Aim: To explore the potential for preventing cancer development through CRC screening programmes.
Materials and Methods: A number of foreign articles, international guidelines were analysed using PubMed, Google Scholar, Web of Science, and information
from national government websites about the aspects of CRC screening programmes in countries with high rates of participation of the average-risk population
as well as the stages of their implementation for national colorectal cancer screening program development in Ukraine.
Conclusions: The final goal of CRC screening is to decrease mortality by detecting disease at an early stage, which increases treatment effectiveness and provides a better prognosis, as well as reducing incidence in the long term. This decrease in CRC incidence is the result of massive detection of early asymptomatic
cases before they progress to later stages.
KEY WORDS: model, public health, colorectal cancer, screening, cancer prevention, fecal immunochemical test
УДК: 614.25:616.35-006.6-036-084
Вступ. Лікарі загальної практики - сімейні лікарі (ЛЗП-СЛ) відіграють ключову роль у скринінгу колоректального раку (КРР), оскільки є першою контактною ланкою для пацієнтів. Дотримання рекомендацій щодо скринінгу напряму впливає на ефективність виявлення захворювання. Важливість обізнаності ЛЗП-СЛ щодо скринінгу КРР підтверджується дослідженнями, які вказують на значний вплив лікарів на участь пацієнтів у профілактичних обстеженнях.
Мета. Оцінити рівень обізнаності ЛЗП-СЛ щодо КРР та його скринінгу, а також визначити основні бар'єри та фактори, що впливають на впровадження профілактичних заходів у практиці первинної медичної допомоги.
Матеріал і методи. Проведено соціологічне опитування 343 ЛЗП-СЛ у трьох областях західного регіону України. Опитування включало 21 запитання щодо симптомів, факторів ризику та методів скринінгу КРР. Використано методи системного аналізу, соціологічного дослідження та статистичного аналізу даних.
Результати й обговорення. Аналіз відповідей показав, що 71,14±2,45% лікарів (n=244, 95% ДІ: 66,23-75,81%) отримують запити від пацієнтів щодо скринінгу КРР. Основними факторами, що впливають на рекомендації лікарів, є вік пацієнта (88,63±1,71% респондентів: n=304, 95% ДІ: 85,06-91,77%), родинний анамнез (87,46±1,79% респондентів: n=300, 95% ДІ: 83,76-90,75%) та анамнез пацієнта (83,38±2,01% респондентів: n=286, 95% ДІ: 79,26-87,13%). Основною стратегією скринінгу за думкою ЛЗП-СЛ є комбінація аналізу калу на приховану кров та колоноскопії (90,67±1,57% респондентів: n=311, 95% ДІ: 87,37-93,52%). Оптимальною частотою скринінгу більшість лікарів вважають проведення обстеження раз на 2 роки.
Висновки. Результати дослідження підтверджують достатній рівень обізнаності ЛЗП-СЛ щодо скринінгу КРР та важливість їхньої ролі у підвищенні участі населення у профілактичних заходах. Разом з тим, виявлено необхідність удосконалення системи інформування лікарів щодо сучасних методів скринінгу та їх ефективності. Майбутні зусилля мають бути спрямовані на покращення професійних знань ЛЗП-СЛ та модернізувати систему надання медичної допомоги шляхом усунення організаційних бар'єрів.
Abstract
Introduction. General practitioners - family doctors play a crucial role in colorectal cancer (CRC) screening as they are the first line of contact for patients. Adherence to screening recommendations has a direct impact on the effectiveness of disease detection. The importance of awareness about CRC screening among GPs-FDs is confirmed by studies that demonstrate a significant impact of GPs-FDs on patient participation in preventive examinations.
Aim. To assess the level of GPs-FDs' awareness regarding CRC and its screening, as well as to identify the primary barriers and factors affecting the implementation of preventive measures in primary healthcare practice.
Materials and Methods. A sociological survey was conducted among 343 GPs-FDs in three regions (oblasts) of Western Ukraine. The survey included 21 questions concerning symptoms, risk factors, and methods of CRC screening. Methods of systematic analysis, sociological research, and statistical data analysis were used.
Results and Discussion. Analysis of responses showed that 71.14±2.45% of doctors (n=244, 95% CI: 66.23-75.81%) received patient questions about CRC screening. The main factors influencing physicians' recommendations included patient age (88.63±1.71% of respondents: n=304, 95% CI: 85.06-91.77%), family anamnesis (87.46±1.79% of respondents: n=300, 95% CI: 83.76-90.75%), and personal anamnesis (83.38±2.01% of respondents: n=286, 95% CI: 79.26-87.13%). The main screening strategy, according to the opinion of the GPs-FDs, is a combination of faecal occult blood test and colonoscopy (90.67±1.57% of respondents: n=311, 95% CI: 87.37-93.52%). The majority of doctors consider screening to be performed every 2 years as the optimal screening frequency (47.23±2.70% of respondents: n=162, 95% CI: 41.97-52.52%).
Conclusions. The research results confirm a sufficient level of awareness of CRC screening among GPs-FDs and the importance of their role in promoting the population's participation in preventive measures. At the same time, the necessity of improving the system of informing GPs-FDs about modern screening methods and their effectiveness was identified. Future efforts should be directed to improve the professional knowledge of the GPs-FDs and to modernise the healthcare services by removing organisational barriers.
УДК:616.345-006.6-07:614.2
Колоректальний рак залишається одним із провідних чинників смертності населення. В умовах старіння населення України, зростання захворюваності серед осіб молодшого віку та обмежених ресурсів охорони здоров’я, особливої актуальності набуває впровадження ефективної популяційної моделі скринінгу. Міжнародний досвід підтверджує ефективність застосування фекального імунохімічного тесту у домашніх умовах у поєднанні з цифровими рішеннями для автоматизованої маршрутизації пацієнтів.
Мета. Наукове обґрунтування та розробка оптимізованої моделі програми скринінгу колоректального раку в Україні з використанням цифрових інструментів, логістичних рішень і фокусом на первинну медичну допомогу.
Матеріали та методи. Дослідження базується на аналізі чинного законодавства, Програми медичних гарантій, даних Електронної системи охорони здоров’я, результатів соціологічного опитування населення та міжнародного досвіду. Застосовано системний, соціологічний, бібліосемантичний методи, концептуального моделювання та статистичного аналізу.
Результати. Електронна система охорони здоров’я може ідентифікувати цільову групу 45-75 років, забезпечує електронні скерування, контроль результатів та інформування. Запропонована модель передбачає розсилку наборів фекального імунохімічного тесту поштою із запрошенням та інформованою згодою, автоматичне формування скерувань на колоноскопію у випадку позитивного результату, а також фіксацію результатів в уніфікованому форматі. Соціологічні дані засвідчують готовність до використання наборів фекального імунохімічного тесту (70,24%) та ключову роль лікарів загальної практики‒сімейних лікарів у комунікації (71,14%). Іноземний досвід підтверджує ефективність автоматизованої розсилки, централізованої логістики, цифрового супроводу пацієнта та зменшення навантаження на лікарів первинної медичної допомоги.
Висновки.
Запропонована модель скринінгу колоректального раку в Україні ґрунтується на сучасних цифрових підходах, передбачає автоматизацію процесів і централізовану логістику, що забезпечує широке охоплення та зменшує бар’єри доступу до обстежень і підвищує ефективність програми. Реалізація вимагає адаптації нормативної бази, логістичного забезпечення, розвитку лабораторної мережі та активної участі первинної ланки медицини.
Ключові слова:
злоякісні пухлини, реформа охорони здоров’я, модель, цифровізація медицини, система охорони здоров’я, організація медичної допомоги, якість життя, менеджмент
SCIENTIFIC JUSTIFICATION OF AN OPTIMIZED MODEL FOR COLORECTAL CANCER SCREENING WITHIN THE UKRAINIAN HEALTHCARE SYSTEM
Andrii A. Koval, Yaroslav L. Hrzhybovskyy
State non-profit enterprise «Danylo Halytsky Lviv National Medical University», Lviv, Ukraine
Introduction.
Colorectal cancer remains one of the leading causes of mortality worldwide. In the context of Ukraine’s aging population, the increasing incidence among younger individuals, and limited healthcare resources, the implementation of an effective population-based screening model has become particularly relevant. International experience confirms the effectiveness of using a home-based fecal immunochemical test in combination with digital solutions for automated patient routing.
Aim.
To provide scientific justification and develop an optimized model of a colorectal cancer screening program in Ukraine using digital tools, logistical solutions, and with a focus on primary healthcare.
Materials and methods.
The study is based on an analysis of current legislation, the Medical Guarantees Program, data from the Electronic Health System, results of a sociological population survey, and international experience. Systemic, sociological, bibliosemantic, conceptual modeling, and statistical analysis methods were applied.
Results.
The Electronic Health System can identify the target group aged 45-75 years, provide electronic referrals, monitor results, and ensure patient notification. The proposed model involves mailing fecal immunochemical test kits along with invitations and informed consent forms, automatic generation of colonoscopy referrals in the event of a positive test result, and standardized recording of outcomes. Sociological data indicate a high readiness to use fecal immunochemical test kits (70.24%) and highlight the key role of general practitioners–family doctors in communication (71.14%). International experience supports the effectiveness of automated mailing, centralized logistics, digital patient support, and reduction of workload for primary care physicians.
Conclusions.
The proposed colorectal cancer screening model for Ukraine is based on modern digital approaches, providing process automation and centralized logistics. This ensures broad population coverage, reduces access barriers to screening, and enhances the overall effectiveness of the program. Implementation requires adaptation of the regulatory framework, establishment of logistical infrastructure, development of a laboratory network, and active
involvement of the primary healthcare sector.
Keywords: malignant neoplasms, healthcare reform, model, digitalization of medicine, healthcare system, organization of medical care, quality of life, management
УДК 616.351:616-006.6]-07
Вступ. Захворюваність на колоректальний рак (КРР) зростає по всьому світу, що робить його третім за поширеністю онкологічним захворюванням у чоловіків та на другому місці за поширеністю у жінок. Смертність від КРР зростає залежно від стадії захворювання, водночас значно знижується рівень 5-річного виживання при IV стадії захворювання. Скринінг дає змогу виявити рак товстої кишки на ранній стадії захворювання, але також може запобігти виникненню патології шляхом виявлення поліпів, які можна видалити до їх злоякісного переродження. Ще одним підтвердженням потенційних переваг скринінгу КРР є висока поширеність даної патології серед населення, її тривалий доклінічний та передраковий періоди, а також доступність лікування. Країни, у яких наявні скринінгові програми, мають нижчі показники смертності від КРР, аніж у країнах, де вони відсутні, що свідчить про ефективність та актуальність упровадження такої програми, ураховуючи медико-соціальне значення цієї патології.
Мета – обґрунтувати необхідність розроблення програми скринінгу колоректального раку в Україні.
Матеріали та методи. Використовуючи бібліосемантичний метод, проаналізовано низку зарубіжних та вітчизняних джерел щодо основних етапів проведення онкологічного скринінгу, зокрема сучасних доробків у проблемі впровадження скринінгу колоректального раку. Для обґрунтування національної програми скринінгу були використані дані, отримані з Національного канцер-реєстру України та дані офіційної статистики Держстату України щодо реєстрації смертей та чисельності населення.
Результати. Проаналізовано організаційні засади скринінгових програм колоректального раку в різних країнах світу. Розглянуто практичне значення та економічну доцільність упровадження програми, спрямованої на профілактику та раннє виявлення захворювання, на державному рівні. Представлено шляхи збереження якості та тривалості життя, людських та фінансових ресурсів за рахунок проведення скринінгу, а також потенційні можливості скорочення державних затрат. Популяційна програма скринінгу вимагає відповідної інформаційно-технічної інфраструктури включно з розробленням системи запрошень, нагадувань та відстеження результатів скринінгу, супроводу та моніторингу клінічних результатів.
Висновки. Під час створення системи скринінгу колоректального раку в Україні необхідно врахувати актуальні вихідні ресурси та стан системи охорони здоров’я, спираючись на засади організованого поетапного популяційного скринінгу.
Ключові слова: організація медичної допомоги, скринінг, злоякісні новоутворення, колоректальний рак, модель, рання діагностика, профілактика, обізнаність населення, громадське здоров’я.
Introduction. The incidence of colorectal cancer (CRC) is increasing worldwide, making it the third most common cancer affecting men and the second most common in women. The mortality rate from CRC increases depending on the stage of the disease, while the 5-year survival rate at stage IV is significantly decreased. Screening can detect colorectal cancer at an early stage of the disease, but it can also prevent the development of the disease by identifying polyps that can be removed before they become malignant.
Another proof of the potential benefits of CRC screening is the high prevalence of this pathology among the population, its long preclinical and pre-cancerous periods, and the affordability of treatment. Countries with screening programmes have lower CRC mortality rates than countries without them, which confirms the effectiveness and importance of implementing such a programme, due to the medical and social significance of this pathology.
Purpose is to substantiate the necessity of developing a colorectal cancer screening programme in Ukraine.
Materials and methods. Using the bibliosemantic method, a number of foreign and national sources of information on the main stages of cancer screening were analysed, including current developments concerning the implementation of colorectal cancer screening. The data from the National Cancer Registry of Ukraine and official statistics of the State Statistics Service of Ukraine on deaths and population were used to substantiate the national screening programme.
Results. The organisational principles of colorectal cancer screening programmes worldwide were analysed. The practical significance and economic efficiency of implementing a programme focused on the prevention and early detection of the disease at the national level were considered. Ways to preserve the quality and duration of life, human and financial resources using screening, as well as potential opportunities to reduce public spendings were presented. Population-based screening programme requires an appropriate informational and technical infrastructure, including the development of an invitation, reminder and tracking system for screening results, follow-up and monitoring of clinical outcomes.
Conclusions. The implementation of the colorectal cancer screening system in Ukraine should take into account the current initial resources and the condition of the healthcare system, based on the principles of organised, staged population-based screening.
Key words: healthcare organisation, screening, malignant neoplasms, colorectal cancer, model, early diagnosis, prevention, public awareness, public health