УДК: 616.66-006.81-092

Актуальність. Впродовж останніх десятиліть спостерігається значне «омолодження», підвищення злоякісного потенціалу меланоми, зокрема меланоми статевого члена, частота якої складає приблизно 1% від усіх випадків меланоми та <4 % злоякісних пухлин сечовидільного тракту. Мета роботи – опис рідкісного випадку меланоми статевого члена. Методи. Патоморфологічне дослідження тканини пухлини (операційний матеріал) із застосуванням гістологічних та імуногістохімічних методів. Результати. Пухлину виявлено у 55-річного пацієнта, який протягом 2 років не звертався за допомогою. Новоутвір було радикально видалено і після морфологічного дослідження встановлено діагноз: Меланома головки статевого члена (нодулярна форма), p T2 N2 M0, стадія ІІІ, з білатеральними метастазами у паховілімфовузли. З метою остаточної верифікації ґенезу пухлинних клітин були застосовані імуногістохімічні реакції з антитілами до антигенних детермінант НМВ-45 та мелан-А При диференційній діагностиці нодулярної меланоми було виключено (крім інших трьох класичних гістологічних варіантів) метастаз меланоми іншої локалізації, невоїдну меланому. Висновки. До особливостей наведеного випадку можна віднести поєднання низки несприятливих прогностичних факторів (великий розмір пухлини, значну глибину проростання, високий мітотичний індекс та клітинний атипізм, наявність метастазів у регіонарних лімфовузлах) із позитивними аспектами (радикальне видалення пухлинного вузла, інтенсивна лімфоцитарна інфільтрація), що вимагає ретельного клінічного спостереження та індивідуального підходу при виборі лікувальної тактики.

УДК:616.127-005.8 : 616.831-018-036].001.36

Актуальність. Гострі порушення мозкового кровообігу захворювання, які вважаються одними з найбільш складних за перебігом та важкістю ураження центральної нервової системи. Тканина мозку при гострій ішемії спочатку зазнає оборотнього, а в подальшому необоротнього пошкодження. Пенумбра при гіпоперфузії мозку може зазнати некрозу, або відновити нормальну життєдіяльність.Мета дослідження –вивчення особливостей патоморфологічних змін тканини мозку у перифокальній зоні в різні терміни від початку ішемічного інсульту. Методи.Проаналізували матеріал (аутопсія) 25 пацієнтів з ішемічним інфарктом віком від 45 до 81 років. Опрацювали історії хвороб, клінічні дані, супутні та фо-нові захворювання. Матеріалзгрупували за класифікацією стадій перебігу інфаркту мозку Mena H et al.у три фази: І –фазагострого нейронального пошкодження (1-3 день від розвитку інфаркту), ІІ –фаза гост-рої організації (4 –7 день з початкузахворювання), і ІІІ –фаза хронічної організації (через 7 днів від по-чатку захворювання).Для гістологічного дослідження забирали шматочки тканини мозку (1,5 х1,5 см) в зоні прилеглій до ішемічного інфаркту.Виготовляли препарати за стандартною методикою та фарбувализрізи гематоксиліном і еозином. Результати.На летальне завершення хворобивпливали одне, або часті-ше поєднання кількох захворювань у одного пацієнта. У найгострішу фазу захворювання у більшості випадків в перифокальній зоні зустрічались нейрони з коагуляцій ним некрозом. Підсумок.При прогре-суванні захворювання, у ІІІ фазі, в пенумбрі частіше одночасно виявлялись «червоні» і «тіні» нейронів. У І фазі навколо ядра некрозу зʼявлялися нейтрофіли та активована мікроглія, у фазу гострої та хронічної організації виявлялись лімфоцити та макрофаги. Початкова організація з наявністю поодиноких гемісто-цитарних астроцитів та тонкостінних капілярів спочатку виявлялась у зоні найбільш прилеглій до некро-зу у І фазі, а з часом, у ІІ і ІІІ фазі інфаркту мозку поширювалась вглиб пенумбри.

The aim: The study is to research the resolution of perifocal brain tissue at various type strokes using immunomorphology
Materials and methods: The immunohistochemical study of perifocal brain tissue in 21 cases of various strokes types was condacted
Results: When comparing the GFAP + astrocytes detection area at IS, HS and IS with HT, no significant difference was found. At the 1st degree of GFAP + astrocytes were in the border around the necrosis nucleus at IS and IS with HT, and at HS GFAP + astrocytes accumulated along the hematoma edge. CD34 + cells were found in most cases of strokes. 
Over time, cases with a larger CD34 + cells detection area increased (Kendal’s Tau = 0.512, p = 0.001) in all groups. The capillary network at HS was around the hematoma and formed a gliomesodermal capsule with microglia and inflammation. 1st degree τ-protein accumulation was detected in 2/3 of cases (66.7%) of all strokes without significant difference. If compared in different stroke periods, τ-protein detection frequency increased and accumulated in brain structures – Kendal’s Tau = 0.359; p = 0.023.
Conclusions: With the development of the disease, the number of cases with a larger area of detection of GFAP + astrocytes and CD34 + cells increased in strokes of various types. Ʈ-protein was detected in neurons in all variants of ACVA in the first period.

UDC 611.24:616.16]-092:578.834.1]-076.4  

Damage to the endothelium of pulmonary microcirculatory vessels and the development of coagulopathy are considered important elements of the pathogenesis of coronavirus infection. The purpose of the study was to determine the ultrastructural changes of the microcirculatory bed of the lungs of patients who died due to respiratory failure during the coronavirus infection, using transmission electron microscopy. In the vessels of the microcirculatory bed of the lungs of patients who died on the 14th, 20th, 22nd, and 40th days of the disease, dyscirculatory processes of varying severity were observed in the form of severe hyperemia, stasis, microthrombi, and alternative changes in the endothelium. Damage to the vessels of the microcirculatory bed was accompanied by pronounced coagulopathy and endotheliitis, which are key aspects of the pathogenesis and thanatogenesis of coronavirus infection.

UDC 616.831-005.1 : 616.5-003.42-036-092-018. 001.36 

Pathomorphological research changes in brain tissue in the perihematomal zone of 28 autopsies of patients with hemorrhagic stroke was examinated. It has been established that the combination of acute and chronic lesions of the vascular wall is the cause of premature death in stage I. Coagulation necrosis is a common variant of neuronal death. Hemistocytic astrocytes is significantly predominate in stages II and III. The intensity of regeneration is less pronounced and significantly increases among patients who died after 7 days after the disease. The demarcation inflammation zone in most researches reveals itself in period of early and late subacute hematoma, with the gliomesodermal capsule that forms over time.