Актуальність. Аневризми селезінкової артерії (АСА) становлять 60–70 % усіх вісцеральних аневризм і характеризуються високим ризиком розриву та високою летальністю. АСА іноді асоціюється з цукровим діабетом (ЦД), ймовірно, через характерні для цього захворювання судинні ускладнення, зокрема гіпертонію та атеросклероз. Традиційно методом вибору в лікуванні АСА вважалося відкрите хірургічне втручання, спрямоване на виключення аневризми з кровотоку. Стрімкий розвиток ендоваскулярної хірургії відкриває нові перспективи для малоінвазивного лікування АСА. Мета: поліпшення лікування пацієнтів з АСА шляхом аналізу власного клінічного досвіду ендоваскулярного лікування та порівняння його результатів з даними сучасної літератури. Матеріали та методи. Проаналізовано результати ендоваскулярного лікування 12 пацієнтів з АСА (серед яких було 3 пацієнти з ЦД) за період 2014–2023 рр. У 6 випадках діагностовано справжні аневризми, у 6 — псевдоаневризми із середнім діаметром 37 мм (11–95 мм). Результати. Застосовані методики селективної/неселективної емболізації (10 випадків) та ендопротезування (2 випадки) з 100% успішністю. При селективній емболізації та ендопротезуванні АСА в жодному випадку не виникло значних інфарктів селезінки чи потреби в спленектомії, що свідчить про безпечність методики та збереження функції органа. Віддалені результати прослідковано у 8 пацієнтів у заплановані терміни. Найдовший час спостереження становив 10 років. За даними контрольних обстежень, рецидиву АСА чи повторних втручань
не було. Динамічне спостереження пацієнтів триває і надалі. Перевагами ендоваскулярного лікування АСА
є малоінвазивність, швидка реабілітація та низький ризик ускладнень у пацієнтів із супутніми захворюваннями. Висновки. Ендоваскулярне лікування АСА демонструє високу технічну та клінічну ефективність при низькому рівні періопераційних ускладнень навіть у пацієнтів із ЦД. При правильному відборі пацієнтів та якісному технічному виконанні ця методика дозволяє отримати хороші результати, що підтверджує її вагомість у лікуванні цієї патології.
Досі не проведено багатоцентрових рандомізованих досліджень, які б довели користь від призначення левотироксину пацієнтам із субклінічним гіпотиреозом (СГ), а тому його призначають із переконання, що замісна гормональна терапія, по-перше, знижує ризик несприятливих серцево-судинних подій, по-друге, запобігає трансформації СГ у явний гіпотиреоз. Оскільки чітких рекомендацій лікування проміжного стану СГ не існує, у науковій літературі все частіше зустрічається аналіз застосування різних рослинних засобів для допомоги таким пацієнтам. Відтак, було вирішено провести пілотне дослідження із застосуванням вітчизняної дієтичної добавки “ТироКомплекс” (маркетуюча компанія ТОВ “Медико Глобал”), що містить у своєму складі екстракти перстачу білого, родіоли рожевої і фейхоа, а також невеликий вміст вітамінів В1, В2 і В6.
Мета дослідження. Оцінити ефективність добавки “ТироКомплекс” у пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом віком від 18 до 65 років у межах відкритого пілотного дослідження тривалістю у три місяці.
Матеріали та методи. У дослідження залучили 27 хворих на СГ (16 жінок і 11 чоловіків), середній вік яких становив 42 ± 8 років. Упродовж трьох місяців усі пацієнти отримували добавку “ТироКомплекс” – по 1 капсулі двічі на добу після їди, запиваючи водою. Досліджували концентрацію в крові тиреотропного гормону (ТТГ), вільного тироксину (вТ4), вільного трийодтироніну (вТ3), тиреоглобуліну (ТГ), титру антитіл до тиреоглобуліну (АТ-ТГ), титру антитіл до тиреопероксидази (АТ-ТПО). Показники гормонів тиреоїдної панелі визначали методом електрохемілюмінесцентного імуноаналізу ECLIA (модуль e 801) на аналізаторі Cobas Pro за допомогою тест-системи компанії Roche Diagnostics (Швейцарія). Суб’єктивні дані (самопочуття, сон, апетит, працездатність тощо) фіксували в опитувальнику САН. Статистичний аналіз результатів дослідження виконали за допомогою методів параметричної статистики з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel і STATISTICA 6.0 від Statsoft (США).
Результати. На тлі призначення дієтичної добавки “ТироКомплекс” упродовж трьох місяців виявили тенденцію до вірогідного зменшення вмісту ТТГ (від 4,76 ± 0,41 до 3,23 ± 0,36 мкМО/мл; р < 0,1), вірогідне зростання вТ3 (від 2,65 ± 0,12 до 3,32 ± 0,13 пг/мл; р < 0,05) і вТ4 (від 0,89 ± 0,04 до 1,10 ± 0,03 нг/дл; р < 0,05), вірогідне зменшення концентрації АТ-ТПО (від 223,80 ± 18,2 до 125,16 ± 15,4 МО/мл; р < 0,05). Рівні АТ-ТГ і ТГ після терапії порівняно з вихідними даними не зазнали вірогідних змін. Щодо суб’єктивних оцінок лікування спостерігали тенденцію до поліпшення (р < 0,1) категорій самопочуття й активності від 3,2 ± 0,15 до 3,8 ± 0,16 і від 3,6 ± 0,12 до 4,1 ± 0,14 відповідно. Виразні вірогідні зміни зафіксували за категорією настрою від значень 3,9 ± 0,25 до 5,3 ± 0,34 (р < 0,05), що сягнуло нормального діапазону від 5,0 до 5,5 згідно з САН.
Висновки. Тримісячний курс застосування дієтичної добавки “ТироКомплекс” у пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом сприяв помітній нормалізації показників тиреоїдної панелі. А саме, спостерігалася тенденція до зменшення рівнів тиреотропного гормону, вірогідне зростання рівня вільних тироксину та трийодтироніну, вірогідне зниження показника АТ-ТПО. Біохімічні зміни супроводжувалися тенденцією до покращення за категоріями самопочуття, активності та вірогідним покращенням у категорії настрою за опитувальником САН. Отримані результати засвідчують ефективність дієтичної добавки “ТироКомплекс” у осіб з порушенням тиреоїдної функції та перспективи її профілактичного і терапевтичного використання.
UDC 616.379-008.65--06:616-056.5:616.34-008.87]-085.27.4
The process of regulating intake and consumption to maintain energy balance is called lipostasis. Disruption of this system and metabolism can lead to disorders that may also cause changes in the structure of the gut microbiota. Insulin and leptin are key feedback signals. Their complex interaction with specific receptors in the central nervous system influences human eating behavior (pioglitazone) and leptin resistance (metformin) in patients with type 2
diabetes mellitus, helping to restore normal lipostatic function.
Key words: insulin resistance, leptin resistance, gut microbiota, type 2 diabetes mellitus, metformin, pioglitazone.
УДК 577.125.3
Актуальність. Поширеність захворювань щитоподібної залози, зокрема ендемічного зоба й автоімунних захворювань, уже понад століття розглядається науковцями як причина зниження працездатності населення, а також впливає на когнітивні здібності наступних поколінь. Географічно Львівська область перебуває в ендемічній йододефіцитній зоні, у той час як Київська область зазнала негативного радіаційного впливу внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС). Оскільки обидва ці чинники впливають на стан тиреоїдної системи, дослідження рівнів гормонів щитоподібної залози в жінок вказаних областей дає можливість виявити ризики тиреоїдних патологій і сформувати стратегію щодо їх
профілактики. Мета дослідження: з’ясувати й проаналізувати рівні тиреотропного гормону, глікованого гемоглобіну й показників ліпідного обміну в жінок Львівської і Київської областей. Матеріали та методи. Обстежено 150 жінок, середній вік яких становив 48 ± 7 років. Умовами включення в дослідження були: відсутність цукрового діабету або лікування тиреоїдних патологій, а також інших тяжких захворювань. Обстеження проводили один раз протягом липня — серпня 2022 року. Визначали рівень тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ), антитіла до тиреоїдної пероксидази (АтТПО), глікований гемоглобін, загальний холестерин, ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ). Результати. В обстежуваних жінок Київської області
рівень ТТГ у середньому становив 2,21 ± 0,30 мМО/л, у той час як концентрація ТТГ в обстежуваних Львівської області була 2,42 ± 0,17 мМО/л (р > 0,05). Відзначено суттєву різницю між середніми значеннями АтТПО, у частини жінок виявлено наявність високих рівнів антитіл без проявів гіпотиреозу й клінічних скарг. Середні значення АтТПО у обстежених Київської області становили 81,21 ± 19,41 МО/мл, жінок Львівської області — 38,41 ± 5,97 МО/мл (р < 0,05). При аналізі вуглеводного обміну не було виявлено вірогідних відмінностей між рівнями глікованого гемоглобіну в обстежуваних жінок Київської і Львівської областей — 5,81 ± 0,09 % і 5,66 ± 0,04 % відповідно (р > 0,05). У частини жінок було виявлено незначне
підвищення глікованого гемоглобіну — понад 5,6 %, що не досягало рівня 6,5 %. Дана група обстежуваних належить до категорії ризику розвитку цукрового діабету типу 2, цей стан позначається терміном «предіабет». Щодо ліпідного обміну нами відзначається відсутність вірогідних відмінностей у рівнях загального холестерину і ЛПНЩ. Висновки. Проведене спостереження виявило відмінності показників ТТГ, АтТПО у здорових жінок, які проживають у Львівській і Київській областях. Можемо припустити, що результати Львівщини відображають проблематику ендемічної зони західних областей України. У свою чергу, вірогідно вищі рівні АтТПО в мешканок Київщини, найімовірніше, є наслідком аварії на ЧАЕС, що до сьогодні здатна впливати на здоров’я населення цього регіону