УДК 616.36:616.316:615.37:579.26

Борис Галина Зіновіївна. Клініко-експериментальне обґрунтування профілактики і лікування захворювань слинних залоз у хворих з гепатобіліарною патологією :  дис. ... канд. мед. наук : [спец.] 221, 22 / Г. З. Борис. - Одеса, 2020. - 165 с. - Бібліогр.: с. 134-162 (245 назв).

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання стоматології, а саме підвищення
ефективності профілактики та лікування захворювань слинних залоз у хворих з гепатобіліарною патологією на основі вивчення патогенезу їх
уражень та обгрунтування використання комплексної терапії, що володіє протизапальнними, антиоксидантними, імуномоделюючими та
гепатопротекторними властивостями.
1. Показано, що експериментальне моделювання токсичного гепатиту та дисбіозу підвищує рівень печінкових маркерів у сироватці крові щурів:
вміст загального білірубіну на 40 %, активність АлАТ на 85 %, активність ЛФ – у 4,0 раза. У гомогенатах привушних слинних залоз експериментальних тварин зростає вміст МДА – на 36 %, активність еластази – у 1,9 раза, активність уреази – у 2,3 раза, натомість знижується активність каталази та показник індексу АПІ – на 32 %.
2. Доведено, що експериментальний стеатогепатит та дисбіоз, також, сприяє зростанню маркерів запалення (вміст МДА – на 15,5-17,4 % та
активність еластази – на 9,1 %), збільшується показник мікробного обсіменіння (активність уреази – у 2,0-2,7 раза) у гомогенатах великих
слинних залоз піддослідних тварин. Натомість, у гомогенатах підщелепових слинних залоз знижується активність лізоциму у 7,7 раза і, як наслідок,
зростає ступінь дисбіозу – у 21,5 раза.
3 Показана здатність поліфункціонального засобу «Лізоцим-форте» нівелювати негативні зміни, як у слизових оболонках травного тракту щурів
(суттєве зниження активності еластази та уреази та зростання активності каталази), так і в гомогенатах великих слинних залоз тварин в умовах
моделювання експериментального стеатогепатиту та дисбіозу про що свідчить зниження вмісту МДА – у 1,2 раза, активності еластази на 33,3%, активності 132 у рази – у 1,3-2,6 раза. У гомогенатах підщелепових залоз підвищувалась активність лізоциму – у 6,6 раза та знижувався СД – у 8,6 раза.
4. Встановлено, що активність ферментів АсАТ, АлАТ, ЛФ та вміст ЗБ у сироватці крові хворих з захворюванням СЗ на тлі ГБП значно вищі, так
само, як і параметри ротової рідини, які свідчать про розвиток запалення у СЗ та органах порожнини рота (зниження АПІ та зростання СД), порівняно з даними осіб без соматичних захворювань. Застосування АДЗ «Лізоцимфорте» у комплексному лікуванні хворих з аліментарним сіалозом на тлі ГБП, дозволило суттєво та на тривалий час покращити вказані показники, а саме: знизити активність АлАТ – у 1,5 раза, АсАТ – у 2,4 раза, ЛФ – у 2,2 раза, вміст ЗБ – у 2,4 раза, СД – у 3,9 раза та підвищити АПІ у 1,7 раза.
5. Клінічні показники стану порожнини рота у хворих з захворюванням СЗ обтяжених ГБП були суттєво гірші порівняно з особами без соматичної
патології, а застосування у комплексному лікуванні таких хворих АДЗ «Лізоцим-форте» сприяло вагомому покращенню клінічних показників та
отриманню вираженого позитивного ефекту. Зокрема, індекс гігієни ОНІ–S знизився у 7,7 раза, індекс РМА у 7,9 раза та індекс РВІ у 6,9 раза, також, суттєво покращилась салівація та позитивно змінилося значення рН ротової рідини.