Гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST (ST-elevation myocardial infarction, STEMI), не 
зважаючи на проведення реваскуляризації міокарда з імплантацією стента в інфарктпов’язану коронар
ну артерію (ІПКА), продовжує супроводжуватись летальними наслідками, безпосередньою причиною 
яких доволі часто є аритмії, зокрема фібриляція шлуночків. 

УДК : 616.12-009.72-06:616.12-008.6]-085.22

Мета. Розкрити сучасні підходи до лікування стабільної стенокардії з використанням оптимальної медикаментозної терапії (ОМТ) одночасно висвітлюючи нові методи лікування та зростаючу клінічну значущість коронарної мікросудинної дисфункції (КМД).

Матеріали і методи. Використано методи: бібліографічний, аналітичний, системного підходу. Об’єкт дослідження: міжнародні європейські (2024) та американські рекомендації (2023), сучасні іноземні джерела щодо оптимальної медикаментозної терапії стабільної стенокардії. Предмет дослідження: сучасні  медикаментозні методи лікування стабільної стенокардії

Результати та обговорення. Незважаючи на доведену ефективність, ОМТ залишається інструментом, який недостатньо використовується у реальній клінічній практиці. Аналіз даних великих реєстрів і клінічних досліджень виявляє істотні проблеми в призначенні та титрації антиангінальних препаратів. Цей оглядовий опис синтезує результати існуючих досліджень та ключових клінічних випробувань, щоб окреслити як усталені, так і нові підходи до лікування хронічної стабільної стенокардії. Бета-блокатори та блокатори кальцієвих каналів залишаються основою лікування симптомів, тоді як нітрати, ранолазин, івабрадин та триметазидин можуть розглядатися при рефрактерних симптомах. За останні десятиліття з'явилося мало нових фармакологічних методів лікування, що підкреслює критичну потребу в інноваціях, особливо в лікуванні КМД, яка все частіше визначається окремою патофізіологічною сутністю, що потребує цілеспрямованої терапії. Висновки. Сучасне ведення пацієнтів із стабільною стенокардією потребує переходу від традиційного ієрархічного підходу до індивідуалізованої, пацієнторієнтованої стратегії. Оптимальна медикаментозна терапія має бути гнучкою, з урахуванням супутніх захворювань, переносимості препаратів та, що особливо важливо, особистих переваг пацієнта. Бета-блокатори та блокатори кальцієвих каналів залишаються основою лікування, тоді як ад'ювантні препарати, такі як ранолазин та івабрадин, нікорандил відіграють важливу роль у специфічних клінічних ситуаціях.

Мета. Проаналізовано рідкісний клінічний випадок успішного лікування 44-річного пацієнта з вторинною артеріальною гіпертензією, спричиненою феохромоцитомою лівої надниркової залози, що ускладнилася розшаровуючою аневризмою аорти (РАА). Позитивний результат лікувальної стратегії представлено в статті.
Результати. Діагноз хронічної РАА за De Bakey type I встановлено при мультиспіральній КТ-ангіографії грудної та черевної аорти з внутрішньовенним контрастним підсиленням. Проведено операцію ендопротезування низхідного відділу аорти, після якої — лапароскопічну тотальну лівобічну адреналектомію. Пацієнт перебуває під спостереженням кардіолога із застосуванням фармакологічної терапії.
Висновок. Вчасна діагностика важкої поєднаної патології, наступна хірургічна корекція й медикаментозне лікування спрямовані на запобігання ускладненням і продовження життя пацієнта.

Проаналізувати рідкісний клінічний випадок успішного лікування 44-річного пацієнта з вторинною артеріальною гіпертензією, спричиненою феохромоцитомою лівого наднирника, що ускладнилася розшаровуючою аневризмою аорти (РАА), і представити позитивний результат лікувальної стратегії.

Результати. Вторинна артеріальна гіпертензія (АГ) розвивається у 80–90 % хворих із феохромоцитомою. Якщо феохромоцитому вчасно не розпізнати і не лікувати, то такий стан може загрожувати життю пацієнта. Що і сталося в даному клінічному випадку: виникло ускладнення тривалої АГ – розшаровуюча аневризма аорти (РАА).

Огляд клінічного випадку.Хворий Л., 44 роки, перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні кардіології та реперфузійної терапії Центру серця та судин КНП 1ТМО м. Львова ВП „Лікарня Святого Пантелеймона” з 10.11.23 по 06.12.2023. Поступив зі скаргами на тиснучий біль в грудній клітці та надчеревній ділянці, підвищення АТ до 180-160/100-90 мм рт.ст., відчуття нестачі повітря. Курить біля 20 років, працював шофером. З анамнезу: АГ більше 8-10 років. За 2 роки до госпіталізації проведено комп’ютерну томографію (КТ) органів черевної порожнини з довенним контрастуванням, де виявлена аденома лівого наднирника, рекомендовано повторити через рік.

Хронічну РАА за De Bakey type I встановлено при мультиспіральній КТ-ангіографії грудної та черевної аорти з внутрішньовенним контрастним підсиленням. Діагноз: Розшарування грудної частини аорти. Розшаровуюча аневризма аорти (De Bakey type І) з переходом на проксимальний сегмент лівої підключичної артерії, з повним тромбозом несправжнього просвіту висхідної аорти і дуги та частковим тромбозом низхідної аорти. Вторинна артеріальна гіпертензія, важкий перебіг, стадія ІІІ, ступінь 3, кардіо-васкулярний ризик 4 дуже високий. Аденома лівого наднирника. Феохромоцитома. Сечокам’яна хвороба (конкремент правої нирки).

Проведено оперативне втручання 14.11.23: ендопротезування низхідного відділу аорти стентграфтом Valiant Captiva 32mm×28mm×157mm після відходження лівої підключичної артерії. З метою дообстеження хворому зроблено гормональне дослідження: метанефрин загальний у добовій сечі 745,0 мкг/24 год (норма – менше 350 мкг/24 год). Пацієнт поступив 06.12.23 у відділення №1 Центру хірургії та онкохірургії КНП «1 ТМО м. Львова» ВП „Лікарня Святого Пантелеймона” і був прооперований: тотальна адреналектомія, однобічна, лапароскопічна зліва, перебував на лікуванні до 11.12.23.  Після чого повторно госпіталізований у відділення кардіології та реперфузійної терапії Центру серця та судин КНП «1ТМО м. Львова» ВП „Лікарня Святого Пантелеймона” для стабілізації стану, корекції антигіпертензивної терапії. 18.12.23 знято післяопераційні шви. Виписаний додому в задовільному стані з рекомендаціями і перебуває під спостереженням кардіолога із застосуванням фармакологічної терапії.

Висновок. У даному клінічному випадку має місце вчасна діагностика важкої вторинної АГ, яка розвинулася на грунті феохромоцитоми і призвела до грізного ускладнення – РАА. Застосована лікувальна тактика: операція ендопротезування низхідного відділу аорти, після якої – лапароскопічна лівобічна тотальна адреналектомія, і наступна медикаментозна підтримка дозволили досягнути позитивного результату, а саме, продовжити життя пацієнта.

На сучасному етапі розвитку медичного забезпечення в Україні сімейним лікарям належить значна роль в охороні здоров’я населення. А саме у впровадженні в щоденну практичну діяльність профілактичних заходів спрямованих на зниження смертності населення від найбільш поширених хронічних захворювань, що переконливо доведено науковими дослідженнями [1, 2]. При цьому вклад профілактичних заходів, суттєво менше затратний в порівнянні з лікувальними, обумовлював успіх більше, ніж на 50% [3,4].

Викладачами кафедри сімейної медицини факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького у процесі підготовки та перепідготовки лікарів загальної практики-сімейної медицини особлива увага приділяється навчанню основних принципів організації доклінічної діагностики та превентивних заходів. Тому що, на нашу думку, в лікувально-профілактичній роботі сімейного лікаря можна виділити такі три основних напрямки або стратегії:

• популяційна - передбачає формування у пацієнтів корисних навичок і звичок шляхом інформування щодо дотримання санітарно-гігієнічного режиму, збалансованого харчування, роз’яснення впливу факторів ризику на поширеність гострих і хронічних захворювань.
• доклінічна - включає в себе проведення профілактичних заходів, ранню діагностику, прогнозування ускладнень хронічних захворювань у групах ризику.
• клінічна - ґрунтується на діагностиці наявної патології і шпитальному лікуванню при появі у пацієнтів скарг та симптомів певних захворювань.

          Включення запропонованих напрямків у навчання і перепідготовку сімейних лікарів на кафедрі сімейної медицини факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького дозволять їм у подальшій професійній діяльності ефективніше планувати і вести облік медичних послуг, вдосконалювати диспансеризацію, зменшувати кількість відвідувань вузьких спеціалістів. Питання донозологічної діагностики зрушень у стані здоров`я, комплексна оцінка функціонального стану та адаптаційних можливостей організму людини – першочергові для вдосконалення роботи закладів первинної ланки. Підготовлений сімейний лікар є оптимальним спеціалістом для проведення доклінічної діагностики та заходів профілактики найбільш розповсюджених і значущих для здоров’я людини хронічних захворювань.