UDC 577.352:616-006.44:542.978

Endo-lysosomal system through the process of autophagy 
is involved in the pathogenesis of many diseases. Acidification of these organelles is carried out by V-type H+-ATPases, which is inhibited by bafilomycin A1. Endosomes and lysosomes are also important Ca2+-storage in a cell. Nіcotіnіc acіd adenіne dіnucleotіde phosphate (NAADP) releases Cа2+ from endo-lysosomes. The main purpose of the study was to found out the effect of bafilomycin A1 and NAADP on stored Ca2+ and on the ATPase activity of rat hepatocytes. The stored Ca2+ was estimated using chlorotetracycline in permeabilized hepatocytes of rats. ATPase activity was determined by level of orthophosphate spectrophotometrically. It was found that bafilomycin A1 reduces stored Ca2+ in permeabilized hepatocytes of rats in the micromolar range of concentration (20 and 0.04 mkM) and averted the effect of NAADP on calcium content. Lower concentrations of bafilomycin A1 (0.001 mkM) did not alter the content of stored calcium, but prevented the influence of NAADP in permeabilized hepatocytes of rats. In the subcellular fraction of rat liver bafilomycin A1 (0.001 mkM) increased Ca2+-ATPase and basal Mg2+-ATPase activities and reduced Na+/K+-ATPase activity. Preincubation of the subcellular fraction with bafilomycin A1 completely averts any changes in the activity of estimated ATPases by means of NAADP. It was concluded that the bafilomycin-sensitive store in hepatocytes of rats is NAADP-sensitive endo-lysosomal Ca2+-store. Using of bafilomycin A1 may be useful in treating autophagy-depended diseases. 

Метою є дослідження впливу жовчних кислот на активність АТФаз слизової оболонки товстої кишки у пацієнтів із надмірною вагою та СПК.

Матеріали та методи. Комплексно обстежено 12 пацієнтів із СПК та надмірною вагою. Діагноз СПК встановлювали згідно Римських критеріїв ІV (2016). Для виключення запальної патології кишечника проводили CITO TEST Calprotectin-Lactoferrin. Індекс маси тіла розраховували за формулою Кеттле. Визначали активність АТФази слизової оболонки товстої кишки хворих на СПК спектрофотометрично, визначивши вміст ортофосфату (Фн), який вивільнився після гідролізу АТФ. Ми вивчали вплив 3-сульфату тауролітохолату (TLC-S) на специфічну активність Na⁺/K⁺-АТФази, Ca²⁺-АТФази ендоплазматичного ретикулума (ЕПР), Ca²⁺-АТФази плазматичної мембрани (ПМ) та базальної Mg²⁺-АТФази постмітохондріальної субклітинної фракції слизової ободової кишки хворих на СПК.

Результати досліджень. Ми виміряли специфічну активність Na⁺/K⁺-АТФази, Ca²⁺-АТФази ЕПР та ПМ і базальну Mg²⁺ -АТФазу, які становили (6,06 ± 1,61), (5,88 ± 1,19), (8,86 ± 1,56) (6,44 ± 2,02) мкмоль Фн/мг білка на годину, відповідно. TLC-S (50 мкМ) не спричиняв будь-якої зміни Na⁺/K⁺- та Ca²⁺ -АТФазної активності, але у 4 рази статистично значущо підвищував активність Mg²⁺-АТФази постмітохондріальної субклітинної фракції слизової оболонки товстої кишки хворих на СПК.

Висновки. TLC-S збільшував активність базальної Mg²⁺-АТФази у постмітохондріальній фракції слизової ободової кишки пацієнтів із надмірною вагою та СПК, але не впливав на активність Na⁺/K⁺-АТФази та Ca²⁺-АТФази. Висловлено припущення, що активація базальної Mg²⁺-АТФази за дії TLC-S може вказувати на роль ендо-лізосомальної системи епітеліоцитів слизової оболонки товстої кишки у розвитку патології СПК.

Спосіб діагностики синдрому подразненої кишки, що включає обстеження пацієнта, взяття біологічного матеріалу для дослідження, згідно з корисною моделлю, за спектрофотометричним методом при довжині хвилі 660 нм визначають оптичну щільність проби слини пацієнта, взятої натще через 30 хвилин після чищення зубів та ретельного ополіскування рота дистильованою водою, вимірюють у ній концентрацію неорганічного фосфору, і при концентрації неорганічного фосфору в слині пацієнта нижче 43,5 мкг/мл діагностують синдром подразненої кишки.