Зростання поширеності алергічних захворювань робить питання раннього надходження харчових алергенів до організму немовлят актуальним. Доведено, що діти з атопічним дерматитом (АД) більш схильні до розвитку харчової алергії (ХА), тоді як алергени можуть провокувати загострення АД. Один із сучасних підходів до підгодовування немовлят (введення в раціон дитини твердої їжі) є метод baby-led weaning (BLW), що передбачає самостійне керування дитини процесом споживання їжі.
Мета роботи – оцінити рівень сенсибілізації дітей грудного віку з/без АД до різних алергенів залежно від виду підгодовування (прикорму).
Матеріали і методи. Обстежено 120 дітей, розподілених на чотири групи за видом підгодовування (BLW або традиційне) та наявністю АД. Сенсибілізацію визначали за допомогою ALEX2®-MADX (MedTech, Vienna).
Результати. Найвищий рівень гіперчутливості виявили у дітей з АД, яким вводили у раціон тверді продукти за методом BLW, найнижчий – у немовлят без АД на традиційному (класичному) підгодовуванні (р=0.025). У групах без АД (метод BLW і традиційне підгодовування) частота гіперчутливості була однакова (50.0%). Сенсибілізація була найвищою у дітей з АД, яким вводили тверду їжу за методом BLW- (p=0.005). Навіть у групі без АД на BLW-підгодовуванні (23.3%) вона була значно вища, ніж у немовлят на традиційному підгодовуванню (6.67%, p=0.041). Найчастіше
сенсибілізація простежувалася до білків коров’ячого молока (p=0.043) та білка курячого яйця (p=0.048).
Висновки. Виявлено взаємозв’язок між введенням твердої їжі за методом BLW і вищими рівнями сенсибілізації, особливо у дітей із АД. Немовлятам на BLWпідгодовуванні і у яких простежується сенсибілізація до харчових алергенів рекомендоване контрольоване введення продуктів та додаткове тестування на специфічні IgE для профілактики тяжких алергічних реакцій.
Ключові слова: Baby-led weaning, види підгодовування (прикорм), атопічний дерматит, харчова алергія.
ABSTRACT
Introduction and aim. Information concerning lactoferrin and interleukin-8 (IL-8) local levels in breast milk are not numerous and requires further research. The aim of this study was to determine the content of lactoferrin and interleukin-8 in the breast milk of patients with lactational mastitis, and to identify new potential markers for assessing the activity of the inflammatory process in the mammary gland. Material and methods. This study analyzed the breast milk of 30 women with lactostasis (group I), 37 women with lactational mastitis (group II) and 30 healthy lactating women (age 26±5 years old). The milk content of lactoferrin and interleukin-8 (IL-8) was determined by enzyme-linked immunosorbent assay. Results. The average value of lactoferrin in breast milk of healthy women was 4.78±0.47 mg/mL, exceeding levels in group I 1.8 times (p<0.05). The level of lactoferrin in group II exceeds the control values 3.1 times (p<0.05). The content of IL-8 in breast milk of women in group I was 7.3 times higher than the control (3.63±0.12 pg/mL, p<0.05). In lactational mastitis, the concentration of IL-8 in breast milk exceeded the group I 13.9 times (p<0.05) and was 1.9 times higher than group I (p<0.05). Conclusion. The analysis has revealed an increase of lactoferrin and IL-8 in breast milk of the test groups, which indicates the activation of non-specific protection.