У практичній діяльності лікарів часто трапляються складні пацієнти, які потребують «мозгового штурму» за участю багатьох лікарів різних спеціальностей. У таких випадках ми говоримо про потребу консиліуму – наради кількох лікарів однієї чи різних спеціальностей (лат. consilium – згода, порозуміння, обговорення). На жаль, в останні роки ми все частіше забуваємо про консилярне обговорення, ігноруємо потребу «думати разом». Консиліуми часто необхідні для оцінки стану здоров'я обстежуваного, діагнозу хвороби, визначення медичного прогнозу, тактики подальшого
обстеження та лікування, доцільності скерування у спеціалізоване відділення чи інший, профільний, лікувальний заклад. Спільне обговорення серйозних медичних проблем не лише скорочує шлях до правильного діагнозу, але й оптимізує лікувальну тактику.

Хронічна ідіопатична кропив’янка (ХІК) клінічно проявляється почервонінням і свербежем шкіри, в деяких випадках з набряками і триває не менше 6 місяців. Дане захворювання не несе загрози для життя пацієнта, однак значно знижує якість життя. Тому виявлення провокаційного фактору та його усунення або призначення відповідного лікування є дуже важливим для пацієнтів з ХІК. У більшої частини пацієнтів із хронічною кропив’янкою ми не можемо визначити провокаційний фактор, а отже не можемо досягнути ремісію. Використання високих доз антигістамінних препаратів другого покоління, їх комбінації, використання симптоматичної терапії та імуносупресорів у частини пацієнтів не дає досягти контролю над хворобою. Упродовж останніх років з’являється все більше інформації про автоімунну природу хронічної кропив’янки. На жаль, лабораторна діагностика з визначенням специфічних антитіл та імуноглобулінів, тест активації базофілів тощо сьогодні не є доступним для наших пацієнтів. Однак нині ми маємо можливість проводити шкірний тест з автосироваткою, який рекомендований європейськими й американськими асоціаціями алергологів для діагностики пацієнтів з автоімунною кропив’янкою.  

Алергічний риніт (АР) – це поширене захворювання, яке становить значний тягар для суспільства, оскільки може призвести до зниження якості життя пацієнтів, а також до розвитку ускладнень. У багатьох випадках АР не сприймається як серйозна хвороба, хоча насправді він суттєво впливає на здоров'я пацієнтів. Діти і дорослі, які страждають на це захворювання, часто мають проблеми зі сном, підвищену стомлюваність, дратівливість, а також труднощі з концентрацією уваги. Це може сприяти зниженню академічної успішності та пропускам навчання школярів і студентів.

Протягом останніх років завдяки успіхам сучасної неонатології все більше немовлят, народжених у терміні гестації менше 32 тижнів, виживають. За таких умов дитячий організм, який повинен був би ще розвиватися в утробі матері, змушений виживати в змінених умовах зовнішнього середовища. Така ситуація не може не позначитися на функціонуванні різних органів і систем. Передчасне народження нерідко залишає свій слід на все життя. Зокрема це стосується респіраторної патології. Незрілі легені, які мали б ще внутрішньоутробно рости і розвиватися, змушені вже функціонувати в складних для них умовах. Усе це сприяє розвитку хронічних респіраторних захворювань перинатального віку, серед яких чи не найважчою є бронхолегенева дисплазія (БЛД) – хронічне захворювання легень, зумовлене порушенням їх розвитку і травмою у передчасно народжених дітей.

Introduction. Community-acquired pneumonia (CAP) is a disease associated with a high risk of complications and mortality, which depends on various risk factors. Smoking is one such factor that contributes to an unfavorable prognosis
in various conditions.
Objectives. This study aimed to assess the impact of smoking status on the course of CAP and to explore the relationship between smoking, pneumonia severity, and lipid metabolism. A total of 255 patients with CAP were included and divided into two groups: those with moderately severe pneumonia (119 patients) and those with severe pneumonia (136 patients). Among the examined patients, men predominated, and the vast majority were young. The most common complications included pleurisy, myocarditis, and renal dysfunction.
Results. The incidence of complications and severe clinical course of CAP was similar in smokers and non-smokers. However, decreased body mass index (BMI) was slightly more common in smokers. Notably, low body mass was twice as frequent among smokers with severe pneumonia compared to non-smokers with severe disease. Systolic and diastolic blood pressure values were significantly lower in smokers. The number of peripheral blood leukocytes was significantly higher in smokers. C-reactive protein (CRP) levels were elevated in both groups. While the average fibrinogen levels did not differ significantly between groups, hyperfibrinogenemia (>10 g/L) was more common in smokers with severe pneumonia. Cholesterol levels were significantly lower in smokers, especially in those with severe CAP.
Conclusions. The observed association between smoking and reduced cholesterol levels highlights a potential impact of smoking on lipid metabolism. Smoking cessation may improve lipid profiles and reduce the risk of severe complications in pneumonia and other diseases.
Keywords: community-acquired pneumonia, smoking, lipids, lipid metabolism, complications.