Проблема антибіотикорезистентності має глобальні масштаби і загрожує повернути нас у доантибіотичну еру. Нераціональне використання
антибіотиків, як у медицині, так і в тваринництві, призводить до появи бактерій, стійких до дії цих препаратів. Це означає, що навіть незначні інфекції можуть стати смертельними, а хірургічні операції – надзвичайно ризикованими. Крім того, антибіотикорезистентність завдає значної шкоди економіці, збільшуючи витрати на охорону здоров’я, знижуючи продуктивність праці та гальмуючи розвиток багатьох галузей. Щоб протистояти цій загрозі, необхідно вживати комплексних заходів, включаючи посилення контролю за використанням антибіотиків, розробку нових препаратів, а також проведення масштабних освітніх кампаній.

Епідемія туберкульозу (ТБ) має місце в усьому Світі. Дана хвороба не подолана в жодній країні. Вона відбувається відповідно до певних
закономірностей. Однак швидкість, з якою ТБ виникає в конкретному регіоні, та її масштаби можуть різнитись залежно від певних чинників: початкових епідеміологічних показників, часу початку впровадження систематичних заходів щодо боротьби з цією хворобою та їх
ефективності, матеріальних можливостей системи охорони здоров’я та соціально-економічного розвитку країни, стану захворюваності на різні хвороби і таке інше.

Порушення вуглеводного обміну — одна з найпоширеніших патологій метаболізму, яка супроводжується значними змінами в гомеостазі організму та серйозними системними ускладненнями. Цукровий діабет, як найбільш відома форма таких порушень, характеризується хронічною гіперглікемією, що виникає внаслідок абсолютного або відносного дефіциту інсуліну. У процесі прогресування захворювання уражаються серцево-судинна, нервова, сечовидільна системи, що відображається на показниках крові.

Оцінка клінічних та біохімічних показників крові є важливим інструментом для раннього виявлення ускладнень, контролю за перебігом хвороби та корекції терапії. Наразі існує потреба у систематизації даних про стан деяких показників крові пацієнтів із порушеннями вуглеводного обміну для формування ефективної моделі моніторингу. Актуальність дослідження полягає в необхідності поглибленого аналізу змін у показниках крові як маркерів метаболічного дисбалансу, що дозволяє поліпшити якість лікувально-діагностичних підходів до пацієнтів з цукровим діабетом.

Згідно звіту Всесвітньої організації охорони здоров`я «Епідемічний нагляд і моніторинг за туберкульозом в Європі», Україна
входить до пятірки європейських країн із найвищим рівнем захворюваності на туберкульоз [6]. Порівняно з 2007 роком, коли захворюваність на туберкульоз становила 79,8 на 100 тис. населення України, у 2023 р. цей показник знизився до 48,4 на 100 тис. населення [5]. Показники поширеності туберкульозу протягом останніх шести років мали тенденцію до зниження. У 2020 р. тенденція до зменшення кількості всіх форм туберкульозу зберігалася, що експерти пояснили епідемією COVID-19 та, відповідно, зменшенням кількості звернень за медичною допомогою через впровадження обмежувальних заходів [3,4,7]. Таким чином, епідеміологічна ситуація з туберкульозу в Україні не є стабільною та такою що не викликає стурбованості, а відтак – потребує подальшого вивчення та покращення.

У сучасних умовах розвитку системи охорони здоров’я в Україні та світі спостерігається зростаюче навантаження на медичний персонал, зокрема на медичних сестер. Вони відіграють ключову роль у забезпеченні якісної медичної допомоги, часто перебуваючи в безпосередньому контакті з пацієнтами та виконуючи великий обсяг відповідальних завдань. Саме тому питання психологічних чинників, які впливають на мотивацію цієї категорії медичних працівників, набуває особливої актуальності.