УДК: 61-579-663.1

Нозокоміальні інфекції (НКІ), або інфекції пов’язані з наданням медичної допомоги, – це інфекції, які виникають у пацієнтів під час надання медичної допомоги в стаціонарних або інших лікувально-профілактичних закладах. Згідно з офіційними даними щороку в Україні реєструють 5-7 тисяч випадків НКІ, але деякі експерти вважають, що справжня кількість випадків НКІ становить 900 тисяч на рік. Контроль НКІ в реанімаційних відділеннях – це  репрезентативний метод контролю стану НКІ в розвинених країнах. Тому центр профілактики та контролю за хворобами США рекомендує моніторинг НКІ в реанімаційних відділеннях як інструмент зменшення кількості НКІ.

 Мета роботи – дослідити видовий спектр збудників НКІ у двох комунальних клінічних лікувально-профілактичних установах міста.

У дослідження  залучили 105 клінічних матеріалів від 50-ти пацієнтів, які перебували на лікуванні в реанімаційних відділеннях двох клінічних лікарень міста Львова (Львівська обласна клінічна лікарня та Військово-медичний клінічний центр Західного регіону), протягом липня-грудня 2018 року. Було виділено 114 штамів патогенних мікроорганізмів. Діагноз НКІ поставили пацієнтам, які перебували в стаціонарі понад 48 годин після госпіталізації та не мали проявів інфекції на момент поступлення (інфекція сечового каналу (ІСК), інфекція дихальних шляхів (ІДШ), інфекція системи кровообігу (ІК) та інфекція після хірургічного втручання (ІХВ)). Діагноз встановлювали відповідно до клінічних протоколів і критеріїв НКІ Центру контролю та профілактики хвороби США. Збудників виділили й ідентифікували, використовуючи стандартні методи та хромогенні диференційно-діагностичні середовища CHROMID*S.aureusElite, CHROMID*VRE, CHROMID*MRSASMART, CHROMID*CARBASMART, CHROMID* ESBL, CHROMID*OXA-48, CHROMID*Candida (Biomerieux), також набори для біохімічної ідентифікації MIKRO-LA-TESTNEFERMtest24, ENTEROtest24, CANDIDAtest21, STAPHYtest24, STREPTOtest24 (ErbaLacema, Чеська Республіка). Чутливість патогенів до антибіотиків визначали методом Кірбі-Бауера. Мікробний спектр виділених збудників НКІ охоплював: Staphylococcus lentus (22%), Eschrichia coli (22%), Klebsiella pneumoniae subsp.ozaenae (9,8%), Pseudomonas aeruginosa (43,9%),  Klebsiella pneumoniae subsp.pneumonia (8,8%), Srreptococcus spp. (7,0%), Burkholderia pseudomallei (5,3%), Staphylococcus haemolyticus (3,5), Staphylococcus aureus (3,5%). There were several types of HAIs which are rarely founded, such as Staphylococcus lentus, Staphylococcus simulans, Staphylococcus lugdunensis, Aerococcus viridans, Pragia fontium, Aeromonasichthiosmia, Raoultella terrigena, Macrococcus caseolyticus. В еру антибіотиків НКІ залишаються неконтрольованими. Понад 90.0 % випадків НКІ в Україні не реєструються, але варто б було проаналізувати. Важливо пам’ятати це для розробки належної стратегії профілактики або контролю для зменшення частоти НКІ на рівні Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) або на рівні локального закладу охорони здоров’я.

УДК: 617-022:616-001.4

Одними  із найпоширеніших  ускладнень  пацієнтів  у після-операційному періоді залишається інфікування ран, що спричиняють ускладнення перебігу захворювання та  залишаються гострою проблемою охорони здоров’я.

Мета  дослідження  полягала  у встановленні  частоти  інфікування  ран  при відкритих та малоінвазивних оперативних втручаннях, встановленні видового спектру  та антибіотикочутливості  виділених  мікроорганізмів.  Частота інфікування ран після відкритого хірургічного втручання була на 25 % вища ніж після  лапароскопічного  втручання.  Тому, при  можливості  необхідно  надавати перевагу саме лапароскопічним операціям.Виділені  2 штами  K.  pneumoniae  та  3  штами  P.  aeruginosa,  відповідно до   критеріїв,  що визначають ІПНМД, були  саме  госпітальними  штамами, мали  резистентність  практично  до усіх  антибіотиків,  що рекомендовані  для тестування керівництвом EUCAST. Проте, до препарату «Колістин» чутливими виявилися усі виділені ізоляти. Найбільшу активність виявили ізоляти S. aureus, S.epidermidis до амоксиклаву – 89 % штамів.Для запобігання розвитку  інфекцій,  пов’язаних  з наданням  медичної  допомоги необхідно суворо дотримуватись правил дезінфекції хірургічних відділень та проводити щомісячний мікробіологічний моніторинг за станом мікробіоти у відділенні.

УДК 616.9:616.981[616.921.8:616.931:616.981.58:616.348]

 Представлено сучасні погляди на «класичні» інфекційні хвороби на прикладі дифтерії, кашлюка, бешихи та псевдомембранозного коліту, спричиненого Clostridium difficile. Розглядаються таксономічні аспекти та роль молекулярно-генетичних методів у дослідженні факторів патогенності бактерій. Проаналізовано дані останніх років, на підставі яких до збудників інфекційних хвороб людини включають нові види бактерій. Так, розглядається розширення кола збудників кашлюкоподібних захворювань, зокрема значення Bordetella holmensii в розвитку хвороби. Останніми роками переглядається структура виду Corynebacterium diphtheriae, сформувалась думка про «комплекс видів збудників дифтерії». Проілюстровано приклади протилежної ситуації, коли застосування молекулярних методів дало змогу звузити коло імовірних збудників для інфекцій із схожими клінічними картинами. Відповідно до результатів досліджень останніх років, роль інших видів, крім Streptococcus pyogenes, у виникненні бешихи видається дискусійною. Для псевдомембранозного коліту основним етіологічним агентом визначено Clostridium difficile.

SUMMARY. Modern views on «classical» infectious diseases using the examples of whooping cough, diphtheria, erysipelas and pseudomembranous colitis are presented. The role of molecular genetic methods in the study of bacterial pathogenicity factors, as well as for the taxonomy of infectious disease agents, is considered. The data of recent years, on the basis of which new species of bacteria are included among the causative agents of human infectious diseases, have been analyzed. In particular, the expansion of the range of causative agents of pertussis-like diseases, such as Bordetella holmensii, is being considered. In recent years, the structure of the species Corynebacterium diphtheriae has been revised, and the opinion about the «diphtheriae species complex» has been formed. Examples of the opposite situation are illustrated, when the use of molecular methods made it possible to narrow  down the circle of possible pathogens for infections with similar clinical pictures. According to the results of research inrecent years, role of pathogens other than Streptococcus pyogenes as causative agents of erysipelas is to discussible. Clostridium difficile is identified as the main etiological agent for pseudomembranous colitis.

Вступ. Різке зростання кількости пацієнтів із мінно-вибуховими травмами через війну робить актуальною проблему колонізації ран військовослужбовців резистентними штамами Pseudomonas aeruginosa і Klebsiella pneumoniae та модифікації їхнього видового спектра на третьому етапі евакуації. Мета. З’ясувати частоту інфікування клебсієлами та псевдомонадами мінно-вибухових ран на третьому етапі евакуації, визначити спектр їхньої резистентности, чутливість до протимікробних лікарських засобів, подати загальні правила військово-медичної допомоги.

Матеріяли й методи. Мікробіологічні дослідження проводили відповідно до чинних нормативно-методичних матеріялів і методичних рекомендацій. Антимікробну чутливість досліджували згідно з рекомендаціями European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing (EUCAST), 2023. Щодо випадків інфікування під час надання медичної допомоги (ІПНМД) серед поранених військовослужбовців керувалися оновленим наказом Міністерства охорони здоров’я України №1447 «Про затвердження Зміни до Критеріїв, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації» від 15.07.2021 р.

Результати. Обстежено 38 осіб, у 17 виділено K. pneumoniae і P. аeruginosa, що становить 44,7 %. Інфекційні ускладнення ран віднесено до ІПНМД. 33,3 і 22,2 % ізолятів K. pneumoniae продемонстрували чутливість до амікацину та іміпенему відповідно. Чутливість до піперацилін-тазобактаму виявлено у 41,2 % ізолятів P. aeruginosa, іміпенему – 23,5 %, цефтазидиму – 11,8 %; помірну чутливість до амікацину – 29,4 %, тикарцилін-клавуланату – 23,5 %. У клебсієл і псевдомонад зафіксовано абсолютну чутливість до колістину. Отже, 92,3 % ізолятів псевдомонад і 90,7 % клебсієл виявилися мультирезистентними штамами. Своєчасне, ретельне первинне хірургічне оброблення ран, коректне протимікробне лікування знижують ризик їхнього інфікування.

 Висновки. У 44,7 % поранених виділено K. pneumoniae і P. аeruginosa на третьому етапі евакуації. Мультирезистентні штами K. pneumoniae і P. аeruginosa є шпитальними, частота їхнього висівання становить 90,7 і 92,3 % відповідно. Усі виділені ізоляти чутливі до колістину. Якісна підготовка хірургічної рани для подальших реабілітаційних етапів передбачає повну елімінацію з неї мікроорганізмів.

Ключові слова: K. рneumoniae, P. aeruginosa, множинна резистентність, мінно-вибухова травма