614.21

З використанням методів системного підходу та системного аналізу проведено комплексне дослідження можливості оптимального  застосування телемедичних технологій в різних напрямках роботи закладів системи охорони здоров’я. Отримані результати засвідчують необхідність  подальшого детального вивчення можливостей різних цифрових та інформаційних технологій в медицині для оптимізації способів надання медичної допомоги населенню в сучасних реаліях.

Сьогодні населення України переживає значні труднощі в різних сферах життя, проте однією з найактуальніших проблем залишається забезпечення належного рівня здоров’я та збереження життя нації. Тому особливої уваги потребує зараз якість медичної допомоги не лише як пряма функція, але і як своєрідний критерій рівня діяльності системи охорони здоров’я та державної політики в цілому. Одним з інноваційних напрямків організації надання медичної допомоги населенню в ХХІ сторіччі є цифрові, а також інформаційні та телекомунікаційні технології, застосування яких дозволило створити єдиний медичний інформаційний простір, що об’єднує в собі практичну та теоретичну медицину, забезпечує планування нових наукових досліджень та цілеспрямовану підготовку фахівців різних галузей медицини, які в подальшому впроваджують знання та вміння в медичну практику.
Мета дослідження - вивчення напрямків використання телемедичних технологій у роботі медичних закладів та можливостей удосконалення надання медичної допомоги населенню шляхом їх застосування.
Методи дослідження. Використані методи системного підходу та системного аналізу дали змогу комплексно дослідити можливості оптимального використання телемедичних технологій та проаналізувати наявні проблеми і запропонувати шляхи їх вирішення.
Результати. Сучасні джерела фахової літератури розглядають телемедицину в різних ракурсах: як сукупність засобів і комплексів, які забезпечують користувачам доступ до сучасних медичних ресурсів, у тому числі міжнародних, реалізують потенціал сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій в охороні здоров'я; а також, як багаторівневу та багатокомпонентну систему, що включає як медичні організації з їх професійними, інформаційними та освітніми ресурсами, медичними діагностичними пристроями, базами даних і користувачами системи, так і технічні засоби доступу до телекомунікаційних мереж, канали зв'язку і мережові засоби, давачі та інші перетворювачі медичної інформації в цифрові електричні сигнали для подальшої передачі каналами зв'язку. Беручи до уваги багатопрофільність медицини та широкий спектр медичних послуг, особливого значення набуває уніфікація клінічних, анамнестичних, лабораторних, променевих тощо баз даних та можливість їх передачі і отримання з використанням устаткування різних виробників. Одним з уніфікованих та найширше застосовуваних сьогодні стандартів у галузі передачі медичних зображень є DICOM (Digital Imaging and Communications in Medicine) – міжнародний стандарт для обробки та передачі радіологічних та інших медичних зображень від медичних пристроїв до комп'ютера, який знайшов широке застосування в різних галузях медицини.

Травми щелеп з порушенням їх цілісності складають значну частину звернень у клініку щелепно лицевої хірургії [1, 2]. Крім того порожнинні дефекти коміркових ділянок щелепних кісток виникають після видалення зубів, в результаті бойової травми (кульової, осколкової) тощо. Кісткові дефекти щелеп різного об’єму та локалізації ведуть до різних функціональних розладів щелепи і жувального апарату в цілому, часто стають причиною розвитку естетичних порушень, потребують різних підходів до лікування та мають різну тривалість регенерації кісткової тканини [2-4].

Процеси репаративної регенерації дефектів кісткової тканини нижньої щелепи характеризуються певними особливостями, в залежності від ділянки травми, які слід приймати до уваги при виборі методів їх лікування.