Кожна  сексуально  активна  жінка  репродуктивного  віку  може  стикнутися  із  ситуацією,  коли  виникає  необхідність  застосування екстреної контрацепції. Завдання сучасного лікаря полягає в наданні пацієнткам із такою проблемою кваліфікованої консультації, щоб допомогти ефективно та безпечно запобігти небажаній вагітності, а відтак – необхідності її подальшого переривання.

Мета дослідження: оцінка рівня обізнаності лікарів і пацієнток щодо ефективності, безпечності та задоволеності застосуванням препаратів для невідкладної контрацепції, а саме таблеток із левоноргестрелом.

Матеріали  та  методи.  Проведено  опитування  120  лікарів  загальної  практики  –  сімейної  медицини,  210  лікарів  акушерів-гінекологів і 185 жінок репродуктивного віку щодо принципів, методів і засобів невідкладної контрацепції, а також безпечності та рівня задоволеності таблетками невідкладної контрацепції з левоноргестрелом.

Результати. 94,3% акушерів-гінекологів зазначили, що під час консультування пацієнток із питань контрацепції ін-формують їх про можливість застосування невідкладної контрацепції в разі помилок під час використання бар’єрних або гормональних методів. Серед лікарів загальної практики – сімейної медицини лише 49,2% опитаних повідомили, що можуть упевнено надавати консультації своїм пацієнткам із питань планування сім’ї та невідкладної контрацепції.Опитування споживачів медичних послуг (віком 20–45 років) показало, що основними засобами контрацепції при періодичних статевих стосунках є використання презервативів (46,5%), перерваний статевий акт (35,1%), який не належить до методів запобігання вагітності, та застосування таблеток невідкладної контрацепції (18,4%).Серед жінок, які застосовували левоноргестрел, повну задоволеність препаратом висловили 97,1% пацієнток.

Висновки. Левоноргестрел є оптимальним засобом для запобігання небажаній вагітності після незахищеного стате-вого акту або в разі, якщо застосований метод контрацепції виявився ненадійним. Левоноргестрел безпечний при правильному застосуванні в екстрених випадках і є альтернативою аборту, однак не може замінити методи планової контрацепції.  Знання  основних  методів,  показань,  рекомендованих  препаратів  для  невідкладної  контрацепції  та  схем їх застосування слід розглядати як важливу складову консультативної роботи сучасних лікарів амбулаторної ланки надання медичної допомоги в актуальних соціально-економічних умовах України.

Every sexually active woman of reproductive age may encounter a situation where there is a need to use emergency contracep-tion. The task of a modern doctor is to provide patients with such a problem with qualified advice in order to help effectively and safely prevent unwanted pregnancy and, as a result, its subsequent termination.

The  objective:  to  assess  the  awareness  of  doctors  and  patients  regarding  the  effectiveness,  safety  and  satisfaction  with  the  emergency contraceptive, namely, pills with levonorgestrel.

Materials  and  methods.  A  survey  was  conducted  of  120  general  practitioners-family  medicine  doctors,  210  obstetrician-gynecologists and 185 women of reproductive age on the principles, methods, means of emergency contraception, as well as the safety and satisfaction with the emergency contraceptive pills with levonorgestrel.

Results. 94.3% of obstetrician-gynecologists noted that when consulting patients on contraception, they inform them about the possibility of using emergency contraception in case of errors in the use of barrier or hormonal contraception. Among general practitioners and family doctors, only 49.2% of respondents reported that they can confidently provide advice to their patients on family planning and emergency contraception. A survey of health care consumers (aged 20–45 years) showed that the main means of contraception for periodic sexual inter-course are the use of condoms (46.5%), withdrawal (35.1%), which is not a method for preventing pregnancy, and the use of emergency contraceptive pills (18.4%).Among women who used levonorgestrel, 97.1% of users expressed complete satisfaction with the product.

Conclusions.Levonorgestrel is the optimal means of preventing unwanted pregnancy after unprotected sexual intercourse or if the used contraceptive method has proven unreliable. Levonorgestrel is safe when used correctly in emergency cases and is an alternative to abortion, but cannot replace planned contraceptive methods. Knowledge of the basic methods, indications, recommended drugs for emergency contraception, and their use regimens should be considered an important component of the advisory work of modern outpatient doctors providing medical care in the current social and economic conditions of Ukraine.

УДК: 618.11-006.2-008.6:577.161.2

У статті представлено результати клініко-параклінічного обстеження пацієнток із функціональними кістами яєчника з метою оптимізації менеджменту жінок для покращення їх репродуктивного здоров’я. Спостережні дослідження показують, що неадекватні рівні вітаміну D можуть негативно впливати на репродуктивну функцію, порушуючи гормональний баланс, розвиток фолікулів та процеси імплантації. Проаналізовано репродуктивний анамнез, скарги, історію захворювання, особливості гормонально-метаболічного статусу, D-статус пацієнток. З огляду на отримані результати зроблено висновок щодо доцільності визначення рівня вітаміну D у пацієнток із функціональними кістами яєчника та усунення дефіциту вітаміну.

УДК 618.11-006.2-036-079.4

Демографічна ситуація в Україні, що характеризується низьким рівнем народжуваності та негативною динамікою зміни чисельності населення, викликає суттєве занепокоєння. Вагомим чинником порушення функціонування ре-продуктивної системи жінки є пухлинні утворення жіночих репродуктивних органів, які посідають особливе місце у структурі гінекологічної захворюваності. Відсутність специфічних клінічних і діагностичних маркерів для добро-якісних новоутворень яєчників (НЯ), латентний перебіг захворювання та низька частота виявлення раку яєчників на ранніх стадіях зумовлюють не лише медичну, а й соціальну актуальність проблеми НЯ.

Мета дослідження: узагальнення інформації щодо сучасних клініко-діагностичних аспектів менеджменту НЯ.

Матеріали та методи. Проведено аналіз сучасних наукових публікацій у базах Internet, PubMed із проблематики НЯ.

Результати. У структурі гінекологічної захворюваності НЯ посідають друге місце серед усіх пухлин жіночих ре-продуктивних органів. Доброякісні форми в середньому становлять до 75–80% усіх істинних пухлин яєчників. Ме-тою  менеджменту  є  активне  виявлення  груп  ризику  виникнення  злоякісних  пухлин  яєчників.  До  групи  високого  ризику належать жінки з носійством мутацій із доведеним ризиком спадкового раку яєчників, обтяженим сімейним анамнезом  раку  яєчників,  ендометрія,  товстої  кишки,  молочних  залоз,  а  також  наявністю  ультразвукових  ознак  злоякісності НЯ. Для групи помірного ризику характерна наявність в анамнезі злоякісного новоутворення екстра-оваріальної локалізації, виявлення об’ємного утворення яєчників кістозної будови в постменопаузальному періоді, поєднання двох і більше факторів ризику. Група низького ризику включає загальну популяцію.До пухлиноподібних утворень яєчників належать фолікулярні кісти, кісти жовтого тіла, ендометріоми, параоварі-альні утворення. Фолікулярні та лютеїнові кісти класифікуються як функціональні, їх особливістю є транзиторний перебіг і схильність до спонтанного регресу. Серед факторів ризику розвитку НЯ розглядають зниження кількості вагітностей  і  пологів,  що  призводить  до  «безперервної  овуляції»,  безпліддя,  застосування  стимуляції  овуляції  в  програмах  екстракорпорального  запліднення,  ендометріоми  яєчників,  односторонню  оваріоектомію,  запальні  за-хворювання органів малого таза, ранній або пізній вік менархе й менопаузи, ожиріння, цукровий діабет 2-го типу.

Висновки. Діагностика та диференційна діагностика НЯ є одним із найактуальніших і найскладніших клінічних завдань як у контексті профілактики можливих ускладнень, що потребують екстреної стаціонарної кваліфікованої медичної допомоги, так і з огляду на своєчасну оцінку ризику розвитку злоякісного процесу. Надмірний радикалізм та необґрун-товано великий обсяг оперативних втручань у пацієнток репродуктивного віку з доброякісними пухлинами яєчників негативно впливають на оваріальний резерв і суттєво підвищують ризик розвитку передчасної недостатності яєчників.

The demographic situation in Ukraine, characterized by low birth rate and negative dynamics of population change, is of sig-nificant concern. A important contribution to the female reproductive system disorders is made by tumor formations of the female reproductive organs, which occupy a special place in the structure of gynecological morbidity. The absence of specific clinical and diagnostic markers for benign neoplasms, the latent course and the low frequency of ovarian cancer diagnosis in the early stages, determine not only the medical, but also the social relevance of the problem of ovarian neoplasms.

The objective: to summarize information on modern clinical and diagnostic aspects of ovarian neoplasm management.

Materials and methods. Analysis of modern scientific publications on the problem of ovarian neoplasms in Internet, PubMed was conducted.

Results. In the structure of gynecological morbidity among all tumors of the reproductive organs, ovarian neoplasms occupy the second place. Benign forms on average make up 75–80% of all true ovarian tumors. The goal of management is to actively identify risk groups for the occurrence of malignant ovarian tumors. The high-risk group includes women with mutations with a proven risk of hereditary ovarian cancer, a burdened family history of ovarian, endometrial, colon, breast cancer and the de-tection of ultrasound signs of ovarian malignancy. The moderate-risk group is characterized by the presence in the anamnesis of a malignant neoplasm of extraovarian localization, the detection of a volumetric ovarian cystic structure in postmenopause, a combination of two or more risk factors. The low-risk group includes the general population.Tumorous ovarian formations include follicular cysts, corpus luteum cysts, endometriomas, paraovarian formations. Follicular and luteal cysts are classified as functional ovarian cysts, which are characterized by a transient course and a tendency to spontaneous regression. Risk factors for ovarian neoplasms include a decreased number of pregnancies and births, which leads to “continuous ovulation”, infertility, stimulation of ovulation in programs of invitro fertilization, ovarian endometriomas, unilateral oophorec-tomy, pelvic inflammatory diseases, early or late menarche, early or late menopause, obesity, type 2 diabetes mellitus.

Conclusions. Diagnosis and differential diagnosis of ovarian neoplasms is one of the most urgent and complex clinical tasks both from the standpoint of preventing possible complications that require emergency inpatient qualified medical care, and timely assessment of the risk of malignant process. Excessive radicalism and unreasonable volume of surgical interventions in patients of reproductive age with benign ovarian tumors adversely affect the ovarian reserve and significantly increase the risk of developing premature ovarian failure.

УДК: 618.173:615.322

Резюме. Менопаузальна гормональна терапія (МГТ) залишається найбільш ефективним методом лікування вазомоторних симптомів (ВМС) та генітоуринарного менопаузального синдрому (ГУМС) і, як було показано, запобігає втраті й руйнуванню кісткової тканини. Ризики МГТ різняться залежно від типу, дози, тривалості використання, шляхів введення, термінів початку та застосування як естрогенів, так і прогестогену. Лікування має бути індивідуалізоване з вибором найбільш відповідного препарату для МГТ, дози, складу, шляху введення та тривалості використання, із застосуванням найкращих наявних даних для максимілізації переваг і мінімізації ризиків із періодичною переоцінкою переваг та ризиків продовження або припинення використання МГТ. Однак за наявності абсолютних протипоказань для її використання необхідний пошук альтернативних методів корекції менопаузальних розладів.

У рамках цієї статті докладніше зупинимося на альтернативних методах лікування не локальних, а переважно системних проявів клімактеричного синдрому (КС) (вазомоторних симптомів, безсоння, емоційної лабільності, а також тривожно-депресивних станів). Адже якщо з пацієнтками, які не мають чітких протипоказань до МГТ, все чітко та ясно, то питання щодо контингенту жінок з їх наявністю або з так званою гормонофобією досі залишається відкритим і контраверсійним. Довгий час світова фармакологічна спільнота займається розробкою альтернативного, естроген-імітуючого методу лікування клімактеричних розладів. Ключовими складовими даних препаратів є рослинні компоненти, що імітують фізіологічну дію естрогенів, за винятком його проліферативного впливу, що визначає діапазон можливостей для усунення симптомів КС і підвищення якості життя в пацієнток із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) в анамнезі, проліферативними захворюваннями репродуктивних органів та гормонофобією.

  Abstract. Menopausal hormone therapy (MHT) remains the most effective treatment for vasomotor symptoms (VMS) and genitourinary menopausal syndrome (GMS) and has been shown to prevent bone loss and destruction. The risks of MHT vary depending on the type, dose, duration of use, routes of administration, timing of initiation, and use of both estrogen and progestogen.

  Treatment should be individualized with the selection of the most appropriate MHT drug, dose, composition, route of administration, and duration of use, using the best available evidence to maximize benefits and minimize risks, with periodic reassessment of the benefits and risks of continuing or discontinuing MHT use.    However, in the presence of absolute contraindications for its use, it is necessary to search for alternative methods of correction of menopausal disorders.

  In the framework of this article, we will dwell in more detail on alternative methods of treatment of not local, but mainly systemic manifestations of the climacteric syndrome of CS (vasomotor symptoms, insomnia, emotional lability, as well as anxiety-depressive states). After all, if everything is clear and clear with patients who do not have clear contraindications to MHT, then the question of the contingent of women with their presence or with the so-called hormonophobia still remains open and controversial. For a long time, the world pharmacological community has been engaged in the development of an alternative, estrogen-imitating method of treatment of climacteric disorders. The key components of these drugs are plant components that mimic the physiological action of estrogens, with the exception of its proliferative component, which provides a wider range of possibilities for eliminating CS symptoms and improving the quality of life in patients with a history of cardiovascular disease (CVD), with hyperproliferative reproductive diseases organs and hormone phobia.

УДК 618.177+618.14)-072.1-036-008.87

Широке впровадження гістероскопії у клінічну практику суттєво розширило можливості діагностики причин безпліддя. Майже у 25% пацієнток із безпліддям при гістероскопії виявляють внутрішньоматкову патологію, яку не завжди діагностують під час ультрасонографії та/або гістеросальпінгографії. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує використовувати офісну гістероскопію у всіх випадках підозри на внутрішньоматкову патологію. Серед всіх ускладнень гістероскопії, частота яких коливається від 0,4 до 6,0%, інфекційно-запальні ускладнення реєструють найчастіше (0,6–2,5%). Внутрішньоматкові втручання порушують «шийковий» бар’єр захисту, що, за наявності дисбіотичних або запальних процесів генітального тракту, збільшує ризик ускладнень. З огляду на зростання частоти внутрішньоматкової патології та відповідно частоти діагностично-операційних внутрішньоматкових втручань у жінок репродуктивного віку актуальним є розроблення алгоритмів профілактики інфекційно-запальних ускладнень.

Мета дослідження: вивчення стану цервіковагінальної мікробіоти жінок репродуктивного віку з внутрішньоматковою патологією та безпліддям, які готуються до проведення гістероскопії.

Матеріали та методи. До виконання гістероскопії обстежено 45 жінок віком від 26 до 45 років (основна група) та 30 жінок аналогічного віку без гінекологічної патології (група порівняння). Комплексне дослідження стану цервіковагінальної мікробіоти, діагностика інфікування збудниками, що передаються статевим шляхом, включало проведення pHметрії вагінального вмісту, бактеріоскопічного дослідження мазків з піхви, полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Результати. Показаннями до проведення гістероскопії були хронічні аномальні маткові кровотечі (13,3%), гіперплазія ендометрія (8,9%); підозра на поліпи ендометрія (8,9%), підслизову міому (8,9%) або вади розвитку матки (17,8%); безпліддя неясного генезу (42,2%). У пацієнток основної групи запальні і дисбіотичні процеси нижнього відділу статевих органів в анамнезі фіксували у 5,6 разу частіше. У 22,2% пацієнток основної групи визначали нормальний рівень рН піхви (3,8–4,5) при 60,0% у жінок групи порівняння (p<0,05). За даними бактеріоскопії нормоценоз було встановлено у 28,9% жінок основної групи і 43,3% – групи порівняння, тоді як за результатами ПЛР нормоценоз реєстрували у 35,6% і 63,3% випадків відповідно. Виявлено значну частоту проміжного стану мікробіоти (37,8% в основній групі і 23,3% – у групі порівняння), що корелювало зі змінами рН вагінального вмісту (r=0,567). Із 18 пацієнток основної групи у 22,2% випадків діагностовано бактеріальний вагіноз, у 4,4% – вульвовагінальний кандидоз, у 8,9% –хламідіоз.

Висновки. Для пацієнток з безпліддям і внутрішньоматковою патологією характерною є значна частота захворювань нижнього відділу генітального тракту в анамнезі. У 77,8% пацієнток з безпліддям і внутрішньоматковою патологією фіксували зсув рН піхви у лужний бік (> 4,5), який створює умови для розмноження умовно-патогенної і патогенної мікрофлори. Це підтверджується низькою частотою (35,6%) у них нормоценозу цервіковагінальної мікробіоти при 63,3% у пацієнток без гінекологічної патології та корелює з частотою проміжного стану мікробіоти. Ураховуючи ризик висхідного інфікування під час проведення внутрішньоматкових втручань, для адекватної діагностики стану цервіковагінальної мікробіоти показано використання діагностичних методів з високою чутливістю та специфічністю (ПЛР), що водночас дозволить уникнути необґрунтованих лікувальних заходів.

The widespread introduction of hysteroscopy into clinical practice has significantly expanded the possibilities of diagnosis the causes of infertility. Almost 25% of patients with infertility are diagnosed with intrauterine pathology during hysteroscopy, which is not always identified during ultrasonography and/or hysterosalpingography. The World Health Organization recommends the use of office hysteroscopy in all cases of suspected intrauterine pathology. Among all complications of hysteroscopy, the frequency of which ranges from 0.4 to 6.0%, infectious and inflammatory complications occur most often (0.6-2.5%). Intrauterine interventions disturb the “cervical” protective barrier, which, in the presence of dysbiotic or inflammatory processes of the genital tract, increases the risk of complications. In view of the increase in the frequency of intrauterine pathology, and, accordingly, the frequency of diagnostic and operative intrauterine interventions in women of reproductive age, the development of algorithms for the prevention of infectious and inflammatory complications is relevant.

The objective: to investigate the state of the cervical and vaginal microbiota of women of reproductive age with intrauterine pathology and infertility who are preparing for hysteroscopy.

Materials and methods. 45 women aged 26 to 45 years (main group) and 30 women of the same age without gynecological pathology (comparison group) were examined before hysteroscopy. A comprehensive study of the state of the cervical and vaginal microbiota, diagnosis of infection with sexually transmitted pathogens, included pH-metry of vaginal contents, bacterioscopic examination of vaginal smears, and polymerase chain reaction (PCR).

Results. Indications for hysteroscopy were chronic abnormal uterine bleeding (13.3%), endometrial hyperplasia (8.9%); suspicion of endometrial polyps (8.9%), submucosal myoma (8.9%) or uterine malformations (17.8%); infertility of unclear origin (42.2%). In patients of the main group, inflammatory and dysbiotic processes of the lower part of the genital organs in the anamnesis occurred 5.6 times more often. In 22.2% of the patients of the main group, the normal vaginal pH level was determined (3.8–4.5) versus 60.0% of the women of the comparison group (p<0.05).

According to bacterioscopy, normocenosis was found in 28.9% of women in the main group and 43.3% – in the comparison group, while according to PCR normocenosis was determined in 35.6% and 63.3% of cases, respectively. A significant frequency of the intermediate state of the microbiota was estimated (37.8% in the main group and 23.3% – in the comparison group), which correlated with changes in the pH of the vagina (r=0.567). Of the 18 patients in the main group, bacterial vaginosis was diagnosed in 22.2% of cases, vulvovaginal candidiasis – in 4.4%, and chlamydia – in 8.9%.

Conclusions. A significant frequency of diseases of the lower part of the genital tract in the anamnesis is typical for patients with infertility and intrauterine pathology. In 77.8% of patients with infertility and intrauterine pathology, a shift in vaginal pH to the alkaline side (> 4.5) is found, which creates conditions for the reproduction of opportunistic and pathogenic microflora. This is confirmed by the low frequency (35.6%) of normocenosis of the cervical and vaginal microbiota at 63.3% in patients without gynecological pathology and correlates with the frequency of intermediate microbiota state. Taking into account the risk of ascending infection during intrauterine interventions, the use of diagnostic methods with high sensitivity and specificity (PCR) is revealed for adequate diagnosis of the state of the cervical and vaginal microbiota, which at the same time will avoid unfounded medical measures.