УДК: 616.238+616.24-002-036.1 

Бронхіальна астма (БА) та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є провідними захворюваннями
серед обструктивної патології органів дихання. В останні роки зростає увага до пацієнтів із поєднанням ознак обох захворювань, що отримало назву астма-ХОЗЛ оверлап (ACO).
Метою дослідження є узагальнення сучасних уявлень про клінічні, лабораторні та інструментальні характеристики ACO та особливості ведення таких пацієнтів.
Результати. ACO виявляють у 2–4 % загальної популяції США, а серед когорт пацієнтів з діагнозом БА або ХОЗЛ кількість пацієнтів, які мають об’єднані симптоми, сягає до 15 %. Його частота зростає з віком, перевищуючи 50 % у осіб старших за 80 років. ACO частіше розвивається у курців із БА або некурців із тривалим перебігом астми, що ускладнюється симптомами ХОЗЛ. За даними спостережень українських фахівців, проблема диференціації та ведення пацієнтів із перехресними ознаками БА та ХОЗЛ набуває дедалі більшої актуальності в умовах зростання середньої тривалості життя населення та поширеності куріння. Патофізіологічні механізми ACO включають поєднання нейтрофільного та еозинофільного запалення. Характер запального процесу визначає вибір лікувальної тактики. До основних факторів ризику розвитку ACO належать вік, паління, гіперреактивність бронхів, ремоделювання дихальних шляхів та хронічне запалення. Незворотні зміни дрібних бронхів сприяють розвитку стійкої обструкції, що зближує патогенез БА та ХОЗЛ. Попри наявність численних гіпотез щодо формування ACO, єдиного погляду на етіологію та патогенез цього синдрому не існує. Для покращення діагностики у 2016 році запропоновані міжнародні критерії ACO. Лікування потребує індивідуалізованого підходу із застосуванням інгаляційних глюкокортикостероїдів, бронхолітиків, легеневої реабілітації, відмови від паління та освіти пацієнтів. Подальші дослідження, у
тому числі на національному рівні, є необхідними для удосконалення діагностичних алгоритмів і терапевтичних стратегій з метою поліпшення прогнозу та якості життя пацієнтів із ACO в Україні.
Ключові слова: бронхіальна астма, хронічне обструктивне захворювання легень, астма-ХОЗЛ оверлап

УДК: 616.8-053.2:613.2+618.3
Поширеність харчової алергії (ХА) стрімко зростає, особливо серед дітей раннього віку. Введення прикорму є критичним періодом у формуванні імунної толерантності до харчових алергенів. Метод Baby-led weaning (BLW), що передбачає самостійне вживання їжі немовлятами, потенційно може змінювати профіль сенсибілізації до алергенів. Вплив BLW на розвиток ХА залишається недостатньо вивченим.
Мета роботи – порівняти рівень сенсибілізації до харчових алергенів серед дітей, які отримували прикорм за методикою BLW і традиційним способом, з урахуванням наявності атопічного дерматиту (АД).
Матеріали і методи. Досліджено 120 дітей, розподілених на чотири групи залежно від типу прикорму (BLW або традиційний) та наявності АД. Рівень сенсибілізації до харчових алергенів оцінювали за допомогою панелі «Харчова-4» (22 алергени) методом імуноферментного аналізу (ІФА).
Результати та їх обговорення. Найвищі рівні сенсибілізації до харчових алергенів виявлено у дітей з АД незалежно від типу прикорму (p = 0,301). Водночас серед дітей без АД немовлята на BLW прикормі мали вищий рівень сенсибілізації до харчових алергенів порівняно з групою традиційного прикорму (p = 0,015). Сенсибілізація до білків коровʼячого молока частіше зустрічалася у дітей з АД на BLW прикормі, ніж у немовлят із традиційним прикормом. Також у дітей, які отримували BLW, частіше виявляли сенсибілізацію до додаткових харчових алергенів. Окрім цього, рівень загального IgE у дітей без АД, які отримували BLW прикорм, був вищим, ніж у дітей на традиційному прикормі (p = 0,029).
Висновки Немовлята на BLW прикормі, незалежно від наявності АД, демонструють підвищену схильність до сенсибілізації харчовими алергенами порівняно з традиційним прикормом. Це вказує на необхідність подальших досліджень щодо безпечності BLW у контексті розвитку ХА
Background. The prevalence of food allergy (FA) is rapidly increasing, particularly among young children. The introduction of complementary feeding is a critical period for the development of immune tolerance to food allergens. Baby-led weaning (BLW), a feeding method that allows infants to self-feed, may potentially alter the sensiti-zation profile to allergens. However, the impact of BLW on FA development remains insufficiently studied.
Purpose – to compare the level of sensitization to food allergens among children introduced to complementary feeding using the BLW method versus the traditional approach, considering the presence of atopic dermatitis (AD).
Materials and Methods A total of 120 children were examined and divided into four groups based on the type of complementary feeding (BLW or traditional) and the presence of AD. Sensitization to food allergens was assessed using the «Food-4» panel (22 allergens) by enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA).
Results The highest levels of sensitization to food allergens were observed in child- ren with AD, regardless of the feeding method (p = 0.301). However, among childrenи without AD, infants following the BLW method had a significantly higher level of sensitization to food allergens compared to those receiving traditional complementary feeding (p = 0.015). Sensitization to cowʼs milk proteins was more frequently detected in BLW-fed infants with AD compared to children with AD on traditional complementary feeding. Additionally, BLW-fed infants showed sensitization to a wider range of food allergens. Furthermore, among children without AD, those following the BLW method had higher total IgE levels than those on traditional complementary
feeding (p = 0.029).
Conclusions  Infants introduced to complementary feeding via the BLW method, regardless of the presence of AD, exhibit a higher tendency toward food allergen sensitization compared to those following traditional feeding. These findings highlight the need for further research on the safety of BLW in the context of FA developmen