The article analyzes the scientific positions of scientists regarding the purpose of financial management of territorial communities and its evolutionary features. On the basis of modern approaches to management, the main financial goals of the territorial community were formed and the peculiarities of their implementation in the current conditions of transformational changes were substantiated.

УДК 336.741

Мета роботи полягає в дослідженні та обґрунтуванні особливостей управління змінами в умовах цифровізації в залежності від впливу різноманітних факторів на ефективність цифрової трансформації, методології, підходів, передових практик та інструментів управління, що впливають на прискорення цифрової трансформації. В статті обґрунтовано, що організаціям необхідно краще розвивати здатність до сприйняття змін в бізнесі, а це означає, що вони усвідомлюють нові технологічні тенденції та зміни у бізнес-середовищі і здатні швидко впроваджувати необхідні зміни. Методологія. У роботі нами використано метод опису для уточнення окремих понять цифрової трансформації. На основі використання методів аналізу і синтезу проаналізовано фактори, передові практики та інструменти впровадження цифрової трансформації; використано індуктивний метод для формування переліку факторів ефективності цифрової трансформації, які можна використовувати в будь-якій організації як інструмент для більш успішного управління змінами в умовах цифровізації. Наукова новизна: важливо, щоб керівництво взяло на себе відповідальність за підготовку, моніторинг прогресу та вжиття заходів щодо трансформації, а не лише делегувало це керівнику з питань інформації або керівнику з оцифровки, що часто зустрічається на практиці. Знання сучасних технологій та їх можливостей серед керівників, ефективні управлінські рішення для впровадження нових цифрових технологій та достатні знання щодо використання розроблених інноваційних проектів стають ключовими факторами компетенцій в Індустрії 4.0. У цьому зв’язку в статті доведено, що цифрова трансформація – це не зміни в технології, а змінена стратегія організації, що відображається в іншому способі мислення. Акцентовано увагу на доцільності використання підходу РІА. Обґрунтовано, що PIA – це підхід до планування та управління впровадженням усіх типів змін в організації, включаючи цифрові трансформації. В результаті проведеного дослідження встановлено, що на даний час знання та навички керівництва для управління цифровою трансформацією є занадто низькими, не вистачає якісних кадрів, в багатьох організаціях ні керівництво, ні працівники не мають відповідних навичок для успішного управління та впровадження цифрової трансформації. Висновки. Обґрунтовано, що успіх цифрової трансформації вимагає ефективного управління, нового ставлення до працівників, підвищення інноваційності та гнучкості, більшої співпраці та більшої готовності до постійних змін з боку не лише керівників, а й усіх працівників, що вимагає володіння новими цифровими компетенціями. Таким чином, крім сучасних підходів управління кадрами, готовність та можливості для постійного набуття нових цифрових компетенцій будуть ключовими факторами успіху цифрової трансформації в майбутньому.

Ukraine's state policy in the field of local self-government isbased primarily on the interests of local communities and provides for radicalchanges and systemicreforms, decentralization of power, ie the transfer of muchpower, resources and responsibility from the executive branch to local governments.The provisions of the European Charter of Local Self-Government and the best worldpractice of public relationsin this area are the basis of policy. The need for a radical change in the structure of power and its territorial base atall levels, the implementation of real steps to stimulate the development of thecountry, the proper response to modern challenges required legislative action

УДК 325.616.988:578.834.1

Сьогодні констатуємо факт, що економіка різних країн світу все більше «відчуває» на собі майбутні хвилі пандемії, або інші епідемії, що викликані іншими збудниками, в умовах нехтування принципами профілактики низький рівень вакцинації суспільства є збитковим для економіки країни. Епідемія COVID-19 швидше за все, скоро закінчиться, проте наслідки будуть значними і відчутними. Згадаймо важливий урок нинішньої епідемії – суворе дотримання правил профілактики та вакцинації захищає не лише здоров’я суспільства, а й економіку. Існує два погляди на пандемію, одна пов’язана зі здоров’ям, інша – з рівнем економіки, на перший погляд погляд вони взаємовиключні. Число щеплених, які опинилися в лікарні, заразившись COVID-19, менше, ніж число нещеплених, які теж потрапили до лікарні з цим діагнозом, ймовірність тяжких побічних ефектів після щеплення від коронавірусу становить 0,02 відсотка. При цьому, ризик зустрітися з важкими симптомами ковіду не маючи щеплення, набагато вищий: кожен десятий такий пацієнт страждає від тяжкого перебігу хвороби. Оскільки щеплення може сильно зменшити ризик зараження коронавірусом, воно надає захист від затяжного COVID-19, у тих же, хто не був вакцинований, вища ймовірність розвитку цього синдрому. Однак, обмеження щодо скорочення кількості пацієнтів у перші місяці пандемії COVID-19, включаючи закриття багатьох компаній сильно послабили економіку країн світу. З іншого боку, введення «слабких» обмежень у пізні періоди пандемії, коли економіка вже сильно постраждала від неї часто не зменшувало кількість випадків у бажаному об’ємі. Тим часом альтернатива «або здоров’я громадян, або здорова економіка» очевидна, – це якраз навпаки, оскільки здорове суспільство забезпечує добре функціонуючу економіку, а добре функціонуюча економіка є важливою для захисту здоров’я суспільства. У попередні роки більшість світових економік пережили значну рецесію, щодо економіки України, то, на жаль, вона є в переліку країн близьких до соціально-економічного краху, а як що і ні то значного занепаду економіки порівняно з іншими країнами. У 2021 році більшість заможних краї частково змогли досягти відновлення економіки завдяки поєднанню деяких факторів. Першим було запровадження значних і універсальних фіскальних пакетів у вигляді «антикризових щитів», як для окремих верств населення так і для економіки, від малого до великого бізнесу. Завдяки цьому підприємства не збанкрутували, а безробіття, яке зазвичай супроводжує кризи, не зросло, що дало змогу зберегти виробничий потенціал економіки і доходи населення. На початок пандемії COVID-19 був доволі задовільний рівень державного боргу на кінець 2019 року, високий, але «підйомний» рівень витрат на його обслуговування та задовільні прогнози економічного зростання за даними МВФ, хоча інфляція вже тоді була високою. Сьогодні значно вищий рівень боргу, ще вища інфляція, а за оцінками економістів це буде продовжувати зростати. Ціна за кризу COVID-19 це підвищений рівень державного боргу, але це не призвело до катастрофічного збільшення рівня безробіття та хвилі банкрутств, ризик зростання інфляції підкреслювався з початку пандемії

УДК 351.77:578.834.1]-036.22(477)

Медична реформа відкрила можливості для медичних закладів щодо конкуренції за пацієнта. Проте також виникає загроза, що не всі медичні заклади зможуть функціонувати без залучення додаткових коштів з місцевих бюджетів, а також надавати послуги з відповідною якістю для пацієнта. Тож постає питання інтеграції діяльності медичних комунальних неприбуткових підприємств (КНП) сусідніх територіальних громад (ТГ) з метою оптимізації використання наявних обмежених матеріально-фінансових ресурсів для покращення охорони здоров’я населення ТГ в межах певного регіону на засадах співпраці, співфінансування і співвласності. Реформа системи охорони здоров’я (СОЗ) України спрямована на покращення результатів охорони здоров’я та забезпечення більш ефективного використання фінансових ресурсів на всіх рівнях управління СОЗ. Це комплекс заходів, що має охоплювати всі рівні медичної допомоги, але його впровадження розпочалося з ПМД, оскільки цей рівень визнано життєво важливим. На відміну від вторинної медичної допомоги, яка здебільшого пов’язана з лікуванням, ПМД фокусується на забезпеченні добробуту людини, насамперед має на меті допомогти людям уникнути захворювань, а також зберегти якість життя. На відміну від спеціалізованої допомоги. послуги ПМД передбачають популяризацію здорового способу життя в ТГ, запобігання найтяжчим захворюванням, а також здійснення післяопераційної реабілітації. Крім того, ПМД – це спільна відповідальність держави та громадян. Не секрет, що причинами відтоку населення із сільських і віддалених громад є відсутність якісних послуг у тому числі у сфері охорони здоров’я, а також нестача робочих місць. Реформа СОЗ України на сучасному етапі спрямована на покращення результатів охорони здоров’я та забезпечення більш ефективного використання фінансових ресурсів на всіх рівнях управління СОЗ. Надалі мережа КНП буде інтегруватися в медичні об’єднання (ТМО й корпорації) як за інтенсивністю медичної допомоги, так і територіально, щоб уникати надмірної конкуренції та забезпечити необхідну концентрацію ресурсів для ефективного функціонування СОЗ у цілому.