УДК: 616-007.17:616.233:616.24]-053.2 

У статті обговорюються дискусійні проблеми бронхолегеневої дисплазії. Розглядаються питання оптимального визначення захворювання, віддалених наслідків, діагностики, лікування і профілактики, що викликає багато неоднозначних питань серед різних спеціалістів — неонатологів, реаніматологів, пульмонологів, педіатрів і сімейних лікарів. Проаналізовано характер морфологічних змін в бронхолегеневоій системі дітей, котрі знаходились у неонатальному та грудному віці на штучній вентиляції легень на прикладі 50 протоколів автопсій. Більшість дітей народилися недоношеними (94 %) та отримували різну тривалість штучної вентиляції легень: І група (30 випадків) 1 — 72 год, ІІ група (4 випадки) — 72-120 год, ІІІ група (2 випадки) — 120-150 год, ІV група (14 випадків) — понад 150 год. Морфологічне дослідження некроптатів легень дітей, які протягом періоду новонародженості та грудного віку потребували респіраторної підтримки дозволяє нам стверджувати, що із збільшенням тривалості респіраторної терапії поглиблюються патологічні зміни в бронхолегеневій системі. Подано зображення структурних змін в легенях, які призводили до порушення дихання за рестриктивним або обструктивним типом. Проведений огляд літературних даних та систематизовано алгоритми катамнестичного спостереження дітей з бронхолегеневою дисплазією на амбулаторному рівні із врахуванням короткострокових та віддалених наслідків.
Ключові слова: бронхолегенева дисплазія, віддалені наслідки, штучна вентиляція легень, катамнестичне спостереження, діти

It is observed a correlation between the administration of artificial ventilation in the neonatal period and the subsequent formation of bronchopulmonary pathology.
Aim: To study the frequency and the features of the course of broncho-pulmonary pathology in young children who were on artificial ventilation of the lungs in the neonatal period.
Materials and methods: The directions of the selection of medical histories were conducted, which was carried out by artificial ventilation of the lungs for pulmonary causes. The article presents the literature data and own experience of authors, which proves that there is a correlation between the conducted artificial ventilation of the lungs in the neonatal period and the subsequent formation of bronchopulmonary pathology.
Results: The results of a retrospective analysis of 475 children who received respiratory therapy are shown. It is a positive correlation is observed between the duration of artificial ventilation and the incidence of bronchitis (p <0.005) and pneumonia (p <0.005). There is a close correlation between the early introduction of artificial feeding and the development of allergies. We found a positive correlation between the presence of allergic pathology and hereditary predisposition to the development of atopy, gestational age and the development of bronchopulmonary dysplasia.
Conclusions: In 27% of children who stayed on artificial ventilation during the neonatal period, there was a recurrent broncho-obstructive syndrome in early childhood. Premature children who have undergone acute pulmonary disorder and hereditary hereditary burdens should be considered as a highrisk group for developing bronchial asthma. Repeated episodes of broncho-obstructive syndrome in young children, who during the neonatal period were on artificial ventilation of the lungs, were most often due to bronchial asthma, which was characterized by a severe course