УДК. 614. 8 : [378: 61] : 355. 211. 5 : 005. 336. 2 (083. 1) 

Анотація.

Аналіз підготовки студентів вищих навчальних закладів з основ військової справи, зокрема з надання першої допомоги показує, що попри існування навчальних програм, їхня справжня користь часто є недостатньою. Це особливо помітно в контексті постійних викликів, які стоять перед нашим суспільством, і підкреслює потребу в тіснішому поєднанні теорії, практичних навичок та сучасних реалій. Ключовим елементом такої підготовки є практичні заняття, особливо ті, що використовують симуляції. Вони дають змогу відточувати життєво важливі дії в умовах, максимально схожих на справжні. Ситуація ускладнюється тим, що сучасні загрози –від випадкових травм до масштабних подій з багатьма постраждалими –вимагають не лише технічних умінь, а й здатності швидко орієнтуватися у невідомості. Стрес, брак необхідних засобів, проблеми зі зв'язком –усі ці чинники можуть сильно вплинути на те, наскільки успішно буде надана перша допомога. Особливо важливо пристосувати світові стандарти, клінічні і тактичні протоколи до українських реалій. Це включає розробку локальних інструкцій для швидкого реагування, які враховують особливості нашої базової військової підготовки, обмеженість ресурсів та умови воєнного часу. Пріоритетом є впровадження нових, сучасних методів навчання медичним аспектамвійськової підготовки у вишах. Йдеться про симуляції, практичні заняття з командною роботою та моделювання ситуацій, що імітують справжнінадзвичайні події. Метою нашого дослідження була систематизація та критичний аналіз деяких аспектів викладання первинної домедичної допомоги у закладах вищої освіти з урахуванням вимог базової загальновійськової підготовки та актуальних викликів для розвитку професійних компетентностей. Ми враховували вимоги базової військової підготовки та сучасні виклики, необхідні для розвитку професійних здібностей студентів. Після проходження всього комплексу тренувань та практичних занять студенти повинні глибоко зрозуміти ключову важливість швидкої та правильної реакції на надзвичайні ситуації, навчитися розставляти пріоритети при наданні допомоги та ефективно працювати в команді для збереження життя постраждалих. Крім того, вони мають навчитися швидко оцінювати стан постраждалих, правильно використовувати засоби для тимчасової зупинки кровотеч та закриття ран, а також здійснювати евакуацію та надавати першу допомогу навіть за обмежених ресурсів. Потрібне глибоке знання протоколів надання догоспітальної допомоги в бойових умовах, уміння контролювати сильні кровотечі, забезпечувати прохідність дихальних шляхів та безпечно евакуювати поранених під обстрілом.

УДК. 616-001. 4 - 002. 18 - 036. 1-06 : 616-022 (048. 8)

Анотація.

Морфологічні особливості проліферативних процесів демонструють значну клінічну мінливість, зумовлену їхнім анатомічним розташуванням.
Однак, сутність проліферативного запалення полягає у переважанні проліферації клітинних елементів при мінімальній вираженості деструктивних змін та ексудативних явищ. Дана форма запальної реакції корелює з хронічними запальними патологіями та може бути класифікована як дифузна або локальна. У рецензованій науковій літературі висуваються припущення стосовно безпосереднього впливу етіологічного фактора, вірулентних детермінант, включаючи опосередкований вплив, який охоплює стимуляцію утворення активних форм
кисню та реактивних форм азоту, що спричиняють ушкодження ДНК. Особливої уваги вимагають паразитарні гранульоми, які характеризуються унікальною патогенетичною природою. На гістологічному рівні центральна зона таких гранульом містить інтактні, дистрофічно модифіковані або повністю/частково некротизовані паразитарні структури, а також інфільтрацію еозинофільними
клітинами серед інших клітинних компонентів. За умови інтестинального запалення або порушення гомеостазу мікробіоти (індукованого антибіотикотерапією) фіксується порушення динамічного балансу між мікроорганізмами – продуцентами та мікроорганізмами – утилізаторами сукцинату. Цей процес зумовлює його накопичення, що, своєю чергою, потенціює імунологічну реакцію та загострює запальний каскад, утворюючи механізм позитивної ретроактивації. Таким чином, сукцинат набуває статусу фундаментального сигнального метабо-
літу, який модулює інтеракцію між інтестинальною мікробіотою та імунною системою хазяїна. Елевація концентрації сукцинату в системному циркуляторному руслі позиціонується як вагомий біомаркер, що потребує негайної клінічної оцінки для ідентифікації етіологічного чинника. Метою нашої роботи було на основі аналізу даних літератури та наших спостережень дослідити деякі патогенетичні аспекти і роль бактеріальної мікрофлори, зокрема анаеробних мікроорганізмів в розвитку проліферативного запалення. Стверджено, що дисбіотичні зміни можуть призводити до неконтрольованої проліферації популяцій, особливо анаеробних таксонів, що асоціюється зі збільшенням концентрації
сукцинату. Беручи до уваги, що проліферативно-запальні феномени широко розглядаються дослідниками як пов'язані з анаеробними мікробними агентами та їхнім потенціалом до індукції широкого спектра цитокінових молекул, доцільно висунути гіпотезу про те, що саме ці мікроорганізми є потенційними етіологічними чинниками. Зростання рівня сукцинату здатне виступати в ролі сигнальної молекули, що демонструє гормоноподібні характеристики, спроможна ініціювати широкий спектр цитокінових сигнальних шляхів та модулювати як прозапальні, так і протизапальні реакції залежно від специфіки клітинного середовища. Акумуляція сукцинату спроможна викликати модифі-
кації в активності метаболічних ферментів, а також впливати на генетичну експресію, таким чином здійснюючи регуляцію метаболічних процесів та клітинної відповіді при патологічних умовах, що характеризуються запально-некротичними та запально-проліферативними явищами.