Мета. Провести аналіз можливостей мобільного застосунку SnoreLab для діагностики хропіння, оцінки серцево-судинного ризику та моніторингу ефективності реабілітаційних заходів. Хропіння є поширеним симптомом порушення дихання під час сну та важливим фактором ризику розвитку серцево-судинних, метаболічних і психоемоційних розладів. Сучасні цифрові технології, зокрема мобільні застосунки, відкривають нові можливості для скринінгу, моніторингу та оцінки ефективності лікувально- реабілітаційних заходів у пацієнтів із хропінням і синдромом обструктивного апное сну.  

Матеріали та методи. Представлено клінічний випадок пацієнта М., 1987 року народження, зі скаргами на інтенсивне хропіння, епізоди апное уві сні, денну сонливість та підвищення артеріального тиску. Комплексне обстеження включало збір анамнезу, ендоскопічний огляд ЛОР-органів, оцінку антропометричних показників, моніторинг хропіння за допомогою мобільного застосунку SnoreLab, 3D- комп’ютерну томографію навколоносових пазух і полісомнографію. Ефективність лікування оцінювали за динамікою показників SnoreLab і клінічних параметрів після проведення комплексу лікувально- реабілітаційних заходів.

Результати. У пацієнта виявлено ожиріння III ступеня (маса тіла – 135 кг, ІМТ – 41,7 кг/м²), артеріальну гіпертензію та синдром обструктивного апное сну важкого ступеня за результатами полісомнографії (індекс апное-гіпопное – 87,5/год). За даними мобільного застосунку SnoreLab, показник Snore Score до лікування становив 107 балів, що відповідало вираженому хропінню та високому ризику порушень дихання під час сну. Частка часу хропіння становила 63% від загального часу сну, з переважанням гучного та дуже інтенсивного хропіння. Під час ендоскопічного обстеження та 3D-комп’ютерної томографії верхніх дихальних шляхів виявлено девіацію носової перегородки, кістковий шип і гіпертрофічні зміни слизової оболонки, які могли сприяти розвитку обструкції дихальних шляхів. Після проведення комплексу лікувально-реабілітаційних заходів спостерігалася позитивна клінічна динаміка. Показник Snore Score знизився зі 107 до 56 балів (на 47,7%), а частка часу хропіння зменшилася з 63% до 37% загального часу сну. Частка часу без хропіння збільшилася з 37,6% до 62,8%, тоді як частка дуже інтенсивного хропіння зменшилася з 24,3% до 10,8%. Одночасно відзначалося зниження маси тіла на 5 кг, нормалізація артеріального тиску до 127/84 мм рт.ст. ст., покращення якості сну, зменшення денної сонливості та підвищення рівня повсякденної активності. Отримані результати свідчать про ефективність використання мобільного застосунку для динамічного моніторингу стану пацієнта та оцінки результатів проведеної реабілітації.

Висновки. Мобільний застосунок SnoreLab є ефективним інструментом для об’єктивної оцінки хропіння та моніторингу ефективності лікування і реабілітації. Комплексна діагностика пацієнтів із хропінням повинна включати клінічне обстеження, сучасні методи візуалізації та полісомнографію. Своєчасне виявлення та корекція порушень дихання під час сну сприяють покращенню показників серцево- судинної системи, зниженню кардіометаболічного ризику та підвищенню якості життя пацієнтів.

Ключові слова: хропіння, серцево-судинний ризик, мобільний додаток SnoreLab, комп'ютерна 3D- діагностика, синдром обструктивного апное сну, полісомнографія.  

Розглянуто проблему обструктивного апное сну. Вказана патологія охоплює значну частину населення. Нічна гіпоксія, яка обумовлена апное та гіпопное, призводить до значної сонливості вдень, зниження працездатності, якості життя. Зростає ризик серцево-судинної патології, порушень метаболічних процесів, підвищується вірогідність потрапляння у дорожньо-транспортні пригоди. Не зважаючи на значні ризики патологія часто залишається не діагностована і такі пацієнти звертаються до лікарів частіше через скарги оточуючих на гучне хропіння.

Оскільки етіологічних факторів що призводять до розвитку апное та гіпопное є багато, необхідно проводити детальне обстеження верхніх дихальних шляхів у таких пацієнтів. До одного з таких факторів відноситься хронічний риносинусит, який у свою чергу може спричинятись алергічним запаленням у носовій порожнині, одонтогенними причинами. Сприятливим фактором виникнення є також порушення архітектоніки носової порожнини. Серед сучасних методів що допомагають у діагностиці хронічних риносинуситів є конусно-променева комп’ютерна томографія, яка дозволяє у трьохвимірній площині вивчити стан носової порожнини, приносових пазух, носоглотки та верхнього ряду зубів як на початку лікування так і в динаміці.

У дослідженні було детально обстежено потовщення стінок носової порожнини, носоглотки, при одонтогенному процесі потовщення нижньої стінки гайморових пазух. Серед пацієнтів із виявленим алергічним запаленням в носі потовщення слизової переважно стосувалося носової порожнини по фенотипу алергічної хвороби центральних відділів. Потовщення у носоглотці у цих пацієнтів сягало більших величин ніж у носовій порожнині. У двох випадках із позитивними алерготестами спостерігалося тотальне потовщення слизової як в носовій порожнині так і в приносових пазухах. У пацієнтів з одонтогенним процесом були виявлені наступні зміни: каріозні зміни зубів, периапікальні кисти та зміни по типу гранулематозного періодонтиту, екструзії пломбувального матеріалу, залишки кореня зуба у пазусі. Потовщення мембрани Шнайдера спостерігалось у проекції проблемної ділянки і сягало різних величин. Серед пацієнтів із порушенням архітектоніки носа спостерігались різні девіації носової переділки, у трьох випадках спостерігались кісткові розростання по типу шипа носової переділки. У частини пацієнтів спостерігалось поєднання різних чинників.

Дослідження показало високу цінність конусно-променевої комп’ютерної томографії у пацієнтів з обструктивним апное сну, що дозволяло візуалізувати зміни які складно виявити іншими методами обстеження. Ретельний аналіз отриманих результатів дозволяє скласти план лікування із залученням спеціалістів різного профілю для зменшення симптомів обструкції та покращення якості життя пацієнтів.

Анотація

Вступ. Порушення нюху спостерігається під час інфекційних і неінфекційних захворювань, проте воно породило нову хвилю уваги як один із перших і часто єдиних симптомів хвороби COVID-19 на початку пандемії.

Мета. Оцінити поширеність, ступінь, тривалість нюхових і смакових розладів у пацієнтів із перенесеною інфекцією СOVID-19, їхній взаємозв’язок із важкістю перебігу хвороби, вплив на якість життя.

Методи дослідження. Опитано 699 пацієнтів із перенесеною інфекцією СOVID-19 шляхом дистанційного анкетування. Розроблено анкету, яка складалася з 35 основних запитань за темою дослідження у трьох розділах. Форми відповідей були закритими, напівзакритими або відкритими. Два запитання щодо скринінгу розладів настрою взято зі скринінгового опитувальника депресивних розладів Patient Health Questionnaire (PHQ-2). Пацієнтам пропонували оцінити свій нюх і смак за 10-бальною візуальною аналоговою шкалою (ВАШ).

Результати. У більшості випадків порушення нюху та смаку виникало одразу після появи інших симптомів із піком на 3-5-му дні хвороби і не покращувалося після клінічного видужання. Такі пацієнти відчували різного ступеня гіпо-, пар- і какосмію, а згодом навіть змінювали свої харчові та
поведінкові звички (зменшення чи відмова від куріння).

Висновки. Відновлення нюху та смаку мали виразний прямий кореляційний зв’язок. Більше половини пацієнтів потребували глибшої оцінки психічного здоров’я, втім це пов’язано не лише з хемосенсорною дисфункцією, а, ймовірно, має мультифакторне походження.

ABSTRACT
The aim: The aim of our study was to determine effect of whole body vibration on the bone tissue remodeling, determine the correlation between bone mineral density, markers of bone metabolism and level of vibration stimulus. 
Materials and methods: Four experimental groups Wistar rats were exposed to vertical whole body vibration during 28 days. Blood intake and QCT-scanning of the lumbar spine was performed on the 28th and 56th day of study. 
Results: The largest loss of trabecular bone was observed in experimental groups III (0.51g) and IV (1.15g), which was decreasing to 12% (p<0.05) and 14% (p<0.05), respectively, in comparison with the control group. After 56th day of the experiment, bone loss dynamics was the following: in the 1st
 group ≤ 10% (p <0.05), in the 2nd ≤ 12% (p <0.05), in the 3rd ≤ 17 % (p <0.05), and 4th  ≤ 22% (p <0.05) compared with the control group. Changes in the level of hydroxyproline in the first experimental group were not statistically significant (p>0.05), in the second group – increased by 19.3% compared with the control rates, in the third – by 65.3%, and in the fourth – the level doubled (p<0.05). Increase of free hydroxyproline indicates violations in the balance between destruction and compensatory acceleration of collagen biosynthesis, which gradually decreases up to the 56th  day. It has been determined that with the increase in vibration frequency, elevation of osteocalcin level in rats’ blood is observed. 
Conclusions: Acceleration 0.51g increases the rate of bone metabolism, causes collagen metabolism disorders, loss of bone mineral mass, which further leads to osteoporosis. 
  KEY WORDS: bone, whole body vibration, mineral density, bone remodelling

Актуальність. Порушення нюху спостерігається при інфекційних і неінфекційних захворюваннях, проте викликало нову хвилю уваги як один з перших і часто єдиних симптомів SARS-CoV-2 (COVID-19). Проте з новими хвилями захворюванням і природньою мутацією збудника відбулася і зміна симптомів захворювання, утруднюючи затверджені раніше підходи до діагностики і лікування.

Мета. Ретроспективна оцінка тенденційних змін симптоматики порушень нюху і смаку у пацієнтів із перенесеною інфекцією СOVID-19 за 2021-22 рр у порівнянні з нашим попереднім дослідженням за 2020-21 рр.

Матеріали і методи. Розроблено на базі нашої установи опитувальник для пацієнтів після перенесеного COVID-19, який містить 35 основних питань за темою дослідження у 3-х розділах. Під час першого дослідження (березень 2020 - травень 2021 рр) опитано 699 пацієнтів з України із перенесеною інфекцією СOVID-19 шляхом дистанційного анкетування (перша група), під час другого дослідження (червень 2021 - листопад 2022 рр) опитано 389 пацієнтів (друга група).

Результати та їх обговорення. В обох групах переважали жінки (73% і 74% відповідно) і пацієнти з легким перебігом хвороби (58% і 65% відповідно). Діагностику захворювання проводили через наявність симптомів хвороби (72% і 80% відповідно), а лікування абсолютна більшість отримували амбулаторно (94% і 96% відповідно) без кисневої терапії (95% і 97% відповідно). Порушення нюху у пацієнтів виникало переважно після початку інших симптомів (у 81% і 78% відповідно), проте в першій групі найчастіше на 3-5 дні хвороби, в другій – на 1-3 дні (p<0,05). В більшості випадків (58% і 65%) ознаки ураження нюху виникали раптово. Не повністю після хвороби нюх відновився у 39% і 31% пацієнтів відповідно. Відмічено достовірне швидше відновлення нюху у пацієнтів другої групи у порівнянні з першою групою (p<0,05). Встановлено збільшення кількості пацієнтів, які скаржилися на зміну нюхових уподобань (18% проти 21% у групах відповідно). Менший вплив нова хвиля захворювання мала на смак. Зокрема, достовірно зменшилася кількість пацієнтів, що повідомляли про зниження (37% проти 24%, p<0,05) і втрату – (41% проти 30%, p<0,05) смаку, проте число пацієнтів, у яких смак не відновився, утримується на попередньому рівні (17%).  Між відновленням нюху і смаку спостерігався виразний прямий кореляційний зв’язок (r=0.99).

Висновки. З новим витком захворюваності на COVID-19 хемосенсорна дисфункція у пацієнтів стала проявлятися і регресувати швидше, що не дає можливості гіпотетично розрізняти штами лише за цією ознакою і потребує подальших досліджень.