УДК: 611.311.2.018.73:615.212.7].018.08

Упродовж останніх десятиріч спостерігається стійка тенденція щодо безконтрольного вживання наркотичних речовин, зокрема, опіоїдних препаратів. Однак, при тривалому використанні опіоїдних анальгетиків з метою знеболювального ефекту, в пацієнтів формується толерантність до цих препаратів, розвиток   абстиненції, що часто зумовлює передозування та є загрозою для життя. Низка наукових досліджень спрямована на вивчення змін в різних органах і системах на тлі опіоїдного впливу,із застосуванням як клінічних, так і емпіричних
методів дослідження.Патологічні зміни в органах ротової порожнини, тканинах пародонта займають чільне місце серед інших захворювань, оскільки, зміни у слизовій оболонці є найбільш ранніми ознаками впливу екзо- і ендогенних чинників. Проте, і досі залишаються нез’ясовані питання стосовно структурної організації слизової оболонки ротової порожнини при дії опіоїдів. Слід відмітити, що саме експериментальні моделі дозволяють визначити послідовність змін в тканинах і органах та є відтворенням патологічного процесу, що розвивається у людини за таких умов. Мета роботи – визначити особливості морфологічних змін у слизовій оболонці ясен щурів при експериментальній дії опіоїдного анальгетика упродовж 42 та 56 діб.
Матеріалом дослідження слугували білі, статевозрілі щури-самці. . Проведені гістологічні дослідження ясен щурів контрольної групи показали, що їх будова подібна до структурної організації ясен людини.

УДК 611.311.2:611.018.2/.7

Анотація

Актуальність. Захворювання пародонту залишаються однією з найпоширеніших проблем у сучасній стоматології, що вимагає детального вивчення морфофункціонального стану ясен як першого біологічного бар'єру проти патогенних факторів. Деталізація норм ультраструктурної будови ясен у дорослих є основою для вивчення еволюції патологічних процесів та розробки критеріїв оцінки ефективності новітніх протоколів лікування захворювань ясен. Метою було вивчення особливостей ультраструктурної організації клітинних компонентів епітеліального шару ясен у дорослих. Методи. Для дослідження м'яких тканин пародонту у клінічно здорових осіб було використано трансмісійну електронну мікроскопію. Результати та висновки. Виявлено градієнтне збільшення електронної щільності кератиноцитів у напрямку від базальної мембрани до поверхневих шарів, що відображає динаміку специфічного клітинного метаморфозу. Ці зміни визначаються морфофункціональною гетерогенністю ультраструктурної організації клітин у різних шарах ясенного епітелію. Клітини базального шару характеризуються високою функціональною активністю, про що свідчить наявність добре розвиненого синтетичного апарату. У клітинах остистого шару, на тлі зниження синтетичних функцій, спостерігається чітко сформований апарат міжклітинних зв'язків. Епітеліальні клітини зернистого шару характеризуються початком процесів зроговіння та підготовкою до запрограмованої клітинної смерті. Архітектоніка рогового шару є детермінованим результатом каскаду метаболічних та структурних змін, що відбуваються в кератиноцитах базального, остистого та зернистого шарів.

Abstract
Relevance. Periodontal diseases remain one of the most prevalent issues in modern dentistry, necessitating a detailed study of the morphofunctional state of the gingiva, which serves as the primary biological barrier against pathogenic factors. Establishing the ultrastructural norms of the gingiva in adults provides a foundation for investigating the progression of pathological processes and developing criteria to evaluate the efficacy of novel treatment protocols for gingival diseases. The objective was to examine the ultrastructural organization of cellular components within the gingival epithelial layer in adults. Methods. Transmission electron microscopy was employed to study the soft periodontal tissues in clinically healthy individuals. Results and Conclusions. A gradient increase in the electron density of keratinocytes was observed from the basal membrane toward the superficial layers, reflecting the dynamics of specific cellular metamorphosis. These changes are attributed to the morphofunctional heterogeneity in the ultrastructural organization of cells across the various layers of the gingival epithelium. Cells in the basal layer exhibit high functional activity, evidenced by a well-developed synthetic apparatus. In the cells of the spinous layer, while synthetic functions are reduced, a well-defined system of intercellular junctions is observed. Epithelial cells in the granular layer are characterized by the onset of keratinization processes and preparation for programmed cell death. The architectonics of the stratum corneum are the determined result of a cascade of metabolic and structural changes occurring in the keratinocytes of the basal, spinous, and granular layers.

УДК 611.311.2.018.73:615.212.7].08

Неконтрольоване використання опіоїдів зумовлює інтоксикацію організму, підвищення толерантності до ефекту дії наркотичної речовини та формування абстинентного синдрому. Необхідно зазначити, що при синдромі відміни опіоїдів у залежних пацієнтів виникають різноманітні ускладнення та втрата працездатності, що становить актуальну проблему медичного і соціального характеру. Тривала дія опіоїдного середника призводить до розвитку глибоких і незворотних змін в організмі та має безпосередній вплив на тканини й органи ротової порожнини, а слизова оболонка ясен однією з перших реагує на шкідливу дію екзогенних чинників. За даними літератури, в наркозалежних осіб відмічаються виражені ознаки запального процесу, карієсу, остеопорозу, а також некротичні зміни в яснах. Проте вплив наркотичних препаратів на органи і тканини ротової порожнини недостатньо вивчено, менше приділяється уваги вивченню запальних змін у пародонті. Необхідно зазначити, що для проведення діагностики та розробки оптимальної схеми терапії при даній патології необхідні ґрунтовні дослідження структурної організації складових компонентів пародонта на різних термінах дії опіоїдів та подальшої відміни цих чинників. При цьому, як відзначають дослідники, експериментальне моделювання патологічних станів на тваринах і досі залишається актуальним. Усе вищезазначене зумовило напрямок експериментального дослідження.