УДК : 159.9:(616.89-008.454:616.8-008.6)-053.82:378.4(477.83):355.01 

Вплив різних факторів на тривожність, стресостійкість, психологічні індивідуально-особистісні характеристики особистості є надзвичайно актуальними. Студенти медичних закладів під час війни можуть перебувати у групі ризику з розвитку депресивних станів. Проведені дослідження показали, що третина обстежуваних мала різний ступінь прояву тривожності, у частини була виявлена депресія на межі депресивного порушення.Вступ. Психічне здоров’я молоді під час війни має важливе значення у зв’язку з наявністю великої кількості травмуючих чинників, таких як військові дії, масовані обстріли, особисті втрати, відчуття невпевненості у завтрашньому дні. І все це стоїть поруч із необхідністю навчатися, попри безсонні ночі і постійні повітряні тривоги. Війна створює стресові умови, які підвищують ризик розвитку психічних розладів, таких як тривожність та депресія. У сучасних реаліях молодь є особливо вразливою до таких впливів.
Мета дослідження. Вивчався рівень тривоги та депресії у здобувачів медичної освіти у ДНП «ЛНМУ ім. Данила Галицького».
Матеріали та методи. Дані були зібрані шляхом особистого інтерв'ю з використанням модифікованої структурованої та попередньо протестованої анкети та форми самозвіту Beck Depression Inventory-II (BDI-II) . Були зібрані основні соціально-демографічні дані, використаний опитувальник здоров'я пацієнта-2 (PHQ-2) та опитувальник генералізованого тривожного розладу-2 (GAD-2).
Результати досліджень та їх обговорення. Зв'язок депресії та тривоги з місцем проживання загалом є суперечливим висновком в існуючій літературі, оскільки є багато досліджень, що підтверджують цей зв'язок, і багато досліджень, що його спростовують. У дослідженні соціальний статус був суттєво пов'язаний із симптомами помірної та тяжкої депресії. Вищий рівень доходу був пов'язаний з меншою кількістю симптомів депресії. Результати дослідження показують, що більшість пацієнтів мають доступ до соціальної підтримки.
Висновки. Вплив різних факторів на тривожність, стресостійкість, психологічні індивідуально-особистісні характеристики особистості є надзвичайно актуальними. Студенти медичних закладів під час війни можуть перебувати у групі ризику з розвитку депресивних станів. Проведені дослідження показали, що третина обстежуваних мала різний ступінь прояву тривожності, у частини була виявлена депресія на межі депресивного порушення.
Ключові слова: тривожність, депресія, здобувачі вищої медичної освіти


Сучасні джерела літератури вказують на тенденцію до зростання частоти виникнення спазму акомодації серед спортсменів, що зумовлює необхідність пошуку ефективних профілактичних та корекційних підходів . Основною причиною розвитку даного стану є зорове перенавантаження, особливо під час роботи на близькій відстані. В умовах стрільби з луку це пов’язано з необхідністю тривалого фокусування зору на мішені. З огляду на специфіку цього виду спорту, важливо враховувати фізіологічні особливості, чинники ризику, клінічні прояви спазму акомодації, а також адаптувати профілактичні та корекційні заходи до потреб спортсменів-лучників. 

Ефективність процесу тренування під час занять фізичною культурою, в першу чергу, залежить від відповідності ступеня навантаження, рівню фізичного розвитку і підготовленості студентів, а також від стану здоров’я і функціональних можливостей організму осіб, які займаються спортом. Медичне забезпечення тренування осіб, що займаються спортом, передбачає спільну роботу лікаря і викладача з фізичного виховання (тренера) для удосконалення цього процесу. Аналіз протоколів лікарсько-педагогічного спостереження дозволяє складати адекватні програми для конкретного контингенту осіб, що займаються спортом, з можливістю їх подальшого корегування.

Успішний виступ у змаганнях залежить як від рівня фізично, технічної і тактичної підготовленості так і від психологічної готовності. Розрізняють два види тривожності: особистісну та ситуативну.  В групі студентів, що займаються спортивними єдиноборствами, було проведено опитування за методикою Спілбергера (оцінка рівня тривожності(STAI), що включає дослідження двох основних типів тривожності ситуативної та особистісної.  Отримані показники дають можливість контролювати зміни рівня психологічної підготовленості студентів, що займаються єдиноборствами  та приймати рішення, щодо корекції тренувального процесу.

Виникнення бронхоспазму в результаті фізичного навантаження, є актуальним як у спорті високих досягнень так і серед осіб, що ведуть активний спосіб життя. Бронхоспазм фізичного навантаженням (БФН), виникає внаслідок зменшення об’єму форсованого видоху, та є формою гіперчутливості дихальних шляхів. Існує імовірність, що бронхоспазм БФН виникає у спортсменів саме через надмірні навантаження. На формування пост навантажувального бронхоспазму впливає тривалість навантаження, а не його інтенсивність. Найчастіше напади ядухи виникають в основному в аеробних видах спорту: хода, біг (особливо тривалий), велоспорт, деякі спортивні ігри. Саме тому, фізичне навантаження може провокувати процес запалення в дихальних шляхах, пов’язане з синтезом цистеїнілових лейкотрієнів, та лейкоцитарною інфільтрацією слизової оболонки.