УДК 616.127-005.8-036.11-02:616.988:578.834]-06:(616.379-008.65+616-056.52)]-036-037)

У статті висвітлено клінічний випадок гострого інфаркту міокарда в пацієнта з ожирінням після перенесеного COVID-19 для поліпшення діагностики серцево-судинних ускладнень та вибору оптимального способу профілактики і лікування.
Ключові слова: СOVID-19, гострий інфаркт міокарда, цукровий діабет 2-го типу, ожиріння, серцево-судинні ускладнення.

Abstract. The article highlights a clinical case of an acute myocardial infarction in the patient with obesity after suffering from COVID-19 to improve the diagnosis of cardiovascular complications and choose the optimal method of prevention and treatment.
Keywords: COVID-19, acute myocardial infarction, type 2 diabetes, obesity, cardiovascular complications.

Через високу частоту негативних ефектів, економічні витрати, у терапії гіпертонічної хвороби (ГХ) доцільне поєднання медикаментів іемедикаментозних методів, зокрема, магнітотерапії (МТ), що корегує розлади мікроциркуляції, без побічних дій препаратів.

Мета роботи. Вивчити показники імунограми у хворих на ГХ ІІ-ІІІ стад. при лікуванні препаратом індапамід  і з додаванням МТ.

Матеріали та методи.Хворі 1 гр (25 хв.) приймали індапамід-ретард 1,5 мг, у 2 гр (32 хв.) додавали загальну гіпо-гіпер МТ. Вивчали показники імунітету (непрямим імунофлюоресцентним методом виявлення субпопуляцій лімфоцитів за допомогою моноклональних антитіл). Результати обстежень статистично обробляли.

Результати та обговорення. У 1-й групі після лікування у ІІ стад нормалізувалися абсолютна та відносна кількість CD4+(0,61±0,07 Г/л, 28,00±3,54%), CD19+(0,57±0,20 Г/л, 29,00±7,07%), у ІІІ: CD16+(0,37±0,12 Г/л, 18,33±2,08%), CD3+(1,03±0,35 Г/л, 51,33±10,60%, р<0,01. У обох стадіях нормалізувалися рівні IgА, імунорегуляторний індекс (ІРІ).

У 2-й групі в ІІІ стад нормалізувалися абсолютна і відносна кількості CD19+(0,55±0,27 Г/л, 29,67±5,69%), CD16+(0,44±0,18 Г/л, 26,33±6,43%) у ІІ: абсолютна кількість CD4+(0,48±0,21 Г/л), рівні циркулюючих імунних комплексів, ІРІ, IgА. Абсолютна кількість CD3+(0,91±0,42 Г/л, 0,82±0,50 Г/л), р<0,01, нормалізувалась у обох стадіях.

Висновки. Позитивна динаміка імунологічних показників у хворих на ГХ, в процесі МТ може використовуватися для оцінки результатів лікування і встановлення прогностично сприятливих критеріїв одужання хворого.

Мета роботи – визначити кореляційні зв’язки та провести мультифакторний регресійний аналіз чинників ризику виникнення ранніх серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацію сегмента ST (STEMI).

Матеріал і методи. Пацієнтів (n=158) зі STEMI було розподілено на 3 групи в залежності від індексу маси тіла (ІМТ): І групу становили 52 пацієнти з нормальною масою тіла (середній вік – 60,83±11,94 р.); ІІ групу – 51 пацієнт із надмірною масою тіла (НМТ) (середній вік – 62,04±8,55 р.); ІІІ групу – 55 пацієнтів з ожирінням І-ІІІ ступеня (середній вік 60,96±11,31 р.) (р>0,05).

Результати. Встановлено, що у пацієнтів зі STEMI виникнення 2-х і більше серцево-судинних ускладнень у ранньому післяінфарктному періоді прямо корелює з віком (r=0,17; p=0,026), ІМТ (r=0,26; p=0,001), наявністю абдомінального ожиріння (r=0,30; p=0,001), супутнім цукрового діабету (ЦД) 2 типу (r=0,19; p=0,014), підвищеними рівнями глюкози (r=0,24; p=0,002), HbA1с (r=0,50; p=0,012) та С-реактивний потеїн (r=0,43; p=0,003), а також пізньою госпіталізацією (r=0,21; p=0,009). Навпаки, зворотний кореляційний зв'язок виявлено між виникненням 2-х і більше ускладнень та швидкість клубочкової фільтрації (r= -0,20; p=0,010).

При аналізі кореляційних зв’язків у пацієнтів зі STEMI та ожирінням (ІІІ група) ми встановили, що виникнення 2-х і більше серцево-судинних ускладнень прямо корелює з підвищеним рівнем HbA1с (r=0,74; p=0,009), курінням (r=0,39; p=0,004), його тривалістю (r=0,19; p=0,014) та кількістю викурених сигарет на добу (r=0,24; p=0,002), а також з пізньою госпіталізацією (r=0,27; p=0,048). Навпаки, зворотний кореляційний зв'язок встановлено між виникненням 2-х і більше ускладнень та рівнем холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) (r= -0,26; p=0,05).

У результаті проведеного мультифакторного регресійного аналізу між незалежними (чинниками ризику) та залежними (наявністю ускладнень) предикторами у 158 пацієнтів зі STEMI було встановлено доведений сильний вплив чинників ризику на наявність ускладнень у цих пацієнтів: коефіцієнт множинної кореляції R=+0,58, при р=0,006 (за Фішером F=3,85) та стандартній похибці оцінки (SEE – standard error of estimate) 0,960.

Для формування моделі прогнозування кількості ускладнень у пацієнтів зі STEMI та ожирінням залежно від чинників ризику було виведено β-коефіцієнти, які наведено в таблиці.

Таблиця. Результати розрахунків логістичної регресії щодо прогнозування кількості ускладнень у пацієнтів ІІІ групи

Значимими в цій моделі є вік пацієнтів (р=0,012) та куріння (р=0,003), які мають прямий вплив на кількість ускладнень. Для підтвердження правильності побудованої моделі обраховували критерій автокореляції Дурбіна-Уотсона, який становив 2,29. Це значення не виходить за межі норми і підтверджує достовірність сформованої моделі.

Таким чином, лінійне рівняння логістичної регресії щодо прогнозованої кількості ускладнень у пацієнтів зі STEMI та ожирінням буде мати такий вигляд:

Кількість ускладнень = 0,037ˣА1 + 0,051ˣА2 + 1,020ˣА3 + 0,271ˣА4 – 0,115ˣА5 + 0,074 ˣА6 – 1,986

За підрахунками середня кількість прогнозованого виникнення ускладнень на 1 людину складає 1,16±0,82 (мінімальне значення 0,32, максимальне 2,93), що є дуже близьким до фактичного середнього значення 0,72±1,08.

Висновки. Для прогнозування ризику виникнення ускладнень у пацієнтів зі STEMI в ранньому післяінфарктному періоді, залежно від чинників ризику, доцільно при поступленні хворого у стаціонар використовувати прогностичну модель, що дозволить скоригувати лікування та попередити виникнення ускладнень або полегшити їх перебіг.

Ключові слова: гострий інфаркт міокарда, надмірна маса тіла, ожиріння, куріння, ішемічна хвороба серця, фактори ризику.

УДК: 616.127-005.8-036.11:547.964.4]-07 

З метою діагностики та прогнозування перебігу серцево-судинних захворювань, окрім визначення серцевих тропонінів, у кардіологічній практиці все частіше використовують нові біомаркери ураження міокарда, які виявляють наявність ішемії, активність запалення, міокардіальне розтягнення та ремоделювання інтерстицію [1-3].
Зміна серцево-судинного гомеостазу в пацієнтів із гострим інфарктом міокарда відображає запальну реакцію, що виникає в умовах гемодинамічного стресу; це основа раннього та віддаленого постінфарктного ремоделювання лівого шлуночка. У цій статті описано роль біомаркерів NT-proBNP та ST2 в стратифікації ризику серцево-судинних ускладнень у післяінфарктному періоді.
Ключові слова: гострий інфаркт міокарда, біомаркери, ST2, NT-proBNP, серцево-судинні захворювання, серцева недостатність.