УДК: 616-001.17:355.01-079.4:004:621.39:772.96

Резюме. Опікові травми залишаються однією з найсерйозніших проблем клінічної медицини через високий рівень ускладнень, складність лікування та потребу в точній оцінці глибини ураження. Особливої актуальності ця проблема набула в Україні в умовах військової агресії, коли опіки стали частою складовою бойової травми як у військових, так й в цивільного населення. Існуючі методи клінічної оцінки глибини опіків залишаються значною мірою суб’єктивними та обмеженими в точності. Це зумовлює потребу у впровадженні об’єктивних технологічних рішень, які забезпечують більш точну діагностику і покращують результати лікування.

Мета дослідження. Удосконалити метод тангенційного висічення опікових ран шляхом впровадження додаткових перед- чи інтраопераційних обстежень – безконтактної вульнерометрії за допомогою комп’ютерній програмі «Аналізатор рани» та оцінки глибини рани за допомогою безконтактної термографії.

Матеріал і методи. У роботі представлено клінічний випадок лікування 20-річного військовослужбовця з термічними опіками обличчя та кінцівок (20 % поверхні тіла, з них 11,2 % – поверхневі, 8,6 % – глибокі). Для передопераційної оцінки глибини ураження застосовано портативний термограф FLIR One. Для планування площі трансплантації використано авторське програмне забезпечення «Аналізатор рани», що забезпечило точну цифрову вульнерометрію та формування параметрів шкірного клаптя. Оперативне лікування включало тангенціальне висічення некротизованих тканин з подальшою аутодерматопластикою.

Результати. Запропонований метод дозволив досягти високої точності у визначенні глибини опікових уражень та мінімізувати травматизацію здорових тканин. Термографічна діагностика допомогла уникнути надмірного або недостатнього висічення, що є критичним для естетичних та функціональних ділянок. Програма «Аналізатор рани» забезпечила оптимальне планування обсягу трансплантації. Загоєння трансплантата розпочалося на 6-й день, повна реепітелізація – на 16-й день після операції. Пацієнт перебував у стаціонарі 21 день, без ускладнень.

Висновки. Комбіноване застосування термографії та цифрової вульнерометрії дозволяє значно підвищити об’єктивність діагностики, покращити результати хірургічного лікування та скоротити час загоєння при лікуванні опікових ран. Доступність обладнання та програмного забезпечення робить цю методику придатною для впровадження в умовах обмежених ресурсів, зокрема в українських медичних закладах під час війни.