УДК 616.98:616-022.39:599.322/.324:616.61-002.151

Протягом  останніх  років  в  Україні  спостерігається суттєва зміна епідемічної ситуації щодо геморагічної гарячки з нирковим синдромом із збільшенням кількості офіційно зареєстрованих випадків. В статті продемонстровано клінічні випадки геморагічної гарячки з нирковим синдромом з нетиповою клінічною симптоматикою. Сучасна епідемічна ситуація в Україні вимагає підвищення клінічної настороженості лікарів різних спеціальностей щодо геморагічної гарячки з нирковим синдромом, а також обов'язкового включення методів специфічної лабораторної діагностики для виявлення хантавірусів до стандартів обстеження пацієнтів із синдромом гострого пошкодження нирок нез'ясованої етіології. 

Ми повідомляємо про випадок кліщового енцефаліту (КЕ) в імунокомпетентної 53-річної пацієнтки, яка була госпіталізована до нашої клініки на 16-й день хвороби у стані середньої тяжкості з температурою тіла до 38,4 °C та клінічними ознаками менінгоенцефаліту. За результатами люмбальної пункції виявлено помірний лімфоцитарний плеоцитоз. Було встановлено діагноз КЕ, який підтверджений епідеміологічним анамнезом (виїзд до ендемічного регіону, укус кліща) та виявленням у сироватці крові діагностичних рівнів антитіл IgM та IgG, а в лікворі — IgG до вірусу кліщового енцефаліту. Неочікувано в спинномозковій рідині методом ПЛР було виявлено ДНК HHV-7. Після призначеної терапії стан пацієнтки покращився, і її виписали на 23-й день перебування в стаціонарі. Цей клінічний випадок демонструє складність діагностичної інтерпретації за умов співіснування двох нейротропних вірусів (один із яких — HHV-7) під час інфекційного процесу. Ми наводимо дані наукової літератури щодо особливостей перебігу інфекційного процесу, спричиненого поєднаним впливом нейротропних вірусів, а також ролі HHV-7 у розвитку менінгоенцефаліту.