UDC: 340.6+340.13+349:60+349:61+608+614.2

Анотація

У статті розглянуто правові та біоетичні основи діяльності кріобанків клітин і тканин людини в Україні. Показано важливість адаптації національного законодавства до міжнародних стандартів у сфері біобанкінгу, трансплантології та допоміжних репродуктивних технологій. У дослідженні наведено аналіз основ правового регулювання кріобанків, визначено напрямки вдосконалення законодавства України відповідно до європейських стандартів. Для аналізу автори керувалися законами України, директивами Європейського Союзу, рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я, документами Ради Європи, а також використовували наукові публікації в галузі медичного права, біоетики, кріобіології та репродуктивної медицини. Були застосовані нормативний, документальний, порівняльний методи аналізу. Встановлено, що чинна нормативно-правова база, що регулює діяльність кріобанків, є фрагментарною, не визначає правовий статус біологічного матеріалу, порядок його успадкування та використання після смерті донора. Запропоновані шляхи вдосконалення правового поля такі: прийняття спеціального закону про біобанки, створення єдиного державного реєстру біологічних зразків, адаптація протоколів та процедур до норм Європейського Союзу. Впровадження запропонованих заходів сприятиме прозорості, етичності та ефективності кріобанків, захисту прав донорів та пацієнтів, а також розвитку біомедичних досліджень в Україні.

Th e paper considers the legal and bioethical foundations of the activity of cryobanks of human cells and tissues in Ukraine. The importance of adapting national legislation to international standards in the fi eld of biobanking, transplantology and assisted reproductive technologies is shown. Th e study provides an analysis of the basics legal regulation of cryobanks, identifi es directions for improving the legislation of Ukraine in accordance with European standards. For the analysis, the authors were guided by the laws of Ukraine, directives of the European Union, recommendations of the World Health Organization, documents of the Council of Europe, and used scientifi c publications in the fi eld of medical law, bioethics, cryobiology, and reproductive medicine. Regulatory, documentary, comparative methods of analysis were applied. It has been established that the current regulatory framework for governing the activities of cryobanks is fragmented, does not determine the legal status of biological material, the procedure for its inheritance and use aft er the donor’s death. Th e proposed ways to
improve the legal fi eld are as follows: adoption of a special law on biobanks, creation of a unifi ed state register of biological samples, adaptation of protocols and procedures to the norms of the European Union. Th e implementation of the proposed measures will contribute to the transparency, ethics, and effi ciency of cryobanks, the protection of the rights of donors and patients, and the development of biomedical research in Ukraine.

Хронічний панкреатит (ХП) – це запальне захворювання, що прогресує і призводить до незворотного пошкодження підшлункової залози, спричиняючи екзокринну та ендокринну недостатність. Оптимізація фармакотерапії ХП є критичним питанням через зростання поширеності захворювання та необхідність економічно ефективних та науково обґрунтованих стратегій лікування. Використання ABC/VED-аналізу надає можливість класифікувати та пріоритезувати ліки на основі їхньої клінічної значущості та економічної доцільності.
Мета. Автори дослідження мали на меті оптимізувати фармакотерапію хронічного панкреатиту із застосуванням ABC/VED-аналізу в контексті маркетингових та фармакоекономічних досліджень.
Методи. Дослідження охоплювало комплексний огляд нормативних документів, клінічних рекомендацій та фармакоекономічних оцінок. Було проведене багатопрофільне експертне опитування за участю 50 медичних працівників, включно з гастроентерологами, хірургами, ендокринологами, лікарями загальної практики та фармацевтами. ABC-аналіз застосовували для класифікації ліків на основі їхнього внеску у вартість, тоді як VED-аналіз класифікував препарати на життєво важливі (V), необхідні Україна та бажані (D) групи. У дослідженні також оцінювали нормативно-правову базу для фармакотерапії ХП на національному та міжнародному рівнях.
Результати. Дослідження виявило невідповідності між національними та міжнародними нормативно-правовими документами щодо фармакотерапії ХП. Серед 30 проаналізованих лікарських засобів п’ять препаратів (Іміпенем + Циластатин, Меропенем, Метронідазол, Цефотаксим, Ципрофлоксацин) були віднесені до всіх чотирьох регуляторних документів. ABC- аналіз засвідчив, що 82.21% загальних витрат були виділені на препарати категорії А, 15.54% - категорії B та 2.25% - категорії C. VED-аналіз виявив, що 43% препаратів були класифіковані як життєво необхідні, тоді як 57% були необхідними, при цьому жоден препарат не вважався необов’язковим. Комбінована матриця ABC/VED показала, що препарати категорії A/V мали
найбільшу частку витрат (41.54%), що підкреслює їх пріоритетність у лікуванні ХП.
Висновки. Застосування ABC/VED-аналізу у фармакотерапії ХП дає змогу структуровано та економічно обґрунтовано підійти до вибору ліків. Дослідження виявило регуляторні розбіжності, які можуть вплинути на доступність ліків та ефективність лікування. Результати дослідження надають рекомендації на основі доказів щодо оптимізації фармакотерапії ХП, забезпечуючи відповідність як міжнародним стандартам, так і національній політиці охорони здоров’я. Подальші дослідження повинні бути зосереджені на інтеграції фармакоекономічних оцінок у клінічне ухвалення рішень та на відповідному оновленні національних протоколів лікування.
Ключові слова: хронічний панкреатит, фармакотерапія, ABC-аналіз, VED-аналіз, регулювання лікарських засобів, фармакоекономіка.