abstract, historical-comparative, logical-analytical methods, as well as methods of deductive awareness, analogy, synchronization, structural-logical analysis, taking into account the principles of systematic, while the material was available from available domestic, foreign scientific medical information sources of different origins, collected using electronic search engine Google according to package Microsoft Office 2016.

Results. For the first time systematically scientifically substantiated many millennial epochal way of formation of evidence-based medicine, that allows the practitioner to be convinced and fully aware of the relevance of this successful medical practice in the context of the efficiency, safety and cost-effectiveness of the medical service for the patient, the patient – of its quality, safety, financial capacity and minimization of risks in the treatment process, and the scientist – about improving the quality of scientific researches.

Conclusions. The presented epochal way of formation of evidence-based medicine, The epoch-making path of becoming evidence-based medicine, as successful today in the world of medical practice, can fully contribute to the successful optimization of the medical care system, by enhancing the competence and flexibility of the practical actions of the doctor to medical innovations of evidentiary content, content of their introduction in the process of treatment, without understanding that the doctor is not able to qualitatively analyze scientific and medical information and raise professional level to the European standard.
Key words: history of medicine, medical practice, evidence-based medicine, doctor, patient, optimization, treatment process, efficiency, safety, cost-effectiveness, quality, transformation of the health care system.

УДК 614.21:616.1/.4]:303.62(477.83)

Вступ. З часу появи Концепції епідеміологічного переходу» (Abdel R. Omran, 1971) домінування неінфекційних хвороб (НІХ) серед населення держав-членів Європейського регіону є реальністю, що явилася тяженною ношою для населення, як в контексті стану індивідувального, так і громадського здоров'я, а також тривалості його життя, та економічного і оборонного ресурсу для країн. Важливим у цьому є і те, що, НІХ є наслідком поведінки самої людини, що окреслює її спосіб життя через наявні фактори ризику.

З огляду на ріст НІХ в Україні за період незалежності в n_ніх=+1,5 рази та їх вплив на зменшення чисельності людності країни (М_ніх=80,3±0,9% від загального числа померлих), мета дослідження передбачає з’ясування рівня обізнаності з теоретичним рівнем знань у керівників органів та закладів охорони здоров’я Львівщини у контексті наявних НІХ та їх наслідків.

Матеріали й методи. Виконане загальне, прикладне, аналітично-описове, монографічне/разове, середньострокове, суцільне соціологічне дослідження згідно опрацьованого інструменту «Анкета вивчення стану обізнаності лікарів щодо наявності НІХ в Україні» серед слухачів циклів удосконалення кафедри Громадського здоров’я ФПДО ЛНМУ імені Д. Галицького в 2022 році (∑_{курсантів} n=327) із числа (∑n=392) керівників органів та закладів медичної допомоги та охорони здоров’я Львівщини. Методи дослідження базувалися на принципах системності та відповідають Паспорту спеціальності 14.02.03 - соціальна медицина.

Результати. Встановлено, що М=80,4±0,3% (n=263) респондентами розуміють сутність поняття «НІХ»; М=40,1± 0,2% (n=131) опитаних розкрили зміст епідеміологічного переходу від інфекційних до хронічних захворювань, що радикально змінило структуру смертності за причинами; 2/3 анкетованих правильно вказали перелік хвороб, віднесених до групи НІХ; М=68,2±0,3% (n=223) досліджених засвідчили ступінь розуміння причин, котрі провокують виникнення НІХ; М=76,8%±0,3% (n=251) респондентів вказали на наявність факторів ризику, котрі піддаються корекції у стані здоров’я людини; М=69,4±0,3% (n=227) анкетованих зазначили розпорядження КМ України від 26 липня 2018 р. за № 530-р «Про затвердження Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку» як регламентуючий документ у повсякденній діяльності органів та закладів медичної допомоги та охорони здоров’я; М=22,3±0,1% (n=73) опитаних посвідчили, що знайомі з проведеним національним дослідження STEPS (2019), тоді як тільки М=14,1±0,1% / n=46) анкетованих – знайомі з його деякими результатами; М=85,9±0,3% (n=281) анкетованих зазначили, що НІХ є провідними причинами смертності серед населення, тощо.

Висновок. Результати засвідчують про недостатній наявний рівень знань з теоретичних основ НІХ серед управлінців медичних закладів та органів охорони здоров’я Львівщини. Це вимагає впровадження до навчального процесу наявних кафедр медичних внзів організаційно-управлінського та клінічного спрямування як на до дипломному, так і після дипломному навчанні впровадження навчальних тем / факультативів / циклів тематичного удосконалення щодо змісту неінфекційної патології з метою мінімізації її наслідків.

Ключові слова. Україна, концепція, епідеміологічний перехід, соціологічне дослідження, неінфекційні хвороби, керівники, медична допомога, охорона здоров’я, смертність, причини, мінімізація

Introduction. Since the emergence of the concept of epidemiological transition" (Abdel R. Omran, 1971), the dominance of non-communicable diseases (NCDs) among the population of the member states of the European region is a reality that has been a heavy burden for the population, both in the context of the individual state and public health, as well as its life expectancy, and an economic and defense resource for countries. Important in this is the fact that NCDs is a consequence of the behavior of the person himself, which outlines his lifestyle due to existing risk factors.

In view of the growth of NIH in Ukraine during the period of independence by nnih=+1.5 times and their influence on the decrease in the number of the country's population (Nnih=80.3±0.9% of the total number of dead), the purpose of the study is to elucidating the level of awareness of the theoretical level of knowledge among the heads of health care bodies and institutions of the Lviv Region in the context of existing NCDs and their consequences.

Materials and methods. Conducted general, applied, analytical-descriptive, monographic/one-off, medium-term, continuous sociological research by the developed tool "Questionnaire for studying the state of awareness of doctors regarding the presence of noncommunicable diseases in Ukraine" among students of specialization cycles and thematic improvement in the specialty "Organization and Management in health care" of the Department of Public Health of  FPGE of Danylo Halytskyi LNMU in 2022 (∑ cadets n=327/Р=100%) among the heads of medical aid bodies and institutions and health care of the Lviv region (∑n=392).

The survey, compilation and processing of the available sociological material was carried out by the author, and the research methods used were based on the principles of systematicity and correspond to the Passport of the specialty 14.02.03 - social medicine.

Results. It was established that М=80.4± 0.3% (n=263) of respondents understand the essence of the concept of «NCDs»; М=40.1± 0.2% (n=131) of the respondents disclosed the content of the epidemiological transition from infectious to chronic diseases, which radically changed the structure of mortality by causes;

 The obtained results in this matter indicate that М=98.2±0.3% (n=321) of the respondents associated the NCDs group with diseases of the circulatory system [I00-I99], while classes of neoplasms [С00-D48] and mental and behavioral disorders [F01-F99] were attributed respectively to М=85.0±0.3% (n=278) of respondents and М=75.2±0.3% (n=246) of respondents, diabetes [E10-E14] was associated with M=85.0±0.3% (n=278) of respondents, while chronic diseases of the lower respiratory tract [J40-J47] were counted by M=63.6±0.2% (n=208) of the total number of subjects (n=327).

Conclusion. The results testify to the low existing level of knowledge of the theoretical foundations of NCDs among the managers of medical institutions and health care bodies of the Lviv region. This requires the introduction to the educational process of the existing departments of organizational, management and clinical direction, both in pre-diploma and post-diploma education of medical higher educational institutions, of educational topics/electives/cycles of thematic improvement regarding the content of noncommunicable pathology to minimize its consequences.

Keywords. Ukraine, concept, epidemiological transition, sociological research, non-infectious diseases, leaders, medical care, health care, mortality, causes, minimization.

614.21

З використанням методів системного підходу та системного аналізу проведено комплексне дослідження можливості оптимального  застосування телемедичних технологій в різних напрямках роботи закладів системи охорони здоров’я. Отримані результати засвідчують необхідність  подальшого детального вивчення можливостей різних цифрових та інформаційних технологій в медицині для оптимізації способів надання медичної допомоги населенню в сучасних реаліях.

В рейтингу пріоритетів державної політики в контексті забезпечення соціально-економічного розвитку України системі охорони здоров’я належить одна з чільних позицій, як такій, що забезпечує збереження і зміцнення здоров’я населення, а відтак – продовження тривалості працездатного віку та періоду активного довголіття. Відповідно до Конституції України, забезпечення здоров’я нації належить до проблем, що повинні вирішуватися в тісному зв’язку державної політики з органами місцевого самоврядування та населенням. 
Саме тому якість медичної допомоги слід розглядати водночас і як цільову функцію, і як критерій діяльності системи охорони здоров’я. З цієї точки зору особливої ваги для управління сферою надання медичних послуг набирає не лише збалансований розрахунок її потреб, але й створення механізмів ефективного функціонування, що забезпечить надання якісних медичних послуг населенню в цілому.
  Особлива роль у розвитку принципово нових напрямків організації надання медичної допомоги населенню сьогодні відводиться прогресу в цифрових, а також інформаційних та телекомунікаційних технологіях. Тому до пріоритетних напрямів розвитку системи охорони здоров’я сьогодні належить створення єдиного медичного інформаційного простору, який забезпечить прийняття ефективних рішень на всіх рівнях, тісну взаємодію системи охорони здоров’я та медичної науки, планування наукових медичних досліджень залежно від потреб системи охорони здоров’я, активне втілення наукових результатів у медичну практику, а також цілеспрямовану підготовку фахівців різних галузей медицини, здатних забезпечити впровадження та широке практичне застосування наукових досягнень у практику.

Створення системи єдиного медичного простору дасть змогу медичним закладам налагодити ефективний облік діяльності, забезпечить сучасний рівень менеджменту, своєчасне отримання інформації щодо передових досягнень в галузі медичної науки, а також дозволить використовувати всю медичну інформацію стосовно кожного пацієнта, яка була отримана і збережена впродовж тривалого часу (в перспективі – від народження і впродовж усього життя). Це значно спростить і, одночасно, максимально оптимізує надання якісної медичної допомоги, дозволить удосконалити існуючі та розпрацюватинові ефективні методи профілактики, ранньої діагностики та лікування низки хвороб. Інформатизація охорони здоров’я сьогодні передусім має на меті використання інформаційних технологій (ІТ), які дозволяють забезпечити швидке цільове отримання значного об’єму інформації, необхідної для надання медичних послуг на всіх етапах та рівнях медичного супроводу пацієнта: від первинної медичної допомоги до надання телемедичних консультацій безпосередньо в операційній, обрання протезної техніки та реабілітаційних заходів.
Впровадження ІТ у медичну сферу забезпечує значну економію часу, зменшення витрат на надання медичної допомоги, підвищення її якості та ефективності роботи медичного персоналу, а відтак – зростання рентабельності медичних закладів.

Сьогодні без використання цифрових технологій складно уявити функціонування різних напрямків медицини та пов’язаних з нею галузей. 
Цифрові технології задіяні практично у всіх аспектах медичних, фармацевтичних, медико-соціальних, медико-профілактичних послуг, навчальних та наукових процесах. Заклади вищої медичної освіти активно використовують цифрові інноваційні технології для оптимізації навчального процесу, а в умовах тотального карантину ці технології лягли в основу розпрацювання платформ для дистанційного навчання студентів та контролю рівня їх підготовки. Дорожньою картою реформування медичної галузі у напрямку реалізації принципово нового підходу до розвитку вітчизняної системи охорони здоров’я сьогодні є національний проект «Здорова нація». 
Основні її засади ґрунтуються на результатах багаторічних досліджень щодо особливостей формування та функціонування системи надання якісних соціальних послуг, у т.ч. медичних, впроваджених як вітчизняними, так і закордонними вченими. Результати численних сучасних досліджень переконливо свідчать, що ключову роль у збереженні та зміцненні здоров’я населення, поліпшенні демографічної ситуації, підвищенні якості й ефективності медико-санітарної допомоги, забезпеченні прав громадян на охорону здоров’я відіграє впровадження інформаційних технологій у роботу даної галузі. Інформатизація сфери охорони здоров’я передбачає кілька напрямків – створення інформаційно-аналітичної системи ведення державних реєстрів, нормативно-довідкового забезпечення в галузі охорони здоров’я –інформаційної системи персоніфікованого обліку надання медичної допомоги; забезпечення інформаційної підтримки процесу надання первинної медичної допомоги, лікувально-діагностичного процесу, в тому числі на основі забезпечення широкого доступу медичних працівників до нормативно-довідкової інформації, необхідної для професійної діяльності і, безумовно, створення і втілення автоматизованої системи ведення медичної карти пацієнта в електронному вигляді.
Проте численні джерела літератури свідчать про наявність цілої низки проблем, зумовлених неналежною ефективністю механізмів функціонування сфери охорони здоров’я та підтверджують необхідність її модернізації для подолання існуючих проблем та підвищення її ефективності.
Метою нашої роботи стало дослідження напрямків використання інформаційних технологій в роботі медичних закладів та з’ясування можливостей сприяння ефективному вирішенню завдань з надання якісної медичної допомоги населенню з їх застосуванням. Для досягнення поставленої мети нами було використано методи системного підходу і системного аналізу що дозволило комплексно дослідити визначені предмети та процеси; окреслити підходи до виявлення і аналізу проблем, а також запропонувати шляхи їх вирішення; Застосування методу процесного підходу дало можливість дослідження різних видів діяльності, що відбуваються в системі з метою забезпечення якості медичних послуг; вивчення ефективності лікувальних і діагностичних заходів, впровадження та функціонування медичних інформаційних систем. Результати проведеного дослідження мають практичне значення як для працівників керівної ланки закладів охорони здоров’я, так і для практичних лікарів медичних закладів різного рівня та спеціалізації. 
Проведений аналіз можливих напрямків використання інформаційних технологій в роботі медичних закладів засвідчує можливість підвищення ефективності надання якісної медичної допомоги населенню шляхом запровадження автоматизованої системи реєстрації, електронних баз даних та ведення електронної документації в медичних закладах; надання медичних послуг з використанням цифрових діагностичних пристроїв та лабораторної техніки в контексті централізації та запровадження єдиної електронної бази. Важливою з практичної точки зору щодо ефективності використання медичних інформаційних систем. для удосконалення профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів є можливість прийняття управлінських рішень, що ґрунтуються на засадах доказової медицини.