УДК: 61-579-663.1

Нозокоміальні інфекції (НКІ), або інфекції пов’язані з наданням медичної допомоги, – це інфекції, які виникають у пацієнтів під час надання медичної допомоги в стаціонарних або інших лікувально-профілактичних закладах. Згідно з офіційними даними щороку в Україні реєструють 5-7 тисяч випадків НКІ, але деякі експерти вважають, що справжня кількість випадків НКІ становить 900 тисяч на рік. Контроль НКІ в реанімаційних відділеннях – це  репрезентативний метод контролю стану НКІ в розвинених країнах. Тому центр профілактики та контролю за хворобами США рекомендує моніторинг НКІ в реанімаційних відділеннях як інструмент зменшення кількості НКІ.

 Мета роботи – дослідити видовий спектр збудників НКІ у двох комунальних клінічних лікувально-профілактичних установах міста.

У дослідження  залучили 105 клінічних матеріалів від 50-ти пацієнтів, які перебували на лікуванні в реанімаційних відділеннях двох клінічних лікарень міста Львова (Львівська обласна клінічна лікарня та Військово-медичний клінічний центр Західного регіону), протягом липня-грудня 2018 року. Було виділено 114 штамів патогенних мікроорганізмів. Діагноз НКІ поставили пацієнтам, які перебували в стаціонарі понад 48 годин після госпіталізації та не мали проявів інфекції на момент поступлення (інфекція сечового каналу (ІСК), інфекція дихальних шляхів (ІДШ), інфекція системи кровообігу (ІК) та інфекція після хірургічного втручання (ІХВ)). Діагноз встановлювали відповідно до клінічних протоколів і критеріїв НКІ Центру контролю та профілактики хвороби США. Збудників виділили й ідентифікували, використовуючи стандартні методи та хромогенні диференційно-діагностичні середовища CHROMID*S.aureusElite, CHROMID*VRE, CHROMID*MRSASMART, CHROMID*CARBASMART, CHROMID* ESBL, CHROMID*OXA-48, CHROMID*Candida (Biomerieux), також набори для біохімічної ідентифікації MIKRO-LA-TESTNEFERMtest24, ENTEROtest24, CANDIDAtest21, STAPHYtest24, STREPTOtest24 (ErbaLacema, Чеська Республіка). Чутливість патогенів до антибіотиків визначали методом Кірбі-Бауера. Мікробний спектр виділених збудників НКІ охоплював: Staphylococcus lentus (22%), Eschrichia coli (22%), Klebsiella pneumoniae subsp.ozaenae (9,8%), Pseudomonas aeruginosa (43,9%),  Klebsiella pneumoniae subsp.pneumonia (8,8%), Srreptococcus spp. (7,0%), Burkholderia pseudomallei (5,3%), Staphylococcus haemolyticus (3,5), Staphylococcus aureus (3,5%). There were several types of HAIs which are rarely founded, such as Staphylococcus lentus, Staphylococcus simulans, Staphylococcus lugdunensis, Aerococcus viridans, Pragia fontium, Aeromonasichthiosmia, Raoultella terrigena, Macrococcus caseolyticus. В еру антибіотиків НКІ залишаються неконтрольованими. Понад 90.0 % випадків НКІ в Україні не реєструються, але варто б було проаналізувати. Важливо пам’ятати це для розробки належної стратегії профілактики або контролю для зменшення частоти НКІ на рівні Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) або на рівні локального закладу охорони здоров’я.

УДК: 616.432+816432):612.015.31-02:616.831.34

Background. Traumatic brain injury (TBI) still remains the leading cause of death in people of working age. In Ukraine,
the frequency of TBI varies from 2.3 to 6 cases (average of 4–4.2) per 1,000 population annually depending on the regions. Patients with primary damage to the brain and hypothalamic-pituitary system are at risk of developing cerebral edema due to the water-electrolyte imbalance and, accordingly, osmolar imbalance between cellular and extracellular spaces. Water-electrolyte imbalance as a result of damage to the hypothalamic-pituitary system in traumatic brain injury is not described enough in the literature. The functioning of the central and peripheral links of the endocrine system depending on the location, nature and severity of injury is examined not enough. The question of diagnostic and prognostic values of various indicators of volume status in patients with trauma is also underinvestigated. The purpose of this study was to examine the types of disorders of sodium balance in patients with isolated TBI and hypothalamic-pituitary lesions; to clarify the influence of sodium imbalance type on mortality in patients with TBI and hypothalamic-pituitary lesions. Material and methods. We examined 74 patients (men/women = 60/14) with focal cerebral contusion and lesions of the hypothalamic region. Forty-seven of them were diagnosed with hypovolemia combined with hyponatremia. Hypernatremia with hypervolemia was found in 15 patients. Intracranial pressure monitoring was performed using a multifunction monitor (BSM-3562, Japan, 2018, Nihon Kohden Corporation) with a line for invasive pressure measurement. Continuous non-invasive measurement of organ tissue oxygenation (rSO2) was carried out using. Somanetics Invos Oximeter Cerebral/Somatic monitor (Covidien, Mansfield, MA, USA, 2020). Plasma electrolytes were evaluated inall patients. Conclusions. Patients with TBI and hypothalamic-pituitary lesion have different types of water-sodium imbalance, which demand the differentiated approach to their treatment. Given the small number of observations, we do not dare to link the type of sodium imbalance with lethality in patients with brain trauma and hypothalamic-pituitary lesions. We consider this requires further researches

УДК: 616.8-089:616.24-085.816.2

Актуальність. Однією з головних технологій сучасної анестезіології є механічна вентиляція легень (МВЛ). На даний час в інтенсивній терапії широко визнаною є протективна технологія МВЛ. Доцільність застосування даної технології в операційній, особливо у хворих з інтактними легенями, є не такою очевидною. Більшість наукових робіт, що висвітлюють дану проблему, стосується хворих з абдомінальною патологією, і менш висвітленою вона залишається у пацієнтів з нейрохірургічною патологією. Пацієнти, які оперуються з приводу нейрохірургічної патології, відносяться до групи хворих високого хірургічного ризику, це і змотивувало нас провести дане дослідження. Метою дослідження було вивчити доцільність застосування протективної МВЛ під час операційних втручань у нейрохірургічних хворих. Матеріали та методи. Нами обстежено 46 хворих, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у КНП «8 МКЛ м. Львова» з приводу патології хребта та яким було виконане операційне втручання — вертебропластика із спондилодезом. Пацієнти були розподілені на дві групи: у першій групі (34 хворі) МВЛ проводили за технологією S-IPPV — синхронізована примусова вентиляція легень з контролем по об’єму, а в другій групі (12 хворих) МВЛ проводилась за технологією PCV — вентиляція, керована тиском. Результати. Ми ретроспективно визначили частоту виникнення післяопераційних легеневих ускладнень (ПОЛУ) у хворих першої та другої групи. З 34 хворих першої групи ознаки ПОЛУ були виявлені у 17 осіб (50 %), а з 12 хворих другої групи ПОЛУ було виявлено у 4 (33,3 %). Слід зауважити, що МВЛ у хворих обох груп не відрізнялася за такими параметрами, як частота дихання, кінцево-альвеолярний тиск на видиху та фракція кисню в дихальній суміші. Висновки. Порівняно невелика кількість хворих не дозволяє, очевидно, робити остаточні висновки, проте слід звернути увагу на те, що МВЛ (особливо керована об’ємом) сприяє виникненню післяопераційних
легеневих ускладнень у пацієнтів з інтактними легенями в доопераційний період. А застосування МВЛ, керованої тиском, має тенденцію до зменшення частоти виявлення легеневих ускладнень в післяопераційному періоді. Якщо врахувати, що частота дихання, кінцево-альвеолярний тиск на видиху та фракція кисню в дихальній суміші були порівнянні у хворих обох груп, можна припустити, що фактором, який впливає на
частоту виникнення ПОЛУ, є механіка вентиляції легень.

One of the main technologies of modern anesthesiology is mechanical ventilation (MV). At present, the protective technology of MV is widely recognized. The feasibility of using this technology in the operating room, especially in patients with intact lungs, is not so obvious. Most of the scientific
sources that cover this problem relate to patients with abdominal pathology, and less coverage remains in patients with neurosurgical pathology. However, patients who are operated on for neurosurgical pathology belong to the group of patients of high surgical risk, which forced us to conduct this study. The study was aimed to examine the feasibility of using protective MV during surgery in neurosurgical patients. Materials and methods. We examined 46 patients who were hospitalized in KNP 8 MKL in Lviv for spinal pathology and who underwent surgery for vertebroplasty with
spondylodesis. Patients were divided into two groups: in the first group (34 patients), MV was performed by S-IPPV technology — synchronized intermittent positive pressure ventilation with volume control; and in the second group (12 patients), MV was performed by PCV technology — controlled ventilation pressure. Results. We retrospectively determined the incidence of postoperative pulmonary complications (POPC) in patients of the
first and second groups. Of the 34 patients of the first group, the signs of POPC were detected in 17 patients (50 %), and of 12 patients of the second group, POPC were detected in 4 patients (33.3 %). It should be noted that MV in patients of both groups did not differ in such parameters as respiratory rate, end-alveolar pressure, and the fraction of oxygen in the respiratory mixture. Conclusions. A relatively small number of patients clearly do not
allow the conclusions to be drawn, but it should be noted that MV (especially volume-controlled) contributes to postoperative pulmonary complications in patients with intact lungs in the preoperative period. And pressure-controlled MV tends to reduce the incidence of postoperative pulmonary complications in the postoperative period. Given that respiration rate, end-alveolar expiratory pressure and oxygen fraction in the respiratory mixture were
comparable in patients of both groups, it can be assumed that the factor influencing the incidence of POPC is the mechanics of pulmonary ventilation.

616.24-002-08-039.71-06:(617.51+616.831)]-001-08

Вступ. Черепно-мозкова травма призводить до порушення глоткового рефлексу, ковтання, ритму та частоти дихання. Все це провокує виникнення респіраторних ускладнень, які, в свою чергу, стають незалежними факторами негативного наслідку лікування даної категорії хворих.
Мета роботи. Метою даної роботи було оцінити можливості захисту/лікування респіраторної системи на перебіг черепно-мозкової травми у постраждалих.
Матеріал та методи. Нами було обстежено 237 хворих з ЧМТ, котрим в ургентних умовах було проведено операційне втручання у вигляді декомпресійної трепанації черепа та видалення субдуральної та епідуральної гематом. Всі хворі вимагали пролонгованої механічної вентиляції легень. Хворі ретроспективно були розділені на дві групи: 1-ша група (132 хворих) – це хворі, яким було проведено трахеостомію на 5–6 добу перебування в клініці анестезіології та інтенсивної терапії. У 2-гу групу (105 хворих) ввійшли хворі, яким трахеостомію було проведено в 1–2 добу. Хворі обох груп не відрізнялися за гендерними ознаками, тяжкістю ЧМТ та загального стану. Всім хворим крім загально-клінічних та біохімічних показників крові проводилося бактеріологічне обстеження виділення з трахеостомічної трубки (в момент накладання трахеостоми, і в подальшому кожні 3–4 дні), крові та сечі. Паралельно контролювали кількість лейкоцитів в периферичній крові, кількість незрілих форм, рівень СРП та ПКТ. Оцінку неврологічного статусу хворих визначали за шкалами ком Глазго та Річмондською шкалою оцінки ажітації та седації (RASS). Візуалізацію тяжкості ЧМТ проводили за допомогою КТГ.
Результати дослідженння. Вже в момент трахеостомії частота колонізації трахеобронхіального дерева у хворих першої групи була значно вища, ніж у хворих другої групи. Така тенденція спостерігалася і надалі. В групі хворих, яким накладали трахеостому на 5–6 добу післяопераційного періоду частіше спостерігалися явища трахеобронхіту та пневмонії на відміну від хворих, яким трахеостому накладали в 1–2 добу післяопераційного періоду. В першій групі хворих частіше виявлялися мікроорганізми родини ентеробактерій з розширеним спектром ß-лактамаз та неферментуючих Грам-негативних бактерій.
Висновок. Раннє проведення трахеостомії у хворих з ЧМТ призводять не тільки до зменшення частоти позитивних бактеріальних дослідження виділень з трахео-брохіального дерева але й до зменшення частоти виявлення нозокоміальної пневмонії.
Ключові слова: черепно-мозкова травма, нозокоміальна інфекція, дихальна недостатність.

УДК: 615.816.2:616.831-001:613.2

Резюме. Актуальність. Гостре пошкодження мозку (ГПМ) визначається як гострий церебральний
розлад, як наслідок травми або цереброваскулярної події (зокрема, субарахноїдального крововиливу, внутрішньочерепного крововиливу або гострого ішемічного інсульту). Терапевтичні можливості при ГПМ є обмеженими. Результат хвороби значною мірою визначається ускладненнями, які виникають у процесі перебігу ГПМ. Серед ускладнень особливе місце займає гіпоксія та інфекція. Тому респіраторна (РТ) та нутритивна терапія (НТ) є важливими технологіями, що мають використовуватися в комплексі інтенсивної терапії хворих із ГПМ. Матеріали та методи. Нами обстежені 63 хворі з ГПМ. Хворі були розділені на 2 групи: 1-ша група — 23 хворі (ретроспективна), 2-га група — 40 хворих (проспективна). Хворі обох груп не відрізнялися між собою за віком, статтю, тяжкістю ГПМ та антропометричними даними. Нутритивну дисфункцію діагностували на основі визначення альбуміну, трансферину, заліза сироватки крові, абсолютної кількості лімфоцитів. У хворих обох груп НТ проводилася згідно з рекомендаціями ESPEN та ASPEN, їх забезпечували енергією (25–30 ккал/кг маси тіла), вуглеводами (4–5 г/кг маси при швидкості їх введення 0,5 г/кг/год), азотом (1,5–2 г/кг), жирами (до 2 г/кг). У хворих другої групи НТ проводили з підвищеним умістом білка.  Висновки. НТ із підвищеним умістом білка сприяла зменшенню терміну ШВЛ та перебування в реанімаційному відділенні. Останнє було наслідком зменшення частоти виникнення інфекційно-асоційованого трахеобронхіту та пневмонії.
Ключові слова: гостре пошкодження мозку; респіраторна терапія; нутритивна терапія