УДК 611.314-07

Сьогодні в клініці хірургічної стоматології широке застосування знаходять остеопластичні матеріали, що використовуються для заповнення кісткових дефектів, в тому числі після кісткоруйнуючих травм та видалення зубів, з метою збереження об’єму та якості кісткової тканини коміркових ділянок щелеп. Метою нашого дослідження стало порівняння динаміки регенерації кісткової тканини нижньої щелепи кролика та відновлення її якості після нанесення кісткоруйнуючої травми із застосуванням різних методів її корекції. Методи. Дослідження проведене на 20 статевозрілих кроликах-
самцях віком 6-7 місяців, вагою 2,5-3 кг. Всіх тварин було розділено на контрольну та 2 експериментальні групи по 5 кроликів. Ще 5 інтактних тварин було обстежено для визначення нормальних показників щільності кісткової тканини в ділянці нанесення травми. Тваринам контрольної та експериментальних груп під комбінованим знечуленням білатерально на рівні беззубої ділянки коміркової частини нижньої щелепи за допомогою стоматологічного бора наносили кісткоруйнуючу травму у вигляді шахти глибиною 4 мм та шириною 3 мм. До контрольної групи увійшли тварини з дефектом кісткової тканини, який загоювався під кров’яним згустком. 1-ша експериментальна група – тварини, яким кістковий дефект за- повнювали кісткозамінним матеріалом CompactBoneB. 2-га експериментальна група – тварини, яким кістковий дефект заповнювали природною матрицею для формування нових кісткових клітин Collacone від Botiss dental. Контроль стану кісткової тканини в ділянці нанесеного дефекту здійснювали через 7, 14, 21, 28, 35 діб після нанесення травми. Рентгенографію щелеп виконано на апараті ZooMaxLG. Денситометричне дослідження якості кісткової тканини проводили у програмі VixWin PRO. Щільність кісткової тканини визначали в умовних одиницях сірості (УОС). Результати. Показник мінеральної щільності кісткової тканини нижньої щелепи в ділянці втручання в нормі становить 71,25+1,02 УОС. З’ясовано, що посттравматична регенерація кісткової тканини, має різний перебіг в залежності від матеріалу, яким заповнено кістковий дефект. При загоєнні кісткової травми під кров’яним згустком динаміка щільності кісткової тканини в ділянці травми упродовж 35 діб має плавний перебіг з незначним підвищенням показників у порівнянні з нормою. При заповненні дефекту остеопластичними матеріалами спостерігаємо виражену динаміку зміни досліджуваного показника з різкими перепадами на різних термінах експерименту (в залежності від застосовуваного матеріалу). Підсумок. При заповненні кісткового дефекту кісткозамінним матеріалом CompactBoneB, через 35 діб після травми показник мінеральної щільності кістко-
вої тканини в ділянці експерименту повертається до норми. При заповненні кісткового дефекту природною матрицею для формування нових кісткових клітин Collacone від Botiss dental та при загоєнні під кров’яним згустком через 35 діб експерименту щільність кісткової тканини у ділянці травми залишається істотно вищою від нормальних показників.

УДК 611.716.4-018.4:612.015.31]-08:616-001.5-092.9

Численні літературні джерела свідчать, що злами щелеп за частотою поступаються лише зламам кінцівок, порушення цілісності кісткової тканини щелеп є частим ускладненням операції екстракції зубів, кісткоруйнуючих травм щелепа зазнає при проведенні резекції верхівки кореня зуба, встановленні
дентальних імплантів тощо. З огляду на структурно-функціональні характеристики щелеп, пов’язані з наявністю (або частковою чи повною відсутністю) зубів, розподілом тиску при кусанні та жуванні, процеси відновлення цілісності та якості кісткової тканини щелеп мають певні особливості перебігу, які необхідно брати до уваги як при лікуванні кісткоруйнуючихь травм, так і при плануванні різних варіантів дентального протезування.

According to the data of modern medical literature, bone tissue is negatively affected by various factors, both external and internal. Trauma, concomitant diseases accompanied by mineral metabolism disorders, chronic intoxications, long-term and uncontrolled use of medications, especially narcotic analgesics, can lead to disturbances in the mineral composition of bone tissue and affect its ability to regenerate. The aim of our study was to establish the dynamics of the mineral composition of the bone tissue of the lower jaw after inflicting a bonedestructive trauma to animals without background pathology, on the background of long-term use of nalbuphine and after treatment with lincomycin. Object and research methods. Research material: 25 sexually mature male rats, weighing 180-200 g, at the age of 3.5 months. Modeling of the injury was carried out by breaking the integrity of the bone tissue of the lower jaw in the area of molars with the help of a drill. Opioid dependence was modeled by daily administration of the narcotic analgesic Nalbuphine. The method of atomic absorption spectral analysis (AACA) was used to determine the mineral composition. The results. The mineral composition of bone tissue at different stages of the experiment had pronounced dynamics in different groups of animals, characteristic to each of the studied elements. Conclusions. After the application of a bone-destructive trauma, the mineral composition of bone tissue during three weeks has pronounced dynamics, different for each of the eight studied mineral elements. The dynamics of the studied mineral elements during the three weeks of post-traumatic period in animals without background pathology, on the background of long-term use of Nalbuphine and in animals treated with lincomycin, is different.

Травми щелеп з порушенням їх цілісності складають значну частину звернень у клініку щелепно лицевої хірургії [1, 2]. Крім того порожнинні дефекти коміркових ділянок щелепних кісток виникають після видалення зубів, в результаті бойової травми (кульової, осколкової) тощо. Кісткові дефекти щелеп різного об’єму та локалізації ведуть до різних функціональних розладів щелепи і жувального апарату в цілому, часто стають причиною розвитку естетичних порушень, потребують різних підходів до лікування та мають різну тривалість регенерації кісткової тканини [2-4].

Процеси репаративної регенерації дефектів кісткової тканини нижньої щелепи характеризуються певними особливостями, в залежності від ділянки травми, які слід приймати до уваги при виборі методів їх лікування.

УДК 611.716.4-001.3-018.4-08

Динаміка структурних змін у кістковій тканині щелепи після нанесення кісткоруйнуючої травми.
Актуальність. Травми щелеп з порушенням цілісності кісткової тканини різного ґенезу належать до найчастіших причин звертання пацієнтів в клініку щелепно-лицевої хірургії. Видалення зубів, зокрема – атипове, також є причиною порушення цілісності кісткової тканини коміркових ділянок щелеп, відновлення якої є необхідною умовою для якісного протезування та забезпечення функціональної спроможності жувального апарату. Сьогодні недостатньо вивченими залишаються зміни, які виникають у зруйнованій кістковій тканині та закономірності їх динаміки впродовж періоду відновлення цілісності пошкодженої ділянки кістки на мікроструктурному рівні. Мета роботи – з’ясування особливостей структурної перебудови кісткової тканини коміркової частини тіла нижньої щелепи кролика впродовж 15 діб після нанесення кісткоруйнуючої травми. Методи. Дослідження виконане на 20 статевозрілих кроликах у віці 6-7 місяців, вагою 2,5-3 кг. Всіх тварин було розділено на експериментальну (15 тварин) та контрольну (5 тварин) групи. Тваринам експериментальної групи під комбінованим знечуленням білатерально в ділянці коміркової частини нижньої щелепи наносили кісткоруйнуючу травму шляхом порушення цілісності кісткової тканини за допомогою стоматологічного бора. Тварин виводили з експерименту через 1, 8 та 15 діб. Структуру кісткової тканини вивчали на гістологічних препаратах, забарвлених гематоксиліном та еозином традиційним методом. Результати. Встановлено, що впродовж 15 діб після нанесення кісткоруйнуючої травми кісткова тканина коміркової частини нижньої щелепи має виражені зміни, які візуалізуються на мікроструктурному рівні. Через одну добу після нанесення травми по пери-метру дефекту,виявлено порушення архітектоніки та руйнування остеонного шару з гомогенізацією кісткових пластинок. У віддалених зонах – дезорганізація та гомогенізація кісткових пластинок остеона, поява великої кількості резорбційних лакун. Через вісім діб після травми по периметру порожнини дефекту спостерігали гомогенізацію матриксу прилеглої кістки та появу резорбційних порожнин. На 15-ту добу експерименту в ділянці дефекту спостерігали ознаки глибокої дезорганізації пластинчастої кістки, за-лишки резорбційних лакун та заповнені тканинним детритом і фібрином резорбційні порожнини. Висновок. Проведені дослідження свідчать про гостру реакцію кісткової тканини щелепи у відповідь на ятрогенний чинник, яким є кісткоруйнуюча травма. На початках така реакція проявлялася у вигляді нагромадження дезорганізованих структур кістки а в подальшому включалися механізми лізису безповоротно втрачених структур, з очищенням території майбутньої регенерації.
Ключові слова: кісткова тканина, кісткоруйнуюча травма, нижня щелепа, резорбція, регенерація

Dynamics of structural changes in the bone tissue of the jaw after a bone-destructive trauma.

Background. Injuries of the jaws with a violation of the integrity of the bone tissue of various genesis are among the most frequent reasons for patients to visit the maxillofacial surgery clinic. Removal of teeth, including atypical, is also causes a violation of the integrity of the bone tissue of the alveolar part of the jaws, the restoration of which is a neces-sary condition for high-quality prosthetics and ensuring the functional capacity of the chewing apparatus. However, the changes that occur in the destroyed bone tissue and the patterns of their dynamics during the period of restoration of the in-tegrity of the damaged bone area at the microstructural level remain insufficiently studied. The purpose of the work is to find out the features of the structural reconstruction of the bone tissue of the alveolar part of the rabbit lower jaw body within 15 days after the infliction of a bone-destructive injury. Methods. Research was done on 20 adult 6–7-month-old rabbits, having 2.5-3 kg weight, which were segregated into experimental (15 animals) and control (5 animals) groups. The animals of the experimental group were subjected to combined anesthesia bilaterally in the alveolar part of the lower jaw with a bone-destructive injury by breaking the integrity of the bone tissue with the help of a dental drill. Animals were taken out of the experiment after 1, 8 and 15 days. The structure of bone tissue was studied on histological slides stained by traditional meth-od with hematoxylin and eosin. Results. It was established that within 15 days after inflicting traumatic bone injury, the bone tissue of the alveolar part of the lower jaw has pronounced changes, which are visualized at the microstructural level. One day after inflicting the trauma around the defect, architectonic violations and destruction of the osteon layer with homogeni-zation of the bone plates were detected. In distant zones – disorganization and homogenization of osteon bone plates, the appearance of a large number of resorption lacunae. Eight days after the injury, the homogenization of the adjacent bone matrix and the appearance of resorption cavities were observed along the perimeter of the defect cavity. On the 15th day of the experiment, signs of deep disorganization of lamellar bone, remnants of resorption lacunae, and resorption cavities filled with tissue detritus and fibrin were observed in the area of the defect. Conclusion. The conducted studies indicate an acute reaction of the bone tissue of the jaw in response to an iatrogenic factor, which is a bone-destructive injury. At the beginning, this reaction manifested itself in the form of accumulation of disorganized bone structures, and later the mechanisms of lysis of irreversibly lost structures were activated, with the cleaning of the territory of future regeneration.

Key words: bone tissue, bone-destructive trauma, lower jaw, resorption, regeneration.