УДК 616.3:615.246.2:546.28

Харчові захворювання залишаються суттєвою проблемою громадського здоров’я у світі, зумовлюючи значні рівні захворюваності та смертності, особливо серед дітей раннього віку, осіб похилого віку і пацієнтів із порушеннями імунної відповіді. Патогенетичну основу цих станів становить поєднання інфекційного ураження та інтоксикації, пов’язаної з дією мікроорганізмів та їхніх токсинів. У комплексній терапії важливе місце поряд із регідратацією та етіотропним лікуванням посідає ентеросорбція - метод інтраінтестинальної детоксикації, спрямований на зв’язування й елімінацію токсичних речовин, патогенів та їхніх метаболітів із просвіту шлунково-кишкового тракту.

Мета - проаналізувати сучасні наукові дані щодо застосування ентеросорбентів при харчових захворюваннях із вибором оптимального препарату.

Сучасні ентеросорбенти характеризуються високою площею активної поверхні, значною сорбційною ємністю і широким спектром адсорбції. Особливий інтерес викликають препарати на основі високодисперсного діоксиду кремнію, які виявляють виражену здатність до зв’язування білкових молекул, бактеріальних клітин і токсинів, а також потенційні протимікробні й антидіарейні ефекти. Клінічні дослідження свідчать про доцільність застосування цих засобів при гострих кишкових інфекціях і функціональних розладах травного тракту, зокрема, у педіатричній практиці, що асоціюється зі скороченням тривалості симптомів і зменшенням вираженості інтоксикаційного синдрому.

Важливою характеристикою є сприятливий профіль безпечності: діоксид кремнію практично не абсорбується в шлунково-кишковому тракті та виводиться в незміненому вигляді. Подальші дослідження спрямовані на уточнення клінічних показань, оптимізацію дозування та оцінювання довгострокової ефективності ентеросорбції в різних групах пацієнтів.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Foodborne diseases remain a significant global public health concern, contributing substantially to morbidity and mortality, particularly among young children, older adults, and immunocompromised individuals. Their pathogenesis involves both infectious injury and toxin-mediated intestinal and systemic effects. In addition to rehydration and etiotropic therapy, enterosorption represents a pathogenetically justified approach aimed at intraluminal detoxification through binding and elimination of pathogens, toxins, and metabolic byproducts from the gastrointestinal tract.

Aim - to analyze current scientific evidence on the efficacy, safety, and mechanisms of action of enterosorbents in food-related diseases and to determine the most suitable therapeutic option.

Modern enterosorbents are characterized by a large active surface area, high sorption capacity, and broad adsorption spectrum. Preparations based on highly dispersed silicon dioxide have attracted particular attention due to their pronounced protein-binding properties, ability to adsorb microbial cells and toxins, and potential antimicrobial and antidiarrheal effects. Clinical studies suggest that their inclusion in комплексive therapy of acute intestinal infections and functional gastrointestinal disorders, including pediatric practice, may contribute to faster symptom resolution and reduction of intoxication severity.

An important advantage of silicon dioxide–based enterosorbents is their favorable safety profile, as they are minimally absorbed from the gastrointestinal tract and are excreted unchanged. Further research is warranted to clarify clinical indications, optimize dosing regimens, and evaluate long-term therapeutic outcomes in different patient populations.

The authors have no conflicts of interest to declare.

AД має складну етіологію, включаючи генетичні, імунологічні й екологічні фактори, які спричиняють аномалії шкірного бар’єра й імунні дисфункції (рис. 1), що вважаються вирішальними для патогенезу AД [3, 4]. Тривають дослідження щодо тісного зв’язку між генетичними мутаціями та виникненням AД. Основні фактори, що мають важливий вплив на патогенез аномалій шкірного бар’єра при AД, включають зниження рівнів філагрину (FLG), церамідів і протимікробних пептидів, підвищення серинової протеази (SP), зниження інгібіторів SP і невпорядковані щільні контакти [5]. Патогенез, пов’язаний з імунною дисфункцією при AД, включає підвищення рівня сироваткового імуноглобуліну E (IgE), сенсибілізацію до алергенів, переважання цитокінів Th2, збільшення Т-клітин, що експресують шкірний лімфоцит-асоційований антиген, підвищення експресії високоафінного рецептора до Fc-фрагменту IgE (FcεRI) в запальних дендритних клітинах епідермісу та клітинах Ланґерганса, а також експресії стромального лімфопоетину тимуса (TSLP) (рис. 1). Нещодавно як у шкірному бар’єрі, так і в імунологічному аспекті було виявлено генетичні мутації, пов’язані з AД. Що стосується шкірного бар’єра, то зазвичай є мутація в гені FLG. Існують також однонуклеотидні поліморфізми в інгібіторі SP SPINK5 і SP KLK7, мутації в білку щільного з’єднання клаудин-1 (CLDN1). Що стосується імунологічних реакцій, то існують мутації в рецепторі IgE FcεRb, генах, пов’язаних зі вродженим імунітетом, NOD1 і -2 та TLR2, -4 й -9, генах набутого імунітету IL-4, -5, -9, -10, -12, -13, -18, -31 і TSLP [5].

Актуальність. Проблема надання невідкладної допомоги дітям, які ковтають гострі сторонні пред-мети, залишається актуальною і знаходиться в площині вирішення таких питань: у які терміни надається така допомога, який пошуковий алгоритм визначення характеру стороннього тіла (СТ) і які методичні аспекти техніки проведення самої маніпуляції лікарем-ендоскопістом. Мета:удосконалення методики видалення фік-сованого гостро-колючого предмета зі стравоходу в дітей. Матеріали та методи. У статті описаний клініч-ний випадок ендоскопічного видалення розкритої шпильки довжиною 2 см гострим кінцем догори з вклиненням у першому фізіологічному звуженні стравоходу. Результати. Ендоскопічна операція видалення гостро-колючого стороннього тіла з вклиненням в стравоході проводилась в три етапи. Перший етап складався з послідовного та безпечного опускання розкритої шпильки в шлунок для її переорієнтації гострим кінцем донизу для уникнення пошкодження стінок кардії стравоходу та його гирла на виході. Другий етап полягав у розвертанні та переорі-єнтації голівки шпильки гострим кінцем донизу. Третій етап — безпечна й надійна фіксація СТ гострим кінцем донизу та його повільне виведення назовні. Висновки. Обстеження й лікування хворих дітей з підозрою на СТ верхніх відділів травного каналу повинно здійснюватися в екстреному порядку в умовах хірургічного відділення спеціалізованого багатопрофільного стаціонару. Оптимальною є централізація такої допомоги в одній установі області з відповідним забезпеченням її спеціалізованим обладнанням та інструментарієм. Будь-яке виявлене в просвіті верхніх відділів травного каналу СТ повинно бути видаленим, по змозі, за допомогою гнучкої ендоскопії. Для діагностики характеру СТ і вивчення причини фіксації його в просвіті необхідне поєднання рентгенологіч-ного й ендоскопічного методів дослідження. З метою мінімізації ризику перфорації стінки порожнистого органа ендоскопічне втручання в дітей слід обов’язково проводити під загальним знечуленням в умовах операційної. За-стосування гнучких ендоскопів відповідного типу з урахуванням вікових анатомо-фізіологічних особливостей мі-німізує травматизацію стінок стравоходу і зводить до мінімуму ризик перфорації стінки порожнистого органа

УДК 616.5-002:615.26]-085

Атопічний дерматит (АД) — це хронічний рецидивуючий екзематозний дерматоз, який уражає до 20 % дітей та 10 % дорослих. Патофізіологія передбачає взаємодію між дисфункціональним шкірним бар’єром та спотвореною вродженою й набутою імунною реакцією 2-го типу з невідповідною активацією клітин Th2 і вроджених лімфоїдних клітин 2-го типу. Порушення шкірного бар’єра при AД включає аномалії ороговілої оболонки, ліпідних ламелей, щільних з’єднань, мікробіому, що також може бути і на шкірі без уражень AД, таким чином, припускається, що дефекти епідермального бар’єра передують розвитку клінічних проявів AД і, зрештою, інших пов’язаних алергічних захворювань. Численні фактори, включно з імунною дисрегуляцією, дефектами диференціації термінального епітелію, як-от відсутність філагрину, дефіцитом антимікробних пептидів, зміненим складом міжклітинних ліпідів рогового шару та зміненим мікробіомом шкіри, спричиняють дефекти шкірного бар’єра. Пом’якшувальні засоби відіграють ключову роль у профілактиці, лікуванні й підтриманні ремісії АД. Крем Бепантен® Сенсідерм має спеціальну формулу без гормонів, яка полегшує симптоми АД легкого та помірного ступенів тяжкості шляхом відновлення пошкодженого шкірного бар’єра.

Atopic dermatitis (AD) is a chronic relapsing eczematous dermatosis that affects up to 20 % of children and 10 % of adults. Pathophysiology involves an interplay between a dysfunctional skin barrier and skewed type 2 innate and adaptive immune responses, with an inappropriate activation of Th2 cells and type 2 innate lymphoid cells. Impaired skin barrier in AD includes abnormalities in the cornified envelope, lipid lamellae, tight junctions and cutaneous microbiome, which are also present in non-lesional AD skin, thus suggesting that epidermal barrier defects precede the development of the clinical AD manifestations, and other related allergic diseases. Multiple factors, including immune dysregulation, defects in terminal epithelial differentiation such as lack of filaggrin, deficiency of antimicrobial peptides, altered composition of stratum corneum intercellular lipids, and altered skin microbiome, cause skin barrier defects. Emollients play a key role in the prevention, treatment and maintenance of AD remission. Bepanthen® Sensiderm cream has a special hormone-free formula that relieves the symptoms of mild to moderate AD by restoring the damaged skin barrier

Natonal vaccination calendars in different countries diffen in the number of infectioous dseases, aganst which the protection is publidy financed. Vaccination calendars in Ukraine and Poland are quite similar but there is a number of differences Unfortunately, the immunization coverage of children in Ukraine remains insuffcient for the formation of collective immunity