УДК 578.834.1:57.083.31-097

Анотація. Метою роботи було визначення частоти та рівня антитіл класу IgG специфічних до SARS-Cov-2 за когортним аналізом у перехворілих на COVID-19 з врахуванням сезонних особливостей виявлення, демографічних показників пацієнтів під час пандемії COVID-19 та у постпандемічний періоди.

Матеріали та методи досліджень. У сироватці 2027 осіб, перехворілих коронавірусною інфекцією (2020–2024 рр.) проведено дослідження антитіл класу IgG специфічних до SARS-Cov-2 методом “ELISA kit EGUI SARS-CoV-2 IgG”.

Результати. Застосування когортного аналізу дослідження частоти виявлення та величини титру антитіл класу IgG специфічних до SARS-Cov-2 дозволив встановити їх залежність від сезонності та приналежності вікових категорій. Часовий діапазон спостереження показав достовірне зростання частоти осіб з позитивними результатами специфічних антитіл. Встановлено збільшення частки осіб з високими титрами специфічних антитіл, з максимальним наростанням (81,4 %) у 2022 році.

Висновки. Моніторинг частоти виявлення та титру антитіл класу IgG специфічних до SARS-CoV-2 дозволяє визначати ризик спалаху та прогнозувати необхідність проведення профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання сезонного розвитку коронавірусних інфекцій.

Як відомо, люди, які перебувають в особливих умовах, можуть відчувати унікальні психологічні та емоційні переживання. Це, найчастіше, військові, рятувальники, люди, які працюють в екстремальних умовах та ін. Вони часто зазнають підвищений рівень стресу, відчувають тривогу, переживають травматичні ситуації. Відповідно, вивчення і розуміння особливостей таких ситуацій є актуальним, оскільки допомагає розробити підходи до підтримки тадопомоги цим людям.

Як відомо, в умовах війни та надзвичайних ситуацій, санітарно-гігієнічне забезпечення людей являє собою систему організаційних, гігієнічних, санітарно-технічних, медичних, адміністративно-господарських заходів, які покликані зберігати та зміцнювати здоров’я як військовослужбовців, рятувальників, так і потерпілого населення. За умов сучасних бойових дій в Україні вони передбачають зниження захворюваності, підтримання належного фізичного стану і, відповідно, підвищення боєздатності та покращення працездатності.

Гігієна і санітарія виробництва та переробки – це комплекс заходів, що забезпечують отримання продукції вільної від хвороботворних агентів та корисної для здоров’я. Метою її є недопущення до споживання неякісної і небезпечної їжі, попередження розповсюдження заразних хвороб серед тварин і у навколишньому середовищі. Гігієна і санітарія виробництва передбачає дотримання ветеринарно-санітарних вимог під час підготовки тварин та транспортування їх на забій, виконання ветеринарно-санітарних правил проведення забою тварин і первинної переробки туш, виконання ветеринарно-санітарних правил під час переробки і виробництва харчових продуктів тваринного походження; виконання ветеринарно-санітарних правил під час зберігання чи транспортування і реалізації продукції.

Як відомо, психогігієна праці прямо стосується здоров'я і працездатності значної частини населення. Саме праця є одним з основних факторів, що впливають на психічне здоров'я людини. Вона може мати як позитивні, так і негативні впливи. З одного боку, праця є джерелом задоволення, самореалізації та благополуччя. Так, розумова праця сприяє активізації мозку, що може покращити когнітивні функції та здатність до концентрації. Виконання розумових завдань може сприяти розвитку креативності, аналітичного мислення та здатності до розв'язання проблеми. Це забезпечує розвиток особистості, підвищення самооцінки та відчуття власної цінності. З іншого боку, праця може бути джерелом стресу, перевтоми та депресії. Зокрема, великий обсяг розумової праці або постійний тиск на досягнення результатів може викликати стрес та психічне напруження.