УДК 576.8:61:378

 

Анотація. Стаття присвячена актуальним питанням оптимізації викладання медичної паразитології у вищих навчальних закладах в умовах воєнного стану.

Автори підкреслюють необхідність трансформації освітнього процесу згідно з філософським принципом «усе тече, усе змінюється». У роботі обґрунтовано доцільність диференційованого підходу до підготовки студентів медичного факультету та факультету лабораторної діагностики. Для майбутніх лікарів пріоритетним визначено формування клінічного мислення, навичок збору анамнезу та диференційної діагностики «масок» паразитозів. Натомість навчання фахівців лабораторної ланки зосереджено на технологічній експертності, морфологічній ідентифікації збудників та опануванні сучасних методів діагностики ‒ ПЛР та ІФА.

Окрему увагу приділено ролі цифрової платформи MISA як інструменту забезпечення безперервності освітнього процесу в умовах безпекових викликів та обмежень енергопостачання. Аналіз результатів тестування на платформі дозволив виявити системні труднощі у студентів під час вивчення базової класифікації найпростіших на початкових етапах навчання. Водночас виявлено високі показники успішності при засвоєнні складних тем, зокрема цестодозів та паразитарної алергії. Отримані результати підкреслюють дієвість інтеграції теоретичних знань та прикладних клінічних випадків. Запропонована модель навчання сприяє подоланню розриву між теоретичною базою та вимогами практичної медицини. У підсумку встановлено, що синергія цифровізації та профільної спеціалізації методів навчання є визначальним чинником у забезпеченні якісної підготовки медичних кадрів. Такий підхід мінімізує ризики діагностичних помилок та підвищує рівень епідеміологічної безпеки в країні.

УДК 576.8: 616.311.2-002:616.322-002.2]-06

Мета дослідження. Визначення поширеності умовно-патогенних мікроорганізмів (їх видового складу),
асоційованих із рекурентним тонзилітом (РТ), у групі пацієнтів із хронічним катаральним гінгівітом (ХКГ) та
статистичне порівняння частоти виділення окремих представників аеробних, факультативно-анаеробних
та мікроаерофільних умовно-патогенних мікроорганізмів із різних локусів.

Методи дослідження. Для дослідження біотопу задньої стінки глотки, піднебінних мигдаликів та ясенної
борозенки з обстежених 138 пацієнтів обох статей віком 19–40 років було сформовано три групи: групу
А становили 77 пацієнтів з ХКГ на тлі РТ; групу Б –51 пацієнт з ХКГ без ЛОР-патології. Група В слугувала контролем і включала 10 стоматологічно та соматично здорових пацієнтів. Посів матеріалу із задньої стінки глотки, піднебінних мигдаликів та ясенної борозенки здійснювали на поживні середовища. Ідентифікацію одержаних ізолятів мікроорганізмів проводили за схемами, наведеними у визначнику Берджі. Результати статистично опрацьовували. Наукова новизна. У мікробному пейзажі ясенної борозенки осіб групи А превалювали бета-гемолітичні стрептококи (68,83 ± 5,31 % проти 25,49 ± 6,16 % у групі Б, р < 0,01) за повної
відсутності їх у групі В. Мікроорганізм Str. pyogenes частіше виявляли з мазків слизової зіву, ніж з ясенної
борозенки. Інші представники аеробної мікрофлори S. aureus, S. epidermidis виявлені у 14,28 ± 4,01 % та 27,27 ± 5,11 % обстежених пацієнтів групи А, проте у групі Б ці види простежувалися у суттєво меншої кількості осіб (3,92 ± 2,24 % та 13,72 ± 4,86 %, р1 < 0,01). Разом із тим Str. mutans та S. salivarius виділяли в найменшій кількості від пацієнтів групи А (15,58 ± 4,16%), і в найбільшій – від осіб групи В (50,0 ± 15,81 %).
Висновки. Таким чином, отримані результати дали змогу виявити суттєві порушення біотопів задньої
стінки глотки, піднебінних мигдаликів та ясенної борозенки саме в пацієнтів із ХКГ на тлі РТ.
Ключові слова: мікробіоценоз, задня стінка глотки, піднебінні мигдалики, ясенна борозенка, гінгівіт,
рекурентний тонзиліт.