УДК. 614. 8 : [378: 61] : 355. 211. 5 : 005. 336. 2 (083. 1) 

Анотація.

Аналіз підготовки студентів вищих навчальних закладів з основ військової справи, зокрема з надання першої допомоги показує, що попри існування навчальних програм, їхня справжня користь часто є недостатньою. Це особливо помітно в контексті постійних викликів, які стоять перед нашим суспільством, і підкреслює потребу в тіснішому поєднанні теорії, практичних навичок та сучасних реалій. Ключовим елементом такої підготовки є практичні заняття, особливо ті, що використовують симуляції. Вони дають змогу відточувати життєво важливі дії в умовах, максимально схожих на справжні. Ситуація ускладнюється тим, що сучасні загрози –від випадкових травм до масштабних подій з багатьма постраждалими –вимагають не лише технічних умінь, а й здатності швидко орієнтуватися у невідомості. Стрес, брак необхідних засобів, проблеми зі зв'язком –усі ці чинники можуть сильно вплинути на те, наскільки успішно буде надана перша допомога. Особливо важливо пристосувати світові стандарти, клінічні і тактичні протоколи до українських реалій. Це включає розробку локальних інструкцій для швидкого реагування, які враховують особливості нашої базової військової підготовки, обмеженість ресурсів та умови воєнного часу. Пріоритетом є впровадження нових, сучасних методів навчання медичним аспектамвійськової підготовки у вишах. Йдеться про симуляції, практичні заняття з командною роботою та моделювання ситуацій, що імітують справжнінадзвичайні події. Метою нашого дослідження була систематизація та критичний аналіз деяких аспектів викладання первинної домедичної допомоги у закладах вищої освіти з урахуванням вимог базової загальновійськової підготовки та актуальних викликів для розвитку професійних компетентностей. Ми враховували вимоги базової військової підготовки та сучасні виклики, необхідні для розвитку професійних здібностей студентів. Після проходження всього комплексу тренувань та практичних занять студенти повинні глибоко зрозуміти ключову важливість швидкої та правильної реакції на надзвичайні ситуації, навчитися розставляти пріоритети при наданні допомоги та ефективно працювати в команді для збереження життя постраждалих. Крім того, вони мають навчитися швидко оцінювати стан постраждалих, правильно використовувати засоби для тимчасової зупинки кровотеч та закриття ран, а також здійснювати евакуацію та надавати першу допомогу навіть за обмежених ресурсів. Потрібне глибоке знання протоколів надання догоспітальної допомоги в бойових умовах, уміння контролювати сильні кровотечі, забезпечувати прохідність дихальних шляхів та безпечно евакуювати поранених під обстрілом.

УДК. [378 : 61] : 001.98 : 174] . 001. 16

Анотація.

• Медичні заклади вищої освіти функціонують як унікальні моделі колективної взаємодії, відіграючи ключову роль у формуванні світоглядних установок, ціннісних орієнтацій та поведінкових моделей, які визначатимуть соціальну позицію та адаптацію індивіда у зрілому віці. Серйозною перешкодою на шляху до імплементації принципів академічної доброчесності в Україні, зокрема в Державному некомерційному підп-риємстві «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» є усталена практика неякісного академічного письма, що суперечить провідному світовому досвіду та вимогам. Це виявляється у недосконалій структурі наукових статей та їхніх анотацій, відсутності належної традиції рецензування, а також у сприйнятті наукових публікацій переважно як формального звіту, а не як презентації оригінальних дослідницьких результатів. Така ситуація істотно ускладнює оптимізацію та об'єктивізацію процесу оцінювання академічного письма як серед науково-педагогічних працівників та дослідників, так і серед студентів. На жаль, у вітчизняній системі вищої освіти поширені такі деструктивні явища, як фальсифікація даних, плагіат та академічний плагіат, які негативно позначаються на всіх сферах освітньої, наукової та дослідницької діяльності. Метою нашої роботи було оптимізуватита вдосконалити механізми запобігання порушенням академічної доброчесності, включаючи академічний плагіатшляхом ґрунтовного аналізу чинної нормативно-правової бази, внутрішніх положень закладу вищої медичної освіти, а також напрацьованого досвіду антиплагіатної експертизи. Кодекс академічної етики детально описує основні положення та цілі, пов'язані з дотриманням принципів академічної доброчесності, а також встановлює підходи до її забезпечення та моніторингу. Хоча системи для виявлення текстових запозичень переважно використовують схожі алгоритмічні підходи, кожен антиплагіатний сервіс має власні особливості, переваги та недоліки, відрізняється обсягом пошукових баз, а також рівнем зручності та доступності для користувачів. Первинний аналіз на наявність плагіату в наукових, навчальних, науково-методичних, дисертаційних та кваліфікаційних роботах здійснюється через експертну оцінку, що включає рецензування та висновки наукових керівників, а також завдяки використанню спеціалізованого програмного забезпечення та онлайн-сервісів. Сучасні підходи до боротьби з акаде-мічним плагіатом включають автоматизовану перевірку текстів, вдоскона-лення експертних оцінок шляхом впровадження нових алгоритмів, а також застосування онлайн-та десктопного програмного забезпечення задля забезпечення академічної доброчесності. Важливою частиною наукової комунікації та академічної доброчесності є антиплагіатна експертиза, яка гарантує об'єктивну оцінку якості та коректності представлення результатів досліджень у дисертаційних роботах, фахових та інших наукових публікаціях. На наш погляд, експертне рецензування наукових праць, що включає перевірку на плагіат, є необхідною умовою для успішної реалізації комплексних наукових програм, заснованих на принципах академічної доброчесності та взаємоповаги у науковій спільноті, і займає центральне місце усучасному науковому та освітньому просторі. Для покращення внутрішньої експертної роботи університету було модифіковано та розширено структуру інституційного репозитарію. Також проведено аналіз економічної доцільності використання та ефективності впровадження певних програмних засобів і сервісів, а також розроблено новітні алгоритми взаємного рецензування наукових та навчально-методичних матеріалів.