Трансплантація нирки є найбільш ефективним методом лікування термінальної ниркової недостатності. Інфекційні ускладнення після трансплантації залишаються вкрай серйозною проблемою, оскільки безпосередньо впливають на результати операційного втручання. Найчастіші післятрансплантаційні інфекційні ускладнення - інфекції області хірургічного втручання та сечовивідних шляхів. Вони можуть негативно впливати на функцію трансплантата, асоціюються зі збільшенням ризику летальності, тривалості госпіталізації та витрат на лікування.

Метою цього огляду є узагальнення сучасних наукових даних стосовно інфекції області хірургічного втручання та сечовивідних шляхів після трансплантації нирки.

Матеріали і методи. Було проведено пошук та аналіз наукових робіт, що були опубліковані у 2015-2026 роках в наукометричних базах PubMed та Google Scholar за ключовими словами та їх комбінаціями: kidney transplantation, post-transplant infections, surgical site infection, perioperative antibiotic prophylaxis, urinary tract infection, multidrug resistance. Первинний аналіз проводився на основі аналізу анотацій, після чого проведено аналіз повних текстів відібраних робіт. Отримані дані було систематизовано та узагальнено.

Результати та обговорення. На основі аналізу літературних джерел було узагальнено основні аспекти діагностики, лікування та профілактики інфекції області хірургічного втручання та сечовивідних шляхів. Ці ускладнення є найчастішими бактеріальними уск-ладненнями після трансплантації нирки та асоціюються з низкою факторів ризику, зокрема характеристиками реципієнта, особливостями операційного втручання та інтенсивністю імуносупресійної терапії. Важливою проблемою є збільшення частоти розвитку цих ускладнень через інфікування мультирезистентними збудниками, що асоціюється з гіршим прогнозом. Проте існує багато аспектів, які вивчено недостатньо, тому це питання потребує подальших досліджень.

Висновки. 1. Інфекційні ускладнення є важливим фактором, що погіршує результати трансплантації нирки. 2. Значна кількість питань, які стосуються профілактики та лікування післятрансплантаційних інфекцій, залишається невирішеною. 3. Тема післятрансплантаційних інфекційних ускладнень потребує проведення подальших досліджень з метою визначення необхідності особливих підходів до профілактики та лікування реципієнтів після трансплантації нирки. 4. Значна поширеність мультирезистентних збудників інфекцій у лікувальних закладах України може мати значний вплив на результати трансплантацій нирки.