Гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST часто супроводжують значні, нерідко гемодинамічно значимі порушення ритму і провідності, які є важливим прогностичним фактором та які вимагають оптимізації лікувальної тактики. Шлуночкові аритмії, які виникають у дебюті STEMI, є предикторами виникнення несприятливих серцевих подій у таких пацієнтів. Для їх виявлення доцільним є проведення холтерівського моніторування (ХМ) ЕКГ в ранній післяінфарктний період, щоб оцінити характер порушень ритму серця у пацієнтів зі STEMI впродовж першої доби після стентування інфарктзалежної коронарної артерії (КА).

Впродовж 2021-2022 років 46 пацієнтам зі STEMI проведено ХМ ЕКГ упродовж 24 годин зразу ж після стентування інфарктзалежної КА. У дослідженні брали участь хворі віком від 45 до 83 років (середній вік – 63,4 ± 9,6 р.). Відмічено, що середня частота серцевих скорочень (ЧСС) у досліджуваних пацієнтів складала 76,9 ± 15,7 уд/хв, максимальна ЧСС – 111,3 ± 16,2 уд/хв, мінімальна – 58,3 ± 13,7 уд/хв, що відповідало референтним значенням (р>0,05). ШЕ реєструвались у кількості 130 (73; 845), надшлуночкові – 241 (11; 661) за добу, що достовірно перевищувало показники норми. Слід зауважити, що серед пацієнтів у віці до 60 років кількість надшлуночкових екстрасистол упродовж доби в 2,4 рази, а шлуночкових – в 1,3 рази перевищувала референтні значення (р<0,05), в той час як серед пацієнтів у віці понад 60 років кількість як надшлуночкових, так і шлуночкових екстрасистол суттєво не перевищувала показники норми (р>0,05). Коригований інтервал QT (413 ± 31,2 мс) у наших пацієнтів не перевищував допустимі межі (р>0,05). Нами з’ясовано, що упродовж першої доби перебування в стаціонарі у 41% пацієнтів реєструвались ранні ШЕ, у 20% - парні, у 27% - нетривалі «пробіжки» ШЕ (3-5 імпульсів підряд). У 25% пацієнтів виявлені епізоди нестійкої шлуночкової тахікардії (до 10 с). Важливо відмітити, що кількість ШЕ корелювала з важкістю стану пацієнта. Так, одна з пацієнток померла через два дні після стентування низхідної гілки лівої КА; на ЕКГ упродовж доби зафіксовано 4361 ШЕ, з них 142 ранні, а також 18 епізодів нестійкої ШТ (найтриваліший – 8,6 с, з ЧСС 129 / хв).

Упродовж першої доби після стентування інфарктзалежної КА з приводу ІМ у пацієнтів виникають порушеннями ритму, які досить часто вказують на загрозу для життя пацієнта (значна кількість ШЕ, парні та ранні ШЕ, епізоди ШТ). Їх наявність пов’язана з несприятливим прогнозом пацієнта і вимагає відповідної корекції лікувальної тактики.

УДК 616.12-005.4-008.4-082.2-085.22–089:(083):(4)«2023»

У статті представлено сучасні підходи до логістики догоспітальної допомоги в пацієнтів із гострим коронарним синдромом із визначенням індивідуальних шляхів до інвазивного лікування. Вказано на важливість негайної оцінки ризику пацієнтів, які звернулись із приводу гострого болю в грудях, та їх сортування згідно з результатами електрокардіограми. Викладено основи гострої фармакотерапії. Підкреслено важливість вчасної реваскуляризації міокарда, визначено пріоритети черезшкірних коронарних втручань і фібринолітичної терапії, а також критерії негайної та ранньої фармакоінвазивної стратегії в пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI). Розкрито основи інвазивної стратегії в пацієнтів із гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST (NSTE-ACS).

Ключові слова: гострий коронарний синдром, стратифікація ризику, догоспітальна логістика, реваскуляризація міокарда, черезшкірні коронарні втручання, фібринолітична терапія, фармакоінвазивна стратегія.

УДК 616.12–005.8:616.12–008.318]–089.6–089.168.1–06–038

Гострий коронарний синдром, зокрема гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST (ST-elevation myocardial infarction – STEMI), доволі часто супроводжується появою аритмій. Такі пацієнти мають гірший прогноз у порівнянні з хворими з синусовим ритмом. Мета. З’ясувати характер аритмій у пацієнтів зі STEMI за наявності різних чинників ризику впродовж першої доби після реперфузії міокарда шляхом первинного черезшкірного вінцевого втручання. Матеріяли й методи. У дослідження залучено 50 хворих віком від 45 до 83 років (середній вік – 63,4±9,6 р.; чоловіків – 70,97%, жінок – 29,03%), яким упродовж 24 годин після стентування інфарктпов’язаної вінцевої артерії проведено добовий моніторинг електрокардіограми (ЕКГ), із застосовуванням 7-канального реєстратора ЕКГ Solvaig 06000.7. Фактичний матеріал опрацьовано з допомогою пакетів прикладних програм Microsoft Excel 2022, Statistica 10. Результати. Серед порушень ритму переважали передчасні серцеві скорочення – суправентрикулярні та шлуночкові. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та осіб з перенесеним COVID-19 екстрасистоли виникали у вигляді пар, триплетів, бігемінії, тригемінії; поряд з цим, реєструвались шлуночкові екстрасистоли «R на T», а також епізоди суправентрикулярної та нестійкої шлуночкової тахікардій. Висновки. У хворих із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST впродовж першої доби після первинного черезшкірного вінцевого втручання із стентуванням інфарктпов’язаної вінцевої артерії доволі часто виникають як надшлуночкові, так і шлуночкові передчасні скорочення, а також епізоди суправентрикулярної та нестійкої шлуночкової тахікардій, що є свідченням електричної нестабільності міокарда. Характер порушень ритму за  наявності артеріальної гіпертензії, а також перенесеного COVID-19 прогностично несприятливіший і вказує на вищий ризик виникнення в цих осіб загрозливих для життя аритмій.

Introduction. Acute coronary syndrome, in particular acute ST-elevation myocardial infarction (STEMI), is often accompanied by complex, often hemodynamically significant arrhythmias and conduction disorders. Such patients have a worse prognosis compared to patients with sinus rhythm. Arrhythmias in patients with STEMI are facilitated by the presence of comorbidities such as arterial hypertension, diabetes mellitus, obesity, and COVID-19.

The aim of the study. To elucidate the nature of arrhythmias in patients with acute ST-elevation myocardial infarction for the presence of various risk factors during the first day after myocardial reperfusion by primary percutaneous coronary intervention.

Materials and methods. The study involved 50 patients aged 45 to 83 years (average age – 63,4±9,6 years; men – 70,97%, women – 29,03%), who were treated from 2021 to 2023 at the cardiology and reperfusion therapy department of the center for heart and vasculars of the «Hospital of Saint Panteleimon» Municipal non-profit enterprise «First Territorial Medical Union of Lviv» and the infarction department of the Municipal non-commercial enterprise of the Lviv Regional Council «Lviv Regional Clinical Cardiological Center». The patients included in the study underwent daily electrocardiogram (ECG) monitoring for 24 hours after stenting of the infarct-related coronary artery, using a 7-channel ECG recorder of the Ukrainian manufacturer Solvaig 06000.7 and with computer processing of the recording using the DiaCard2 software. The factual material was developed using modern application software packages (Microsoft Excel 2022, Statistica 10). Results. It was found that among supraventricular rhythm disturbances, premature contractions were the most common, the average number of which per patient was significantly higher in the presence of obesity and was quite high in patients who had COVID-19 and also had hypertension. In coronavirus infection and hypertension cases, extrasystoles were often in the form of pairs, triplets, bigemia, and trigemia; paroxysms of supraventricular tachycardia were also recorded in these patients. Among the ventricular arrhythmias, premature cardiac contractions were also the most frequent, significantly more often recorded in patients with hypertension and in patients who had experienced COVID-19; only in these patients, were extrasystoles presented in the form of pairs, triplets, bigeminy, trigeminy, runs of extra beats, «R to T», which are currently considered as harbingers of life-threatening ventricular arrhythmias. In the presence of hypertension and COVID-19, episodes of unstable ventricular tachycardia were also observed.
Conclusions. In patients with STEMI, both supraventricular and ventricular premature contractions and episodes of supraventricular and unstable ventricular tachycardia are quite common during the first day after primary percutaneous coronary intervention with infarct-related coronary artery stenting, which is evidence of electrical instability of the myocardium. The nature of rhythm disturbances in the presence of hypertension and also COVID-19 is prognostically unfavorable and indicates a higher risk of life-threatening arrhythmias in these patients. Thus, myocardial revascularization only in combination with optimal medical treatment can prevent the occurrence of adverse cardiovascular events in patients with STEMI. Prospects for further research: determination of the predictive value of detected arrhythmias for the occurrence of cardiovascular events in the early and long-term post-infarction period.

УДК: 616. 127 - 002 : [616. 98 : 578. 834. 1] — 036"

У статті представлено клінічний випадок виникнення міокардиту в пацієнта з легким перебігом коронавірусної хвороби. Наявність міокардиту верифіковано з допомогою магнітно-резонансної томографії серця з контрастним підсиленням дотавістом. Наведено результати добового моніторування електрокардіограми, проведеного в хронічній фазі міокардиту з приводу появи в пацієнта скарг на задишку й серцебиття: реєструвались численні шлуночкові екстрасистоли, в основному одиничні. Ефективним щодо зменшення їх кількості виявилось застосування в комплексному лікуванні метопрололу.
Ключові слова: коронавірусна хвороба, міокардит, шлуночкова екстрасистолія, метопролол.

У статті представлено сучасні підходи до діагностики та лікування пацієнтів з мікроваскулярною дисфункцією та вазоспастичною стенокардією, згідно Настанов Європейського товариства кардіологів від 2019 року [1]. Проаналізований алгоритм діагностики зазначених станів – шляхом вимірювання резерву коронарного потоку, визначення індексу мікроциркуляторної резистетнтності, проведення провокаційного тесту з внутрішньокоронарним введенням ацетилхоліну або ергоновину. Розглянуто сучасні підходи до ведення пацієнтів з рефрактерною стенокардією та безсимптомних дорослих осіб. Підкреслено важливість врахування сучасних рекомендацій в оптимізації лікування окремих популяцій пацієнтів з хронічним коронарним синдромом.

Ключові слова. Хронічний коронарний синдром, мікроваскулярна стенокардія, вазоспастична стенокардія, рефрактерна стенокардія, безсимптомні пацієнти. 

This article presents contemporary approaches to the diagnosis and treatment of patients with microvascular dysfunction and vasospastic angina, according to European Society of Cardiology (ESC) 2019 guidelines [1]. The algorithm for diagnosing these conditions was analyzed, including measurement of coronary flow reserve, determination of the microcirculatory resistance index and performing a provocative test with intracoronary administration of acetylcholine or ergonovine. Contemporary management approaches for patients with refractory angina and asymptomatic adults are considered. The importance of considering contemporary recommendations in optimizing the treatment of specific patient populations with chronic coronary syndrome is emphasized. 

Keywords: сhronic сoronary іyndrome, microvascular angina, vasospastic angina, refractory angina, asymptomatic patients.