УДК:616.12+616-056.5):[616.155.16:547.495.9]

Анотація. За умов метаболічного синдрому значення відношення гемоглобіну до креатиніну (Hb/Кр) не вивчалось, і його кореляції залишаються невизначеними. Це зумовило доцільність та актуальність нашого дослідження.

Мета: визначити відношення гемоглобіну до креатиніну та його кореляцію у пацієнтів з надмірною масою тіла та неповним метаболічним синдромом.

Об’єкт і методи дослідження. З дотриманням засад Гельсінської декларації прав людини та отриманням інформованої згоди під контролем комісії з біоетики ДНТ «ЛНМУ» обстежено 197 пацієнтів (середній вік 50,2 року), які проходили лікування в медичному центрі «Едем» (Львів, Україна), не мали скарг та клінічних проявів хвороб внутрішніх органів у  стадії загострення, не  приймали постійно лікарські засоби та вважали себе практично здоровими. Проте у них виявлено надмірну масу тіла та помірні порушення ліпідного метаболізму. Результати опрацьовано методами математичної статистики, дані подані як M±m; кореляції визначені за Пірсоном — Спірменом, рівень істотності р<0,05.
Результати. Серед 197 обстежених середнє значення відношення гемоглобіну до креатиніну становило 2,0. У пацієнтів зі значенням <2 відзначали гірший стан пуринового та ліпідного метаболізму, більш виражені запалення та ендогенну інтоксикацію, схильність до тромбогенезу. Подальше зниження вже низького відношення Hb/Кр супроводжувалося ендогенною інтоксикацією із підвищенням рівня сечовини в крові, порушенням толерантності до глюкози та гіперглікемією з активацією системного запалення.

Висновок. У пацієнтів з неповним метаболічним синдромом значення відношення гемоглобіну до  креатиніну менше 2,0 супроводжувалося вищим рівнем сечовини в крові, порушенням толерантності
до глюкози та гіперглікемією з активацією запалення.
Ключові слова: відношення гемоглобіну до креатиніну, метаболічний синдром, запалення, ендогенна інтоксикація, гіперглікемія

Хронічна ідіопатична кропив’янка (ХІК) клінічно проявляється почервонінням і свербежем шкіри, в деяких випадках з набряками і триває не менше 6 місяців. Дане захворювання не несе загрози для життя пацієнта, однак значно знижує якість життя. Тому виявлення провокаційного фактору та його усунення або призначення відповідного лікування є дуже важливим для пацієнтів з ХІК. У більшої частини пацієнтів із хронічною кропив’янкою ми не можемо визначити провокаційний фактор, а отже не можемо досягнути ремісію. Використання високих доз антигістамінних препаратів другого покоління, їх комбінації, використання симптоматичної терапії та імуносупресорів у частини пацієнтів не дає досягти контролю над хворобою. Упродовж останніх років з’являється все більше інформації про автоімунну природу хронічної кропив’янки. На жаль, лабораторна діагностика з визначенням специфічних антитіл та імуноглобулінів, тест активації базофілів тощо сьогодні не є доступним для наших пацієнтів. Однак нині ми маємо можливість проводити шкірний тест з автосироваткою, який рекомендований європейськими й американськими асоціаціями алергологів для діагностики пацієнтів з автоімунною кропив’янкою.  

Introduction. Community-acquired pneumonia (CAP) is a disease associated with a high risk of complications and mortality, which depends on various risk factors. Smoking is one such factor that contributes to an unfavorable prognosis
in various conditions.
Objectives. This study aimed to assess the impact of smoking status on the course of CAP and to explore the relationship between smoking, pneumonia severity, and lipid metabolism. A total of 255 patients with CAP were included and divided into two groups: those with moderately severe pneumonia (119 patients) and those with severe pneumonia (136 patients). Among the examined patients, men predominated, and the vast majority were young. The most common complications included pleurisy, myocarditis, and renal dysfunction.
Results. The incidence of complications and severe clinical course of CAP was similar in smokers and non-smokers. However, decreased body mass index (BMI) was slightly more common in smokers. Notably, low body mass was twice as frequent among smokers with severe pneumonia compared to non-smokers with severe disease. Systolic and diastolic blood pressure values were significantly lower in smokers. The number of peripheral blood leukocytes was significantly higher in smokers. C-reactive protein (CRP) levels were elevated in both groups. While the average fibrinogen levels did not differ significantly between groups, hyperfibrinogenemia (>10 g/L) was more common in smokers with severe pneumonia. Cholesterol levels were significantly lower in smokers, especially in those with severe CAP.
Conclusions. The observed association between smoking and reduced cholesterol levels highlights a potential impact of smoking on lipid metabolism. Smoking cessation may improve lipid profiles and reduce the risk of severe complications in pneumonia and other diseases.
Keywords: community-acquired pneumonia, smoking, lipids, lipid metabolism, complications.

UDC: 617.77-002:616-056.3]-06-07 

Abstract. Blepharitis is a very common disease in ophthalmology, dermatology, and allergist practice. It can be acute or chronic. Acute blepharitis is most often caused by viruses (Herpes simplex and Varicella zoster) and bacteria (Staphylococcus). Chronic blepharitis is a symptom of allergies, metabolic syndromes most often associated with liver disease, autoimmune diseases, fungal infections, and Demodex. The liver is a vital organ that supports immunity, metabolism, digestion, stores vitamins, and is responsible for detoxification. Therefore, liver dysfunction can also cause skin lesions around the eyes. Stress, through the activation of the pituitary-hypothalamic-adrenal system, promotes cell activation and the release of biologically active cytokines, which in turn
is a factor in skin damage. Clinically, blepharitis is manifested by redness, itching, and swelling of the eyelids, sometimes the formation of scales on the eyelids. As a rule, both eyes are affected and the disease has a recurrent course. In most cases, blepharitis does not pose a threat to the patient's life, but it reduces the quality of life and is dangerous for the development of such complications as conjunctival lesions and the formation of corneal marginal ulcers.
The article presents clinical cases of patients with chronic blepharitis who had similar symptoms but differed in etiology and treatment regimens.
Key words: blepharitis, contact dermatitis, toxic blepharitis.

Резюме. Хронічні обструктивні захворювання бронхолегеневої системи є одними з найбільш поширених у світі. Бронхіальна астма (БА) та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) значно обмежують пацієнтів, знижують їхню працездатність і потребують чималих фінансових витрат. Сьогодні ми маємо можливість допомогти таким пацієнтам, призначивши доступні та дієві ліки. Однак частина пацієнтів не може досягти контролю над хворобою. Частою причиною цього є погана прихильність до лікування.
Мета дослідження: визначення прихильності до лікування та її вплив на перебіг хвороби
Матеріали та методи. У дослідження було включено 52 пацієнти з бронхіальною астмою та хронічним обструктивним захворюванням легень. Важкість захворювання визначали за допомогою шкали оцінки важкості задишки (MRC), спірометричними показниками. Прихильність до лікування оцінювали за допомогою опитувальника, що включає 7 запитань.
Результати. Оцінку результатів тестувань проводили на першому візиті, через 3 та 6 місяців після початку лікування. Через 6 місяців середні показники опитувальника MRC покращилися в обох групах, однак у групі пацієнтів БА кількість пацієнтів, які оцінювали свою задишку як важку, була значно меншою (7 пацієнтів у групі ХОЗЛ та 2 пацієнти в групі БА). Прихильність до лікування незначно відрізнялася в обох групах (4,5±0,1 бала проти 4,2±0,3 бала, р<0,05). Основними факторами, що впливають на прихильність, є вартість препарату, тривалість використання та
можливі побічні дії.
Ключові слова: бронхіальна астма, хронічне обструктивне захворювання легень, прихильність до лікування.