Текст утілює в собі надбання думки, силу духу, свідомість мовця. Він є унікальною і складною словесною цілісністю, у якій зосереджені процес і результати пізнання дійсності. У дослідженні його лексико-граматичної організації сучасна лінгвістична наука і практика використовують новітні підходи, послуговуючись досягненнями герменевтики, психолінгвістики, риторики, когнітивної лінгвістики, теорії інформації. Найактуальнішу щодо цього наукову проблематику і найпродуктивніші практичні напрацювання закумульовано у пропонованому навчальному посібнику, підготовленому відповідно до вимог Європейської системи ECTS. У ньому реалізовано комплексний підхід до аналізу художнього і нехудожнього текстів, систематизовано найновіші положення сучасного мовознавства, використано інноваційні практики мовного аналізу. Він містить також індивідуальні навчально-дослідні та практичні завдання, спрямовані на формування вмінь у студентів характеризувати різні мовленнєві витвори, моделювати текстову комунікацію тощо.
Адресований студентам-філологам, вчителям-словесникам, фахівцям із лінгвістичної експертизи текстів, а також працівникам ЗМІ і видавництв, фахівцям із соціальних комунікацій, усім, хто переймається проблематикою ефективної організації писемного й усного мовлення.

УДК 37.046.16+81’42

У статті проаналізовано текст як дидактичний засіб формування українського професійного мовлення чужоземних студентів медичних ЗВО. Адже навчання української мови як іноземної у медичних університетах нині підпорядковане найголовнішому принципу-комунікативному. Цей підхід створює умови для свідомо-мовленнєвої діяльності чужоземних студентів закладу вищої освіти, чия мовленнєва практика ґрунтується не тільки на знаннях мовної системи, а й на діяльності фахового спілкування. Центральними для сучасних лінгводидактичних досліджень є поняття “текст”,“дискурс”,“мовна особистість студента”. У статті трактується професійне мовлення ширше, ніж мова фаху, воно розглядається як вид діяльності людей окремої галузі знань, що знаходить вияв у користуванні мовою цієї галузі в усній і писемній формах. Його формування ґрунтується на вдосконаленні мовленнєвої діяльності, основу структури якої становить мовленнєва ситуація, а її кінцевим результатом є не тільки текст, а й професійний дискурс. У розвідці здійснено огляд функцій текстових категорій щодо розвитку мовної особистості чужоземного студента-майбутнього лікаря. Визначено вимоги до навчальних текстів, подано зразки комунікативних вправ і завдань

УДК 811.161.2’373.611

Розглянуто медичний термін в аспекті сучасної теорії тексту. Описано його потенційні можливості у вираженні текстової категорії «інформативність», що витворює національну мовну картину світу і віддзеркалює специфіку наукового мислення українців

УДК 342.1 (477):811.161.2:94(477):008

У збірнику уміщено матеріали учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна українська нація: мова, історія, культура». Подано розвідки, в яких проаналізовано феномен українства у світі, образ України у культурі та мистецтві, державну мову як предмет в національних навчальних закладах України, українознавство у площині політики і філософії держави; розглянуто нові інтелектуально-культурні ґенерації та їх роль у національно-духовному поступі України, українську національну ідею і християнство, сучасні інтерпретації народної культури українців, колективну пам’ять і національну ідентичність, мову як основу безпеки української нації; визначено роль творчої інтелігенції України в період системних змін 1985 – 2015 рр.; запропоновано шляхи дослідження, збереження та популяризації культурно-мистецької спадщини України.

Для науковців у галузі українознавства, істориків, культурологів, філологів.

УДК 373.5.016:811.161.2:811.161.2:811.161.2:373.5.016:821:94(477):008

У збірнику наукових праць уміщено матеріали учасників усеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Ідеологиня національної аристократії (на пошану 150-річчя від дня народження Лесі Українки)». Подано розвідки, в яких розглянуто постать Лариси Петрівни Косач-Квітки в історичному, культурологічному та філософському аспектах; охарактеризовано европейський вимір літературної діяльності та персонологійний аспект творчості письменниці, її мовний стиль, літературне новаторство, біографістику, громадську діяльність та місійне служіння українській нації, фольклорні мотиви, національні концепти, світоглядні коди та їх роль у формуванні колективної пам’яті і національної ідентичності українців, психологію мовотворчості Лесі Українки, а також проаналізовано її творчість в аспекті перекладознавства. Розглянуто українську родину як національний архетип формування особистості Лариси Косач, образ модерної української жінки. Висвітлено питання духовно-етичної й естетичної аксіосфери мисткині, проблему збереження та популяризації спадщини письменниці як постаті національної памʼяті українців. Для науковців у галузі українознавства, істориків, культурологів, філологів.