УДК: 614.2

Мета – проаналізувати власний досвід виконання роботичних операцій для оцінювання якості надання
хірургічної допомоги.
Матеріали і методи. Проведено 180 роботичних операції за допомогою систем «DaVinci S та Si» протягом
2020–2024 рр. Дорослих пацієнтів було 108, дітей – 72. Вік дорослих коливався від 18 до 72 років (середній –
45±3,7), дітей – від 10 місяців до 17 років (середній – 8±3,2).
Результати. Серед дорослих пацієнтів проведено 21 (19,4%) роботичну операцію на стравоході та шлунку, урологічних – 35 (32,4%), пухлин кишечника – 9 (8,3%), захворювань печінки, жовчного міхура, селезінки – 13 (12,0%), гінекологічної патології – 8 (7,4%), гриж передньої черевної стінки – 15 (14,0%), ургентної
хірургічної патології – 7 (6,5%). Дещо відрізнявся спектр операційних втручань у дитячому віці. Так, у структурі нозологій переважали захворювання сечовидільної системи – 43 (59,7%). Виконано 27 (37,5%) операцій на органах черевної порожнини і малого таза. Серед операцій на органах черевної порожнини переважали  втручання на селезінці – загалом 11 (15,3%) операцій. Також виконано по одній операції за межами черевної порожнини: роботичну торакоскопічну тимектомію та зовнішню біопсію лімфатичного вузла. Відзначено скорочення тривалості операції та перебування в стаціонарі, відсутність ускладнень і конверсій, полегшення реабілітаційного періоду для пацієнтів, зменшення фізичного навантаження на членів
операційної бригади.
Висновки. Досвід центру свідчить, що роботична хірургія в Україні починає впевнено набирати обертів,
вказуючи на гарні якісні й кількісні показники.


Некротична інфекція шкіри і м'яких тканин це невідкладна хірургічна патологія, яка характеризується прихованим початком, швидким наростанням симптоматики та високим рівнем летальності.
Мета. Вивчити та проаналізувати світовий досвід і критично переосмислити власні клінічні результати лікування пацієнтів з гнійно-некротичними інфекційними ураженнями м'яких тканин.
Матеріали і методи. У роботі застосовано інформаційний, бібліографічний та аналітичний методи аналізу та пошуку у міжнародних медичних інформаційних електронних базах даних, а також дані власних результатів імплементації сучасних алгоритмів діагностики та пошуку актуальних клінічних настанов щодо
лікування зазначеної когорти пацієнтів.
Результати та їх обговорення. Основними передумовами незадовільних клінічних результатів лікування залишаються: пізня діагностика через атипову маніфестацію захворювання та відсутність чітких однозначних показників на ранніх стадіях процесу. Допоміжні тести, які спрямовані на виявлення некротичного процесу потребують обізнаності та високої кваліфікації клініцистів, або ж базуються на загально-клінічних
неспецифічних лабораторних маркерах. В роботі наведені основні погляди на епідеміологічні, клінічні і лабораторні особливості некротичної інфекції шкіри і м'яких тканин (НІШМТ); критично проаналізовані сучасні алгоритми лікування та представлений власний досвід клінічної роботи з випадком некротичної інфекції шкіри і м'яких тканин. Також, авторами визначені найперспективніші напрямки подальших досліджень на основі об’єктивної оцінки переваг і недоліків різних методів діагностики та лікування зазначеної патології.
Висновки. НІШМТ – актуальна проблема сучасної гнійносептичної хірургії, яка характеризується схильністю до
генералізації, гіпореактивною маніфестацією та полірезистентною полімікробною етіологією, з розвитком імуносупресивного стану у пацієнтів. Рання діагностика в поєднанні з невідкладною антибактеріальною терапією, агресивним хірургічним лікуванням і спільною роботою хірургів та лікарів інтенсивної терапії є
наріжним каменем досягнення позитивних клінічних результатів при НІШМТ. Шкали прогнозування (LRINEC, SIARI, Wall) є важливими компонентами діагностичного пошуку, але їх слід використовувати з обережністю в процесі прийняття рішень. Зрештою, діагностика НІШМТ визначається обізнаністю хірурга та спроможністю до виконання ранньої інтервенції. Повноцінний об'єм хірургічного втручання та адекватна антибіотикотерапія
дозволяє знизити рівень летальності при НІШМТ.
Список ключових слів: некротична інфекція м'яких тканин, некротичний фасціїт, LRINEC.

Necrotizing skin and soft-tissue infections (NSTI) is an urgent surgical pathology. NSTI are potentially life-threatening and disabling infections. It has an insidious onset, rapid onset of symptoms, and a high fatality rate.
Objectives: to review all aspects of care for patients with NSTI; to present one's own clinical observations on the results of treatment of patients with NSTI.
Materials and methods. We applied information, bibliographic and analytical methods of analysis and search in international medical information electronic databases, data of our own results of implementation of modern diagnostic algorithms and search for current clinical guidelines for the treatment of the specified group of patients
with NSTI.
Results. The main reasons for the unsatisfactory clinical results of treatment of patients with NSTI are: late diagnosis due to atypical symptoms of the disease and the lack of unambiguous manifestations of NSTI in the early stages of the disease. Qualified clinicians experienced in the diagnosis and treatment of NSTI can make full use of NSTI early diagnosis tests. Scales for early diagnosis of NSTI are based on general clinical non-specific laboratory markers. We presented the main views on epidemiological, clinical and laboratory NSTI; modern treatment algorithms are critically analyzed and personal experience of clinical work with the case of NSTI is
presented. Also, the authors identified promising directions for further research based on an objective assessment of the advantages and disadvantages of various methods of diagnosis and treatment of NSTI.
Conclusions. NSTI is an actual problem of modern surgery soft tissue infections. NSTI is characterized by a tendency to generalization, hyporeactive manifestations in patients and polyresistant polymicrobial etiology. Immunosuppressive status often occurs in patients with NSTI.
Early diagnosis, urgent antibacterial therapy, aggressive surgical treatment, joint work of surgeons and intensive care physicians are the cornerstone for achieving positive clinical results in NSTI. Prediction scales (LRINEC, SIARI, Wall) are important components of early diagnosis of NSTI. These scales should be used with caution in the
decision-making process. Ultimately, the diagnosis of NSTI is determined by the surgeon's awareness and ability to perform early intervention. Adequate surgical intervention and adequate antibiotic therapy can reduce the mortality rate in NSTI.
Keywords: necrotizing soft tissue infection, necrotizing fasciitis, LRINEC.

Предметом досліджень інфекційних процесів за сучасних умов все частіше стають випадки, пов’язані з мультирезис­тентною флорою. Етіологічні чинники, що представлені грамнегативними патогенами групи ESKAPE, у багатьох випадках корелюють із тяжким перебігом та незадовільними клінічними і мікробіологічними результатами лікування інфекційних хірургічних ускладнень, у тому числі й при поширених наразі бойових травмах. Відповідно, емпірична антибіотикотерапія в поєднанні з хірургічним лікуванням складає основу менеджменту зазначеної категорії пацієнтів, а підбір схеми протимікробного лікування слід здійснювати з урахуванням складної бактеріальної етіології хірургічної інфекції, активності та доступності компонентів антибіотикотерапії.

УДК 617:615,33

У роботі наведено огляд наукових джерел стосовно фосфоміцину – препарату, який поновлює своє місце в арсеналі протимікробних засобів у лікуванні пацієнтів з хірургічною інфекцією.

Мета дослідження. Окреслити перспективи застосування фосфоміцину в сучасних схемах антибітикотерапії у лікуванні пацієнтів з різними проявами хірургічної інфекції.

У роботі використані бібліосистематичний та аналітичний методи пошуку та аналізу наукової інформації, отриманої з наукових публікацій з імпакт-фактором. Пошук здійснювався в базах даних Pubmed, medLine, ClinicalKey, пошук включав публікації за останні 10 років.

Фосфоміцин синтезований маже п’ять десятиліть тому і, на сьогодні, зберігає активність стосовно низки мультирезистентних штамів і збудників з розширеною резистентністю. Фосфоміцин характеризується мінімальним ступенем взаємодії з іншими лікарськими засобами і має відносно сприятливий профіль безпеки. Результатами численних клінічних дослідження доведена ефективність препарату при лікуванні пацієнтів не тільки з інфекцією сечовивідних і дихальних шляхів, але й інфекційним ураженням кісток, суглобів, шкіри і м’яких тканин, ЦНС. Водночас, було встановлено, що фосфоміцин має значний потенціал використання в кардіохірургії, трансплантології, профілактики хірургічної інфекції в колоректальній хірургії.

Висновки. Доведена клінічна ефективність фосфоміцину як при монотерапії, так і в комбінації з іншими антибактеріальними середниками при лікуванні пацієнтів з інфекційними процесами позашпитального та нозокоміального генезу різної локалізації в хірургічній практиці. Дані досліджень зі застосування фосфоміцину, які наведені у літературі, є багатообіцяючими, і свідчать про значний потенціал використання цього препарату як допоміжного засобу у випадках інфекційних ускладнень у пацієнтів відділень інтенсивної терапії.

Мета. Оцінити ефективність запропонованого способу хірургічного лікування паравазальних флегмон шиї в ділянці грудинно-ключично-соскоподібного м'яза.

В проспективне дослідження було залучено 39 пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в клініці загальної хірургії (КНП "1 територіальне медичне об'єднання м.Львова) з приводу глибоких паравазальних флегмон шиї в ділянці грудинно-ключично-соскоподібного м'яза.

При застосуванні розпрацьованого способу виконання оперативного втручання у пацієнтів з приводу паравазальних флегмон шиї в ділянці грудинно-ключично-соскоподібного м'яза, було встановлено, що дана методика дозволяє чітко зорієнтувати розріз на гнійне вогнище, провести маніпуляції на «сухому операційному полі», забезпечити високий рівень інтраопераційної антиемболічного захисту та безпеку операційних прийомів, звести до мінімального ризику субопераційні ушкодження судинно-нервового пучка та відсутність косметичного та функціонального дефектів.

Використання розпрацьованого способу оперативного втручання дає змогу суттєво підвищити якість медичного обслуговування "складної" когорти пацієнтів з гнійними ураженнями глибоких просторів шиї, зокрема зменшити ймовірність розвитку життєвонебезпечних ускладнень та відчутного погіршення якості в післяопераційному періоді.