Ендометріальні поліпи у жінок пізнього репродуктивного періоду: аналіз клінічного скринінгу дуплексним ультразвуковим дослідженням.

УДК. 618.145-006.5-036–073.43-053.84/.86 
Анотація.
Поліп ендометрія є доброякісним локалізованим утворенням слизової оболонки матки, що виникає в результаті нерегулярної проліферації залоз і строми навколо судинної ніжки. Захворювання частіше зустрічається у жінок старшого репродуктивного віку та має значну поширеність (0,5–34,9%), при цьому високий ризик атипових форм підвищує потенційну загрозу малігнізації. Незважаючи на численні дослідження, єдиної думки щодо етіопатогенезу поліпозної трансформації ендометрія немає, що ускладнює оптимізацію тактики діагностики та лікування. «Золотим стандартом» діагностики поліпів зали-шається гістероскопія з подальшою гістологічною верифікацією. Водночас, дуплексна ультрасонографія є ефективним скринінговим методом для оцінки морфологічних особливостей ендометрія, кровопостачання поліпів та їх розташування, з чутливістю 67,7–92,2%.Метою нашої роботи був комплексний аналіз діагностичної ефективності дуплексної ультрасонографії у виявленні поліпів ендометрія у жінок пізнього репродуктивного віку та уточнення показання до проведення гістероскопії. Патоморфологічне дослідження показало переважання залозистих поліпів (70,39%) над фіброзними (29,6%). Часто виявляються анехогенні порожнини та характерна судинна ніжка, що дозволяє діагностувати поліпи за допомогою кольорового допплерівського картування. Результати дослідження 152 пацієнток показали, що дуплексна ультрасонографія у пізньому репродуктивному віці дозволяє ефективно верифікувати поліпи ендометрія, однак діагностичні розбіжності з гістологічними даними становили 16–20%. Основними клінічними проявами були безпліддя, невиношування вагітності, менорагії та міжменст-руальні кров’янисті виділення. Аналіз репродуктивного анамнезу та мікробіо-ценозу генітального тракту свідчив про наявність факторів ризику розвитку гіперпроліферативних процесів, зокрема травмування ендометрія та хронічні інфекції. Такимчином, дуплексна ультрасонографія є цінним інструментом для ранньої діагностики поліпів ендометрія та моніторингу проліферативних процесів, що дозволяє знизити ризик злоякісної трансформації. Гістероскопія рекомендується пацієнткам із порушеннями репродуктивної функції або анамне-зом невиношування вагітності, а серійне ультразвукове дослідження у різні фази циклу сприяє уточненню діагнозу, особливо на фоні хронічної інфекції геніталій.
Докладніше

ЕКТОПІЯ ШИЙКИ МАТКИ НА ТЛІ БАКТЕРІАЛЬНОГО ВАГІНОЗУ: АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ І КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ У ЖІНОК РАННЬОГО ФЕРТИЛЬНОГО ВІКУ

УДК. 618.146-007.41:618.15-002-022.7] :618.179]-07-08

Як відомо, ектопія циліндричного епітелію – патологічний процес на піхвовій частині шийки матки з подальшим розвитком на ураженій поверхні циліндричного епітелію і є найбільш поширеним фоновим захворюванням шийки матки. Мінливість мікробного складу під дією екзогенних та ендогенних чинників протягом репродуктивного життя є особливістю вагінального біотопу і тригером розвитку бактеріального вагінозу, який є найбільш поширеним захворюванням серед незапальних патологічних станів нижніх відділів статевих шляхів, який пов’язаний із дисбіозом вагінального біотопа, і характеризується надмірним розмноженням облігатноанаеробних бактерій, різким зниженням або зникненням пулу лактобактерій.

Метою нашої роботи було оптимізувати діагностику і тактику лікування пацієнток раннього репродуктивного віку з ектопією циліндричного епітелію шийки матки на фоні бактеріального вагінозу.

За період 2019-2023рр проведено комплексне обстеження і лікування 78 жінок віком 19-24 років (середній вік 22,8 ± 0,5 років) з вперше виявленою ектопією циліндричного епітелію шийки матки або рецидивом зазначеної патології на фоні бактеріального вагінозу. Критеріями виключення із дослідження були вагітність, сексуально-трансмісивні захворювання, застосування хімічних контрацептивів і пацієнтки, які мали в анамнезі алергічні реакції на запропоновані лікарські засоби. Матеріал для дослідження отримували із заднього, бокових склепінь піхви, цервікального каналу та уретри послідовно одноразовим стерильним інструментом Суtоbrush. Бактеріологічне дослідження вагінального вмісту здійснювали із використанням селективних диференційно-діагностичних живильних середовищ. Проводили обстеження за допомогою молекулярно-біологічного методу із використанням полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі.

На час обстеження головними причинами звертання були скарги на рясні гомогенні виділення білого або сірого кольору з неприємним запахом риби, які висловили 85,90% (67) хворих, печія у ділянці зовнішніх статевих органів спостерігалася у 65,38% (51) жінок, свербіж геніталій у 19,23% (15) пацієнток, дизуричні розлади – у 17,95% (14) обстежених, диспареунія у 6,41% (5) хворих. У 14,10% (11) жінок, які звернулися до акушера-гінеколога з профілактичною метою, скарги були відсутні. Під час проведеня проби Шиллера констатували симптом “манної крупи” – дрібноточкові йоднегативні ділянки (що є кольпоскопічними ознаками бактеріального вагінозу). Результати кольпоскопічного і патоморфологічного дослідження тканин шийки матки виявились однаковими. Динамічне спостереження проводили протягом 3 місяців. Оцінку біоценозу піхви здійснювали після завершення антимікробної терапії і через 3 місяці моніторінгу, а також додатково за показами (відновлення скарг або клінічних проявів). Оцінка стану мікробіоценозу піхви після завершення антимікробної терапії засвідчила ефективну деконтамінацію слизових оболонок статевих органів пацієнток обох клінічних груп. рН-метрія вагінальних виділень ствердила поступове, але статистично достовірне, у порівнянні з вихідними даними, окислення вагінального середовища у всіх обстежених.

В результаті аналізу лабораторного дослідження вагінального мікробіоценозу хворих після антимікробного лікування зафіксовано суттєві зміни кількісного і якісного складу вагінальної мікрофлори: ідентифіковано 7 видів мікроорганізмів у значно меншій кількості проти 15 видів у значно більших титрах до лікування. Усі учасниці дослідження відзначили відсутність побічної дії препарату деквалінію хлориду у вигляді вагінальних таблеток. Застосування перорального пробіотика, який містить комбінацію штамів L.rhаmnоsus GR-1 та L.rеutеrі RС-14 у дозі 109 КУО/мл дає можливість якісніше відновити мікрофлору Dоdеrlеіn, досягти стійкої корекції дисбіотичних порушень, яка зберігалася протягом наступних трьох місяців, відновити рН вагінального вмісту. Таким чином, при виборі методу лікування ектопій шийки матки, ускладнених бактеріальним вагінозом, у жінок раннього фертильного віку слід враховувати особливості кольпоскопічної, мікроско-пічної, цитологічної та гістологічної картини та обирати індивідуальний та диференційований підхід, органозберігаючих методик лікування ектопії циліндричного епітелію шийки матки у жінок раннього фертильного віку. Висока лабораторна і клінічна ефективність, а також добра переносимість деквалінію хлориду як одного із компонентів у схемі комбінованої терапії бактеріального вагіноз у корекції дисбіотичних порушень та вагінозу сприяє значній редукції скарг, зокрема клінічних проявів ектопії шийки матки, достовірному зменшенню бактеріального обсіменіння.

Докладніше