УДК 616.12-008.331.1-092:612.015.11:796.015.6]-073.97 

Актуальність. Артеріальна гіпертензія є патогенетичним фактором великої кількості серцево-судинних захворювань та причин передчасної смерті та інвалідизації населення.
Мета дослідження – визначити та порівняти вміст дієнових кон’югатів, малонового альдегіду плазми та його активної форми, вітаміну Е плазми та селену крові у пацієнтів з артеріальною гіпертензією ІІ стадії до та після дозованого фізичного навантаження до та після прийому вітаміну Е та селену.
Матеріал і методи. Шістдесят пацієнтів з артеріальною гіпертензією ІІ стадії та 30 практично здорових осіб. Обстежувані особи виконували на велоергометрі двоступеневе фізичне навантаження з інтенсивністю, яка відповідала 50 і 75 % належного максимального споживання кисню організмом. Тривалість навантаження дорівнювала 5 хв на кожному ступені з трихвилинним відпочинком між ними. Забір крові з ліктьової вени проводився перед велоергометрією та через 5хв після неї. У пацієнтів до та після фізичного навантаження визначали вміст дієнових кон’югатів, малонового альдегіду плазми та його активної форми вітаміну Е плазми та селену крові. Обстеження проводилось двічі – до та після прийому вітаміну Е та селену.
Результати. Оскільки негайною відповіддю на велоергометрію є зміни рівня дієнових кон’югатів плазми та еритроцитів, малонового альдегіду плазми (підвищення), можна припустити, що саме вони беруть участь у формуванні первинної компенсаторної реакції у відповідь на фізичне напруження в осіб з артеріальною гіпертензією. Таким чином, нижчий рівень дієнових кон’югатів плазми та еритроцитів, малонового альдегіду плазми свідчить про покращення антиоксидантного захисту в пацієнтів з артеріальною гіпертензією після прийому вітаміну Е та селену як до, так і після фізичного навантаження.