УДК 615.1:628.47:330.31

Фармацевтичні відходи, зокрема непридатні лікарські засоби, є деструктивним чинником у системі фармацевтичної безпеки, що вимагає кардинальної трансформації підходів до їхнього управління.Мета – розроблення адаптивної моделі застосування принципів циркулярної економіки в управ-лінні фармацевтичними відходами, уточнення їхнього змісту відповідно до специфіки обігу лі-карських засобів, а також інтегрування цих принципів з інструментами зеленої хімії для форму-вання комплексної дорожньої карти управління фармацевтичними відходами.Матеріали та методи. Дослідження базується на аналізі публікацій із баз «PubMed» та «Google Scholar» за допомогою методів контент-аналізу, узагальнення та матричного моделювання.Результати та їхнє обговорення. У ході дослідження адаптовано ієрархію десяти принци-пів циркулярної економіки до фармацевтичної практики. Здійснено заміну класичних підходів, таких як Repair (ремонт і технічне обслуговування виробів) та Refurbish (відновлення застарілих продуктів), на галузевий принцип Renewal (оновлення). Останній деталізовано через вектори Recovery (відновлення активних фармацевтичних інгредієнтів) та Reformation (хімічне перетво-рення). Для забезпечення результативності системи обґрунтована роль наскрізного принципу Raise awareness (підвищити обізнаність). Сформована матриця (модель дорожньої карти), яка демонструє, що кожен управлінський принцип циркулярного циклу базується на конкретних технологічних інструментах зеленої хімії, що забезпечує парадигмальний перехід від лінійної до циркулярної моделі економіки.Висновки. Обґрунтовано, що раціональне управління фармацевтичними відходами є ключо-вим елементом системи фармацевтичної безпеки, який запобігає потраплянню активних фармацев-тичних інгредієнтів у біосферу та харчові ланцюги. Авторська адаптація принципів циркулярної економіки до фармацевтичної практики дозволила переформатувати стратегію управління фар-мацевтичними відходами з простої інсинерації на глибоке відновлення ресурсів. Упровадження наскрізного принципу Raise awareness (підвищення обізнаності) визначено фундаментом для за-безпечення результативності управління фармацевтичними відходами. Показано технологічну реалізованість процесів регенерації: імплементація зеленої хімії дозволяє ефективно відновити активні фармацевтичні інгредієнти та отримувати високоякісну хімічну сировину. З’ясовано, що синергія циркулярної економіки та зеленої хімії трансформує систему управління фармацевтич-ними відходами із витратної логістичної операції в екологічно-економічну модель регенерації активів, що гарантує фармацевтичну безпеку і сталий розвиток фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я.Ключові слова: відновлення активних фармацевтичних інгредієнтів; зелена хімія; сталий розвиток; управління фармацевтичними відходами; фармацевтична безпека; хімічна трансфор-мація; циркулярна економіка.